У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 380

УДК 380.13:65.8

Дмитриченко Л.А.

Розвиток мотиваційного механізму праці як чинник соціально-економічного зростання суспільства

Однією з актуальних проблем сучасної економічної теорії й практики господарювання є проблема зростання національної економіки й пошуку механізмів його забезпечення. Уявляється, що глибинною причиною як економічного занепаду країни, так і гостроти економічної кризи є зруйнований мотиваційний механізм праці. Отже, без ефективного мотиваційного механізму, що спонукає до активної праці, забезпечити соціально-економічне зростання країни неможливо.

Ключові слова: зростання національної економіки, мотиваційний механізм праці.

Одной из актуальных проблем современной экономической теории и практики ведения хозяйства является проблема роста национальной экономики и поиска механизмов его обеспечения. Выносится предположение, что глубинной причиной как экономического упадка страны, так и остроты экономического кризиса является разрушенный мотивационный механизм труда. Следовательно, без эффективного мотивационного механизма, что побуждает к активному труду, обеспечить социально-экономический рост страны невозможно.

Ключевые слова: рост национальной экономики, мотивационный механизм труда.

One of the actual problem of modern economical theory and practice is a problem of the nation economy growing and of searching for the mechanism of the growth providing. Poor motivation to work is considered as the main reason for economical slump and economical crisis. So it is impossible to provide social-economy growth without effective motivation mechanism.

Key words: growth of national economy, motivational mechanism of labor.Постановка проблеми. Однією з актуальних проблем сучасної економічної теорії й практики господарювання є зростання національної економіки й пошуку механізмів його (зростання) забезпечення. Це обумовлено фактом суттєвого зниження рівня валового внутрішнього продукту, який за всі часи ринкових трансформацій в Україні піднявся лише на відмітку 72 % стосовно 1990 року, а за останні місяці кризових процесів знову суттєво знизився й продовжує падіння. Світова й національна економічна наука пов'язує сучасний низький рівень української економіки з негативними тенденціями фінансових відносин, із нестачею інвестиційних коштів. На наш погляд, така постановка питання вкрай обмежена й не висвітлює більш суттєві причини як економічного занепаду країни, так і гостроти економічної кризи. Уявляється, що причини такого становища української національної економіки більш глибинні й пов'язані з руйнуванням економічного механізму мотивації праці. У свою чергу, зруйнований мотиваційний механізм праці загострює проблему зайнятості й розвитку людського потенціалу. Проте звісно, що активізація людського потенціалу і його перетворення в людський капітал забезпечують у розвинутих країнах до 75 % приросту національного виробництва. Отже, без ефективного мотиваційного механізму, що спонукає до активної праці, забезпечити соціально-економічне зростання країни неможливо.

Аналіз останніх досліджень і публікакцій.

Проблема мотиваційного механізму праці як підґрунтя соціально-економічного зростання в сучасній економічній літературі майже не розглядається. Досліджуються різні аспекти суто проблеми зайнятості й розвитку людського потенціалу. Так, С. Калініна розглядає питання реструктуризації й регулювання зайнятості [1]; О. Голобородько аналізує зайнятість в аспекті економічної безпеки [2, с. 62-64]; Л. Кулєшова - в аспекті управління освітою [3, с. 216-228]; Є. Кочетов - в аспекті розвитку глобалізаційних процесів і геоекономіки [4, с. 6-23]; Л. Кривенко - в аспекті розвитку ринку освітніх послуг [5, с. 27-29] тощо. Ще десять років тому аналіз мотивації підприємництва здійснено лише у доволі змістовній науковій праці І. Сороки [6]. Але ж мотиваційний механізм праці як чинник соціально-економічного зростання не розглядається зовсім, що й обумовило мету дослідження.

Виділення ііевіїріїїіеііііх раніше частин загальної проблеми. Новим й недостатньо представленим аспектом дослідження означеної проблеми є діалектичний зв'язок соціально- економічного розвитку країни з мотиваційними механізмами праці, що реалізується у конкретних формах - у розвитку людського потенціалу й у формуванні інноваційної економічної моделі.

Всупереч розповсюдженим в економічній літературі ідеям розвитку суто процесу виробництва як підґрунтя розвитку економічних систем, ми наголошуємо на тому, що більш важливою в політико-економічному сенсі є не суто труд, а його суспільна форма, розвиток якої й обумовить на даному етапі подальший динамізм ринкових трансформацій в Україні. Не дивлячись на те, що Україну офіційно визнано країною ринкових відносин, на наш погляд, ринкова економіка в нашій країні знаходиться на початкових сходинах її формування, що доведено формами і особливостями прояву сучасної економічної кризи, а ще більше - фактом нерозвинутої суспільної форми труда. Подальші ринкові трансформації не можуть бути ефективно реалізовані, якщо економічна теорія і господарська практика ігноруватимуть суспільну форму труда, її об'єктивний характер, а також співвідношення об'єктивного й суб'єктивного чинників розвитку процесу труда.

В сучасній літературі взагалі розповсюджено точку зору щодо суб'єктивності економічних відносин, з чим неможливо погодитися. Така постановка питання в науковій літературі, з одного боку, негативно впливає на практику (якщо вчені вважають економічні відносини суб'єктивними, то відповідно трудові відносини потонули в суб'єктивізмі), а з іншого - саме суб'єктивізм виробничих відносин став підґрунтям для висловлення деяких вчених щодо суб'єктивного характеру виробничих відносин.

З приводу сказаного вважаємо за необхідне наголосити на такому. На наш погляд, методологічною помилкою є ігнорування об' єктивного характеру виробничих відносин. Ми цілком погоджуємося з висновком, що практика - критерій істини. Але вважаємо, що не практика повинна «вказувати» науці на сутність і характер явищ (зокрема, на сутність і характер виробничих відносин), а наука повинна бути критерієм практичного випробування сутності явищ. Ігнорування на практиці об'єктивних законів і закономірностей розвитку будь-яких


Сторінки: 1 2 3 4