УДК 38.45-056.24

Кравцова Г.О.

Розвиток виробничо-лікувальних комплексів для інвалідів

У статті розглядаються питання створення та подальшого розвитку виробничо-лікувальних комплексів для інвалідів. На основі дослідження вітчизняного та міжнародного законодавства зроблено спробу узагальнення його у єдиний Кодекс про інвалідів, який містив би всі норми регулювання повноцінного життя інваліда.

Ключові слова: виробничо-лікувальні комплекси, соціальна підтримка, реабілітація, працевлаштування, матеріальне забезпечення.

В статье рассматриваются вопросы создания и дальнейшего развития производственно-лечебных комплексов для инвалидов. На основе исследования отечественного и международного законодательства сделано попытку обобщения его в единый Кодекс про инвалидов, который содержал бы все нормы регулирования полноценной жизни инвалида.

Ключевые слова: производственно-лечебные комплексы, социальная поддержка, реабилитация, трудоустройство, материальное обеспечение.

In the article the question of creation and subsequent development of production- medical complexes for invalids is examined. On the basis of consideration of domestic and international legislation the attempt of its generalization is done. The development of the Code about invalids, which would contain all norms of adjusting of valuable life of invalid is proposed.

Key words: production-medical complexes, social support, rehabilitation, employment, financial providing.Постановка проблеми. Для розбудови соціально - правової держави та громадянського суспільства в умовах ринкової економіки важливим є формування нового, вищого рівня правосвідомості та соціальної підтримки населення України, при цьому найбільшої соціальної державної підтримки потребують інваліди.

Тому одним з основних принципів надання державної соціальної підтримки інвалідам є їх зайнятість та просування по службі. Повноцінне життя інваліда можливе лише за умови, коли вона не відчуває обмежень у виконанні життєвих функцій. Проте якщо такі обмеження з певних причин все ж таки виникають, цивілізоване суспільство повинно з робити все можливе для їх усунення. Щорічно 3 грудня, згідно з рішенням ООН, в усьому світі відзначається Міжнародний день інвалідів - нагадування людству про його обов'язок проявляти турботу й милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства-інвалідів.

Відповідно до статті № 43 Конституції України, кожен громадянин України, особи з подвійним громадянством (біпатриди) або особи без громадянства (апатриди) мають право на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. У Конституції України (ст. 46) декларується, що «...громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Методологічні положення розвитку виробничо - лікувальних комплексів, які б виконували політичну, соціальну, економічну та правову функції повинні орієнтувати суб'єктів управління соціальними службами та керівниками підприємств на подолання суперечностей між зростаючими потребами населення у працевлаштуванні інвалідів.

Аналіз останніх досліджень і публікакцій. У цьому зв'язку відзначимо, що теоретичні основи управління у сфері соціального забезпечення та зайнятості інвалідів знайшли своє відображення у працях Михайлівської Т.О., Петренко С.А., Письменної І.В., Шевцова А.Р, законодавстві прийнятому Верховною Радою України за роки незалежності, а також у міжнародних нормативно-правових актах.

Проте питання розвитку виробничо-лікувальних комплексів для інвалідів поки що вивчено недостатньо як у теоретико-методологічному так і в практичному плані. Нині не створено механізму управління розвитком виробничо- лікувальних комплексів, які б забезпечили роботою людей з особливими фізичними та психологічними потребами, не розкрито зміст зайнятості та просування по службі інвалідів в цілому.

Саме тому розвиток виробничо-лікувальних комплексів є основою для зайнятості та просування по службі інвалідів, визначає своєчасність та актуальність наукового дослідження.

Метою статті є узагальнення і розвиток науково- методичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку виробничо-лікувальних комплексів для інвалідів.

Виклад основного матеріалу. В Україні після переходу до ринкової економіки, основою життя стали гроші та інші матеріальні блага. Українське суспільство почало забувати про такі загальнолюдські якості, як людська доброта, повага до ближнього та милосердя. В зв'язку з цим почався моральний розпад Української нації в цілому. Саме тому розвиток в Україні виробничо-лікувальних комплексів для інвалідів є можливістю врятувати Українське суспільство від морального та економічного розладу. Основною підставою для розвитку комплексів є прийняття у 1983 році в місті Женеві Міжнародної Конвенції про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів № 159 відповідно до норм якої інваліди мають право не тільки на трудову зайнятість, але й на просування по службі на рівні із здоровими людьми. Ці норми встановлюються також в інших міжнародних нормативно-правових актах [ 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 19].

Проте спочатку треба з' ясувати хто такі інваліди і чому їм з кожним роком приділяється все більше уваги. Сам термін «інвалід» відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів» [18] - це «особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав». Але на наш погляд необхідно відокремити поняття «інвалідність» та «обмежені можливості», оскільки люди з обмеженими можливостями, на