УДК 364-053.6

МІЦКЕВИЧ Н.В., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв, Україна

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Розглядаються проблеми молоді в умовах економічних та соціальних трансформацій. Особлива увага приділяється демографічній ситуації в регіоні, стану охорони здоров 'я молоді та освіти. Пропонуються шляхи вирішення проблем соціального захисту сільської молоді.

The problems of young people in the conditions of economical and social transformations are examined. The special attention is spared to the demographical situation in a region, health care and education of young people. The ways of decision ofproblems of social defence of rural young people are offered.Складні соціальні та економічні перетворення, що відбуваються останнім часом в житті селян є наслідками поспішного і непослідовного реформування відносин власності на землю. Треба сказати, що основним джерелом доходів селян стала праця не у сільськогосподарських підприємствах, які здебільшого функціонують на основі оренди паїв, а в особистому селянському господарстві. Це стало причиною безробіття селян , їх незахищеності, невдоволення і бажання виїхати за межі України. Стан сільського господарства залишається складним: зношеність сільськогосподарської техніки досягла 90%, триває занепад соціальної сфери села, гострою залишається проблема зайнятості молоді.

Причому, молодь, яка перебуває в стані формування і утвердження життєвих позицій, маючи свої орієнтації, інтереси і потреби, гостро відчуває тягар економічної кризи та недостатність державних асигнувань на соціальні потреби.

Потенційні сили молоді будь якого суспільства здатні відігравати позитивну роль у розвитку суспільства за умов здійснення відповідної державної молодіжної політики, надані необхідних гарантій соціального становлення та самореалізації як у власних, так і суспільних інтересах.

У часи реформ роль молоді в суспільних процесах зростає і, відповідно, особливої ваги набуває молодіжна політика держави, спрямована на суттєву підтримку молодого покоління, як однієї з найуразливіших груп населення.

Велика швидкість політичних, економічних та соціальних змін в 90-і роки вплинула на розвиток української молоді. В умовах радикальної перебудови українського суспільства відбу-ваються глибокі зміни його соціальної стратифікації, однією з особливостей якої є соціальна полярізація. Важливішою характеристикою украінської молоді є розшарування за соціально-економічними показниками. Перед молоддю стоять проблеми, які вирішити самостійно вона не може: безробіття, низька оплата праці, недоступність жітла, платна освіта, наркоманія, алкоголізм, криміналізація тощо.

Сьогодні постала необхідність глибокого аналізу державної молодіжної політики, надання гарантій для соціального становлення і розвитку молодого покоління, здійснення практичних кроків у вирішенні проблем молоді.

Вагомий внесок у дослідження питань державної молодіжної політики зробили такі відомі вітчизняні вчені: Д.Богиня, С.Вовканич, О. Вишняк, Є.Головаха, М.Головатий, В.Голо- венько, М.Долішній, З.Зайцева, С.Злупко, В.Куценко, Ю.Краснов, Е.Лібанова, І.Лукінов,

С.Макеєв, М.Перепелиця, М.Пітюлич, С.Писа- ренко, У.Садова, Л.Семів, Н.Тітова, С.Толсто- ухова, О.Хомра, М.Чурилов, М.Шаленко, О.Яременко та інші.

Разом з тим проблеми соціального захисту молоді вивчені поки що недостатньо. Необхідність їх розв'язання і представляє актуальність наукового дослідження, оскільки молодь становить майже чверть населення України.

Метою статті є визначення шляхів соціального захисту молоді на основі аналізу соціально- економічної та демографічної ситуації в регіоні.

В сучасних економічних публікаціях соціальний захист представлено як комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах. Відповідно до статті 25 Декларації прав людини сучасна правова держава повинна гарантувати право громадян на такий рівень життя, який враховує забезпечення їх їжею, житлом, медичним обслуговуванням, необхідними для підтримання здоров' я, власного добробуту сім' ї і право на соціальне забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, овдовіння, старості та інших випадків втрати засобів до існування через незалежні від людини обставини [12].

На міжнародному рівні соціальний захист молоді розглядають як проблеми однієї з найменш захищеної групи населення і, в той же час, яка є майбутнім сучасної цивілізації.

Визначення поняття Умолодь", яке Використовується в різних країнах, як правило,

256,9 тис.чол., або 31,3% до загальної кількості населення (рис. 1).

З приведеної діаграми видно, що молодь більшою мірою сконцентрована у містах, де проживає на 142,4 тис.осіб більше, ніж в сільській місцевості, яка характеризується невпинним відпливом молоді. Міграційні процеси зумовили настільки істотні зміни демографічної структури, що більшу частину сільської місцевості України можна кваліфікувати як зони демографічної кризи.

відповідає віковим нормам, установленим для осіб чоловічої та жіночої статі. Поняття "молодь" досить різнопланово трактується в різних наукових виданнях. Так, за визначенням, запропонованим авторами соціологічної енциклопедії, молодь - це велика суспільна група, яка має специфічні соціальні та психологічні риси, притаманість яких визначається як віковими особливостями молодих людей, так і тим, що їх духовний світ знаходиться у стані становлення, формування. До молоді, як правило, відносять людей у віці 16-30 років [10, С. 297].

Закон " Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" визначає молодь як групу населення віком від 14 до 28 років (з 2004 р. - від 14 до 35 років).

Соціологи визначають, що приблизно з 14 років молода особа починає усвідомлювати власні соціальні права, місце в суспільстві, своє призначення. Формування основних психофізичних особливостей людини практично завершується до 18 років, а до 24 - припиняються процеси росту людського організму і формується соціальний статус особи.

За даними Держкомстату України станом на 1 січня 2004 р. молодь віком від 15 до 35 років становила 14,2 млн.чол., або