забезпечення доступності інформації стосовно емісії акцій, облігацій, а також забезпечення прозорості фінансового ринку;

скорочення витрат на відкриття депозитних рахунків;

стимулювання розвитку підприємницької діяльності.

Окремим фактором збільшення капіталовкладень є зростання рентабельності суб'єктів виробництва, але він не є керованим і, на відміну від трьох перерахованих вище, не може бути об' єктом безпосереднього державного впливу.

Виконання умов 1) - 3) дасть можливість як залучити в обіг тимчасово вільні ресурси, так і збільшити доходи населення від капіталовкладень. Ще одним наслідком має бути зменшення диференціації населення за критерієм володіння власністю та доходами від її використання, а також сприяння збільшенню абсолютної величини доходів від власності та їх частки в структурі доходів.

Третьою статтею доходів є соціальні трансферти. Підвищення їх частки в структурі доходів не можна оцінити однозначно. Розмір соціальної допомоги має залежати від потреб та можливостей різних категорій населення, що їх отримують. І звичайно, зростання обсягу соціальних трансфертів має підкріплюватися зростанням доходів учасників приватного бізнесу, за рахунок податків на які й формуються трансферти, а також узгоджуватися з прийнятими в державі соціальними стандартами.

Фактором збільшення доходів малозабезпечених верств населення, на наш погляд, є перерозподіл доходів у суспільстві з метою скорочення нерівності в забезпеченості благами. Коефіцієнт Джині для України в 1,5-3,1 раза більше, ніж у країнах ЄС [2, с. 9]. У відповідності до стандартів ООН, такий стан нерівності є небезпечним для економічного зростання та соціальної стабільності.

Зменшення нерівності за критерієм володіння власністю може мати небезпечні для економіки наслідки. Перерозподіл власності, зайнятої у виробничій сфері, призводить до зниження її прибутковості, а також до зменшення інвестицій в економіку країни, в якій відсутні гарантії дотримання прав власності. Крім того, процес перерозподілу власності небезпечний внаслідок спекуляцій, що виникають у політично та інституційно нестабільній країні.

Перерозподіл доходів пов'язаний з меншими трансакційними витратами. Для його здійснення в Україні має бути вирішена проблема викриття доходів, що працюють у тіньовому секторі економіки. Перш за все вимагає скорочення частина тіньового сектора, представники якої займаються діяльністю, забороненою законом (крім ухилення від сплати податків).

Зменшення нерівності створює додаткові можливості для найбільш бідних верств населення забезпечити себе необхідними благами, отримати кредит, збільшити заощадження та обсяги інвестицій в національну економіку, тоді як суб'єкти значних за розміром заощаджень можуть віддавати перевагу розміщенню їх в якості інвестицій за кордоном. З іншого боку, регулювання доходів найбільш забезпечених верств населення змінить структуру попиту на користь вітчизняних товарів та послуг.

До конкретних благ, про забезпеченість населення якими має потурбуватися держава, відносяться, перш за все, здоров'я та освіта, оскільки від їх доступності залежить якість людського капіталу.

Підвищення доступності даних благ можливе внаслідок кредитування, розвитку накопичувального страхування. У сфері освіти доцільна розробка гнучких форм оплати вартості навчання. До останніх можна віднести:

Прив'язування вартості освітніх послуг до якості навчання. Найменшою має бути вартість для найбільш здібних студентів.

Надання освітніх послуг за умови оплати після закінчення навчального закладу студентом з моменту його працевлаштування (як різновид кредитування).

Зменшення вартості навчання за умови працевлаштування на певних конкретних підприємствах чи закладах (можливе в деяких навчальних закладах, переважно соціальної спрямованості).

Зважаючи на неспроможність бюджету забезпечити необхідне фінансування медичної сфери, стан здоров' я все більше залежить від приватних можливостей індивідуумів. Чіткій розподіл благ у цій сфері на суспільні та індивідуальні сприятиме легалізації фінансових відносин між працівниками державних медичних закладів та їх клієнтами. Крім того, надання медичних послуг та користування ними стануть більш фінансово прогнозованими. Державні медичні заклади мають співіснувати з приватними, вартість послуг в яких може знаходитися поза державним контролем.

Пропозиція екологічно чистої продукції, зменшення забруднення повітря, води, ґрунту, збереження та відтворення природних ресурсів також є незамінними благами для збереження та відтворення людського потенціалу.

Як і в сфері освіти, якість послуг медичної сфери залежить від розвитку фундаментальної науки. Якщо держава не спроможна забезпечити її фінансування, необхідно створювати стимули розвитку науки приватною сферою.

До найбільш необхідних суто суспільних благ, пропозиція яких має сприяти підвищенню добробуту, належать:

Правовий захист, тобто гарантія дотримання законодавчих вимог, незалежно від соціального статусу та рівня доходів осіб. Якість даного суспільного блага залежить від чіткості та прозорості законів, а також від рівня корумпованості чиновників, зменшення якого має стати однією із задач держави. Зменшення корупції та підвищення соціальної безпеки стимулює економічну поведінку, а саме - передачу заощаджень комерційним банкам, здійснення капіталовкладень, міграцію населення. Законність є важливим фактором розвитку підприємницької активності, оскільки зменшуються витрати, пов'язані із захистом легального бізнесу від кримінальних дій. Крім того, впевненість у правовому захисті та виконанні чиновниками органів державного управління своїх функціональних обов'язків сприяє формуванню податкової дисципліни. Як показують дослідження, проведені для 49 країн у 80-х та 90-х роках минулого століття, такий фактор, як підвищення відповідальності, ефективності та стабільності діяльності уряду, забезпечення законності та зменшення корупції, є не менш значимими, ніж економічне зростання, для того, щоб суспільство визнало зростання добробуту [3, с. 402-403].

Розвиток фундаментальної науки, що потребує тривалих капіталовкладень, часто на невизначений термін, і тому мало фінансується приватним капіталом в національній економіці.

Екологічна безпека, з метою забезпечення якої має здійснюватися контроль над використанням та забрудненням природних ресурсів. Суб'єкти господарювання, що здійснюють вплив на стан навколишнього середовища, мають працювати в