УДК 330.59:338.2

ФЕРТІКОВА Т.М.

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв

ДОБРОБУТ ЯК ОБ'ЄКТ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Стаття присвячена проблемі підвищення рівня добробуту населення України з метою прискорення економічного зростання. За допомогою математичного аналізу доведено наявність залежності між рівнем добробуту, в тій мірі, в якій він обумовлює специфіку економічної поведінки, та темпами економічного зростання. Розроблені шляхи підвищення добробуту, визначені напрямки державної економічної політики, спрямованої на підвищення добробуту населення України.

The article is devoted to problem of increasing the population welfare in Ukraine with purpose of accelerated economic growth. By means of mathematic analyze it's proved dependence between welfare level, because it set conditions for particular economic behavior, and economic growth. There ways of welfare increase are elaborated, directions of state economic policy are determines, aimed at increase of population welfare inРІВЕНЬ ДОБРОБУТУ визначається науковцями однією з важливих характеристик умов життєдіяльності населення. Він тісно пов'язаний із темпами економічного зростання, але практичні спостереження показують, що їх динаміка може суттєво відрізнятися. Узгодженість змін рівня добробуту та темпу росту ВВП залежить від нерівномірності розподілу благ, що може скорочуватися або поглиблюватися в процесі економічного зростання, від структури благ, що пропонуються, а також від їх доступності кінцевим споживачам. Відповідно добробут, рівень якого виступає оцінкою задоволення потреб населення, може бути визначений окремим об' єктом державного регулювання.

Підвищення добробуту в Україні було актуальною задачею держави як у перші після спаду роки, так і в поточному часі, коли темпи зростання уповільнюються. Але виконання даної задачі поки що не приносить помітних результатів, що обумовлює актуальність розробки шляхів стимулювання росту добробуту, що, в свою чергу, має сприяти економічному зростанню в нашій країні.

Досягнення даної мети передбачає:

доведення шляхом математичного аналізу наявності залежності між рівнем добробуту, в тій мірі, в якій він обумовлює специфіку економічної поведінки, та темпами економічного зростання;

розробку можливих шляхів підвищення добробуту населення України;

визначення напрямків державної економічної політики, спрямованої на підвищення добробуту населення.

На даний момент у науковій літературі часто розглядається питання необхідності підвищення добробуту. Частіше комплекс заходів, що пропонується для вирішення даної проблеми, пов' язаний із збільшенням соціальних трансфертів, що не враховує поточну економічну ситуацію та задачу забезпечення довгострокового зростання. Задачі розробки заходів державної політики, спрямованих на підвищення добробуту, що виступав би фактором росту ВВП, приділяється недостатньо уваги.

Рівень добробуту обумовлює особливості економічної поведінки населення. Специфіка останньої проявляється в кількох сферах життєдіяльності: споживання, працевлаштування, фінансової діяльності, соціальної активності.

Для доведення наявності залежності між добробутом та економічним зростанням представимо кожен з перелічених аспектів економічної поведінки окремим репрезентативним показником. Зміна їх значень у кращий чи гірший бік має відповідно відображатися на темпах росту ВВП. Такі показники повинні відповідати таким вимогам:

бути репрезентативними,

мати зв'язок як з рівнем добробуту, так і з економічним зростанням;

бути забезпеченими інформацією;

бути керованими, тобто підлягати безпосередньому чи опосередкованому впливу з боку органів державного управління. Даним вимогам відповідають такі показники: 1) Частка витрат на продукти харчування:

характеризує структуру попиту населення, його можливості здійснювати витрати на блага, необхідні для збереження і розвитку якості

Наявність щільного позитивного зв'язку між величиною міграційного приросту та реальним ВВП може бути пояснена тим, що, з одного боку, певна частка додаткового населення працевлаштовується на території країни- реципієнта, а з другого - ріст ВВП є ознакою росту привабливості країни для мігрантів. Позитивний зв'язок між часткою вкладів у витратах населення та реальним ВВП наявний внаслідок використання частки вкладів у вигляді кредитів, що є подальшим стимулом людського капіталу, забезпечення комфортного життя. Високе значення даного показника (більше 50%) означає, що середні доходи населення низькі, як і рівень добробуту. Значення даного показника не може знижуватися до нуля, але в Україні, де воно, починаючи з 1990 р., не було нижчим за 60%, є резерв для його зниження.

Міграційний приріст населення: залежить від задоволення населення умовами вітчизняного ринку праці. Не можна стверджувати, що даний показник повною мірою виявляє особливості поведінки на ринку праці, але все ж таки міграційна активність суттєво залежить від поточного добробуту та очікувань стосовно його динаміки.

Частка коштів, вкладених у комерційні банки, у витратах населення: може характеризувати фінансову активність домогосподарств, що залежить від поточного рівня забезпеченості благами. Вибір даного показника пояснюється тим, що для економічного зростання важливий не просто обсяг заощаджень, а та їх частина, що потенційно може бути перетворена на інвестиції.

Зареєстрована кількість злочинів: є чинником, який характеризує соціальну стабільність. Для виконання нашої задачі більш доцільним було б використання таких показників, як частка тіньового сектора або кількість злочинів в економічній сфері життєдіяльності, але щорічні статистичні дані за

економічного зростання. Щільний негативний зв'язок між часткою витрат на харчування та реальним ВВП має місце внаслідок низького попиту на товари довгострокового споживання, на блага, важливі для розвитку людського капіталу. І, нарешті, зростання кількості злочинів є як проявом незадоволення власним рівнем добробуту, так і дестабілізуючим фактором подальшої економічної діяльності.

На основі статистичних даних за обраними показниками побудовано багатофакторне

Отримана модель є адекватною за Б-критерієм Фішера (хоча значення Б-критерію є достатньо низьким - 23,09), але, у відповідності до 1 - тесту Ст'юдента, три