функцій та призначення малого бізнесу, в тому числі його ролі в економічному зростанні,Вітчизняні дослідження взаємозв'язку малого бізнесу та економічного зростання в Україні можна умовно поділити на три групи. До першої належать такі, що, використовуючи макропідхід, схиляються до побудови національної господарської моделі, зорієнтованої на забезпечення економічного зростання інноваційного типу. Факторами чого вважаються НТП, інвестиції у "людський" капітал і виробничі потужності, розвиток правової системи, стабільність макроекономічного та політичного середовища [21], структурні зміни [12, 13], а також фактори попиту (збільшення частки заробітної плати у доходній частці ВВП як основи зростання попиту населення) та пропозиції [4] (державна підтримка вагомих для ВВП галузей, створення системи стимулюючого оподаткування). Умовою сталого розвитку є макроекономічна політика, що ґрунтується на поєднанні монетарної та фіскальної політики, що передбачає посилення ролі держави в забезпеченні інтенсивного економічного зростання [15,16]. Деякі науковці додають до цього, що в сучасних умовах важливим фактором є національна самосвідомість народу, його дух та
енергія тощо [8].
УВ цих дослідженнях малий бізнес не відокремлюється як фактор економічного зростання [2], його відносять до соціокультурних та інституційних чинників, які важко піддаються кількісній оцінці [18].
Інша група вчених [9, 2, 3, 4, 9, 19, 20, 21, 22] наполягає на активній ролі МБ в економіці, спираючись на успішний досвід колишніх країн соціалістичного табору (Чехія, Польща), де саме МБ став локомотивом трансформації та подальшого економічного розвитку. Т.В .Кондратюк [9] систематизує загальноцивілізаційний досвід функціонування МБ в ринкових умовах та пропонує шляхи й методи оптимізації політики підтримки МБ на загальнодержавному та місцевому рівнях; В.І.Герасимчук, О.В.Мірошниченко, В.В.Оні- кієнко [6] розглядають МБ як фактор формування середнього класу в суспільстві, наполягаючи на ролі МБ у розв'язанні соціально- економічних проблем зайнятості; Я.А.Жаліло, Л.С.Лісогор [14], визначаючи основні функції малого та середнього бізнесу, висловлюють пропозицію щодо його включення у реалізацію загальної стратегії економічного зростання України.
Разом з цим більшість досліджень проблем МБ носить переважно емпіричний характер, бракує ґрунтовних теоретичних досліджень, в тому числі щодо розкриття механізму взаємозв' язку малого бізнесу та економічного зростання в Україні.
Відносно нову точку зору демонструють І.Акімова, та О.Кужель [16]. Вона полягає в тім, що в сучасній економічній ситуації не малий бізнес є чинником економічного зростання України, а, навпаки, саме економічне зростання має стати запорукою та передумовою розвитку малого бізнесу. Аргументом такої позиції є досвід розвинених країн, де малий бізнес з' явився у вже розвиненій індустріальній економіці, і формувався в ринкових умовах і лише сприяв її трансформації у постіндустріальне суспільство. Детальних досліджень цієї концепції поки що немає.
Таким чином, аналіз існуючих наукових концепцій надає можливості формування таких особливостей розкриття ними механізму взаємозв' язку малого бізнесу та економічного зростання:
Всі наукові течії, які намагалися досліджувати економічне зростання та малий бізнес, можна за хронологією умовно поділити на дві групи: до та після початку XX ст. Це пов'язано із трансформаційними процесами в індустріальному суспільстві, внаслідок яких змінилися принципи регулювання економікиою, відношення до МБ, його місця та ролі в економіці як інструмента нового постіндустріального суспільства.
Позиції першої групи наукових шкіл (меркантилісти, фізіократи, класики) свідчать про процес становлення економічної науки. Поняття "економічного зростання" (багатства країни) лишетільки набуває змісту; науковці ведуть дискусії не тількилише з приводу факторів багатства країни (гроші, праця, капітал, земля, технічний прогрес, знання, організація виробництва), але і з приводу втручання (невтручання) держави в економіку.
Поняття підприємництва (як і сам інститут) також знаходиться протягом цього періоду в процесі становлення та еволюції. Незважаючи дивлячись на наукові суперечки щодо корисності та некорисності окремих видів господарської діяльності (торгівля - сільське господарство - промисловість - сфера послуг та обміну), в наукових дослідженнях тих часів вже були визнані основні характеристики підприємця: готовність приймати ризик і невизначеність господарської діяльності, вміння, знання та досвід комбінувати фактори виробництва. Науковці відчули переваги дрібної власності: нейтралізація соціальної несправедливості, збереження незалежного виробника від занепаду і переходу в стан наймитування, розвиток особистої ініціативи та інтелігентності виробників, стримування тенденції до необачливого збільшення населення, більша зацікавленість, відданість, наполегливість менеджерів - власників малих підприємств, зазначаючи при цьому об'єктивну перевагу великого бізнесу та необхідність поєднання обох секторів економіки.
Соціально-економічні кризи початку XX ст. відобразилися і в науці, яка змінила своє ставлення до підприємництва, до економічного зростання, до пануючої економічної ідеології лібералізму тощо. Нова наукова течія кінця XIX - початку XX ст. - кейнсіанство, а згодом неокейнсіанство - заклали нові принципи економічної науки та політики. З одного боку, вони визнали необхідність втручання держави в економічні процеси, регулювання ринку. Цей принцип на сучасному етапі більшою чи меншою мірою застосовує майже кожна країна світу, особливо у сфері підтримки та стимулювання розвитку сектора малого бізнесу. З іншого боку, підприємництво та його роль в економіці не розглядалися.
Дискусії послідовників Дж.М. Кейнса та А. Сміта, інших наукових течій щодо втручання держави в економіку відобразилися і на вдосконаленні понятті "економічного зростання". За розробками науковців, економічному зростанню сприяли фактори попиту, пропозиції, розподілу та ефективності. До того ж саме в цей час на початку XX ст. фактором економічного зростання практично вперше було визнано підприємця. Так, за Шумпетером, головною рушійною силою економічного розвитку є сміливі підприємці, а фактором -