УДК 519.5:631.1

Григорак М.Ю., Національний авіаційний університет, м. Київ Калда К.О., Хмельницький національний університет, м. Хмельницький

Логістичний механізм управління конкурентоспроможністю України на прикладі Хмельницької області

У даній статті проведено логістичний аналіз управління конкурентоспроможністю виробництв на прикладі Хмельницької області. Розглянуто географічну структуру імпорту та експорту товарів та послуг, динаміку зовнішньої політики області.

In this article the logistic analysis of manufacturing competitiveness management with example of Kh- melnitskiy region was held. The geographical structure of exported and imported goods and services and also regions external policy movement was investigated.Постановка проблеми та мета досліджень

Логістика - це новий науково-практичний напрям господарювання, який відкриває широкі можливості й перспективи для підвищення ефективності й конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Саме комплексний логістичний аналіз допоможе раціонально організувати сукупний матеріальний потік і скоротити загальні витрати підприємства. У менеджменті ринкової економіки сьогодні центральне місце займає комерційна логістика, об'єктом вивчення й керування якої є процес руху товарів. Тому однією із важливих науково-прикладних проблем є створення на підприємствах України логістич- них систем, що інтегрують сфери закупівлі та розподілу. Проте, запроваджуючи логістику у вітчизняний бізнес, необхідно, передусім, враховувати специфіку і стан української економіки, але при цьому не можна відмовлятися і від досвіду закордонних фірм, котрі давно й успішно використовують концепції логістики в організації своєї діяльності. Зокрема, це стосується розвитку самостійних посередницьких фірм, що надають послуги в галузі логістики. Вітчизняні підприємства здійснюють лише перші кроки в даному напрямку, наштовхуючись на низку труднощів і проблем. Незважаючи на первинну ясність понять і концепцій логістики, існує проблема імплементації основних положень логістики на вітчизняних підприємствах. Труднощі, викликані нестабільністю економіки України, а найважливіші проблеми, пов' язані з ефективним використанням логістики у вітчизняному підприємництві, можна поділити на об' єктивні та суб'єктивні [1, с. 399].

До об'єктивних можна віднести такі:

невизначеність меж використання логістики в наявних господарських структурах;

нестійке правове поле діяльності підприємницьких структур, а також недосконала система оподаткування;

недосконалість методологічної бази впровадження логістики в реальний сектор економіки України;

відсутність необхідної структуризації діяльності господарських систем, яка є необхідною для впровадження логістики;

нераціональний розвиток товаропровідних структур (бюрократичні обмеження, перепони при оформленні документів під час перевезень, низький рівень сервісу тощо);

значний моральний і фізичний знос виробничого обладнання;

слабко розвинута транспортна інфраструктура, яка не відповідає сучасним вимогам;

низький рівень розвитку виробничо- технічної бази складського господарства;

недостатній рівень розвитку та використання сучасних систем електронних теле- комунікацій, комп' ютерних мереж, засобів електронної комерції.

Наслідки впливу даних чинників зумовлюють:

нерегулярність, неритмічність і непрогно- зованість роботи постачальників;

зниження обсягів виробництва;

низьку якість вітчизняної сировини через застарілі технології її виробництва і відсутність належного контролю за якістю;

все більшу частку участі іноземних постачальників.

До суб'єктивних проблем можна віднести відсутність кваліфікованих спеціалістів з логістики, але головна з них - це потенційне небажання менеджерів змінювати стійкі стереотипи роботи на фоні загальної низької правової та управлінської культури. Начальники служб - постачання, доставки, продаж - звикли виконувати свої традиційні функції і не сприяють впровадженню наскрізної схеми керування матеріальними потоками підприємства, оскільки цілі логістики, як правило, не збігаються із цілями окремих функціональних підрозділів. Більше того, окреме підприємство, оптимізоване з точки зору логістики, може виявитися самою неоптимальною ланкою загального логістичного ланцюга через те, що логістичний підхід передбачає введення до ланцюга безпосередньо виробничого підприємства і пов'язаних з ним постачальників, посередників, клієнтів. Саме координація роботи ланцюга, який складається із різних підприємств, є найважчою при використанні логіс- тичних методів керування. Ще однією важливою проблемою впровадження логістичної кон-

Це свідчить про те, що ринок послуг на даному етапі є недостатньо розвинутим, тому потрібно розробити шляхи покращення ситуації на даному ринку, використовуючи досвід більш розвинутих країн. Незважаючи на те, що товарний ринок Хмельницької області є досить розвинутим, все ж наше господарство потребує палива, сировинних ресурсів, а населення області - різноманітних товарів народного споживання, які на її території не виробляються. Тому Хмельниччина підтримує інтенсивні зв'язки з іншими областями України та зарубіжними країнами. Серед експортних товарів переважають сировина і товари народного споживання: цукор, м'ясопродукти, молокопродукти, кондитерські вироби, овочеві консерви, фарфоро-фаянсовий посуд та ін. Серед товарів виробничо-технічного призначення, що вивозяться з області за межі України, найбільшу частку становлять трансформатори, запасні частини до автомобілів і тракторів, цепції є той факт, що більшість логістичних правил і прийомів орієнтується на більш чіткі й стабільні "правила гри", які не сприймаються українським бізнесом [1, с. 400].

Результати досліджень

Хмельницька область належить до досить привабливих з економічної точки зору регіонів нашої держави. Це зумовлено поєднанням економічного потенціалу з вигідним географічним розташуванням області. Хмельниччина підтримує тісні зв'язки з іншими регіонами, а також із зарубіжними країнами. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності регіону дасть змогу охарактеризувати її вплив на економіку країни в цілому, а також покаже роль області у зростанні економічної привабливості нашої країни.

Продукція промислових і сільськогосподарських підприємств Хмельницької області значною мірою відправляється за її межі, в той час як послуги, що виробляються на Хмельниччині, користуються меншим попитом, оскільки їх імпорт переважає над експортом (у 2004 році експорт послуг склав 7159,0 тис. дол. США, а обсяг їх імпорту - 7332,5) (табл. 1) [3, с. 6].

засоби автоматизації, цемент, металообробний інструмент, спирт етиловий та