УДК 323:364.662(4+477)

Міхель Д.О.

ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ БІДНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

В статті розглядаються поняття меж бідності та методів її вимірювання в країнах Європейського Союзу та Україні. Автором розглядається проблема підтримки і збільшення середнього класу в Україні - як основи суспільства й гаранта стабільності.

Ключові слова: бідність, Європейський рік боротьби з бідністю й соціальним відчуженням, якість життя, прибутки, добробут населення, трудовий потенціал країни, середній клас, соціальне розшарування, громадянське суспільство, стандарти Євросоюзу.

В статье рассматриваются понятия пределов бедности и методов ее измерения в странах Европейского Союза и Украине. Автором рассматривается проблема поддержки и увеличения среднего класса в Украине - как основы общества и гаранта стабильности.

Ключевые слова: бедность, Европейский год борьбы с бедностью и социальным отчуждением, качество жизни, прибыль, благосостояние населения, трудовой потенциал страны, средний класс, социальное расслоение, гражданское общество, стандарты Евросоюза.

In the article the concepts of limits of poverty and methods of its measuring are examined in the countries of European Union and Ukraine. An author is examined the problem of support and increase of middle class in Ukraine - as bases of society and guarantor of stability.

Key words: poverty, European year of fight against poverty and social alienation, quality of life, incomes, welfare of population, labour potential of country, middle class, social stratification, civil society, standards of European Union.

2010 рік оголошено в Євросоюзі Європейським роком боротьби з бідністю й соціальним відчуженням. Можливо, на перший погляд це незвично для об'єднання, країни й громадяни якого аж ніяк не вважаються бідними. Навпаки - візиткою Європи є добробут, міцний соціальний захист.

Та звісно, проблеми з цим є. Звичайно, бідність у багатій країні й бідність у державі проблемній - дуже часто різні речі. Проте ті громадяни, що бували у країнах Євросоюзу, знають: у багатьох містах є цілі квартали, де живуть переважно небагаті люди; досить звичним явищем є бездомні. За статистикою, 16 % населення ЄС мають дохід, менший за 60 % від середнього в їхніх країнах. А це для Євросоюзу - межа бідності.

Головна ідея Європейського року боротьби з бідністю й соціальним відчуженням - не відгороджуватися від бідного сусіда, знайомого чи родича, а допомогти йому. Тобто бідність має бути не лише проблемою окремої людини, яка з тих чи інших обставин опинилася у скрутній ситуації, а й усієї громади. Адже набагато краще, коли всі навколо щасливі, задоволені життям й добробутом, аніж коли по сусідству проживає знедолена людина. До речі, така ж філософія покладена в основу Європейської політики сусідства: метою Євросоюзу є допомогти країнам-сусідам добитися європейського рівня добробуту, демократії, економічної свободи.

Навряд чи варто очікувати, що в результаті Європейського року боротьби з бідністю і соціальним відчуженням в Євросоюзі зникнуть бідні. Та й не це є метою. Головне - дати суспільствам країн ЄС імпульс до протидії злидням, більше розуміння їхньої природи, більше співчуття й бажання допомагати. Власне, це зажди було притаманне європейській цивілізації. Але час від часу слід про це нагадувати. Тому ЄС і проголосив 2010-й Роком боротьби з бідністю й соціальним відчуженням.

На думку автора, інтуїтивно всі люди розуміють, що означає бути бідним. Бідність - це злидні й нестатки, це позбавлення можливості вести прийнятий та гідний спосіб життя у суспільстві Але набагато складніше дати обґрунтоване визначення концепту бідності та брати показники, за якими її можна виміряти емпірично. Показники масштабів та поширеності бідності залежить саме від того, як її визначати та вимірювати. Завдання дослідників ускладнюється ще й тим, що країни різняться за своїм економічнім розвитком, і тому недоцільно порівнювати бідність, наприклад, у Західній Європі з бідністю країн Південної Африки.

Втім сьогодні у світовій практиці існує багато розроблених методик вимірювання рівня та межі бідності. Однак що ж таке бідність? Найчастіше поняття бідності зводять до економічних показників, Отже, бідність - це неспроможність людини матеріально забезпечити свої основні потреби, як-то: потреби у їжі, одязі, житлі. Це абсолютна бідність. Широковживаним методом вимірювання абсолютної бідності є встановлення певної межі найчастіше відповідно до мінімально необхідного набору продовольчих та інколи й непродовольчих товарів та послуг.

Поряд з абсолютною бідністю розрізняють відносну бідність, що означає нестачу ресурсів, необхідних для повноцінного харчування та підтримання життєвих стандартів, поширених у певному суспільстві.

Бідність є й політичною проблемою, що підтверджується визначенням Організації Об'єднаних Націй «Бідність - це позбавлення особистості основних шансів та можливостей для розвитку, що включає позбавлення можливості вести довге, продуктивне й здорове життя, набувати знань, мати свободу, гідність, самоповагу та повагу до інших, та мати ресурси, необхідні для пристойного життя... в усьому світі зменшення бідності є не лише загальнолюдською ціллю, а загальнолюдською необхідністю» [1, с. 58].

Співробітник Берлінського наукового центру соціальних досліджень Я. Делей у лаконічній розвідці на сторінках журналу «Социс» висловлює переконання, що якість життя є оптимальною концептуальною рамкою аналізу наслідків членства в ЄС. При цьому він наполягає на необхідності трьохаспектного бачення категорії якості життя: матеріальні умови, загальна якість суспільства, суб'єктивне благополуччя. Наголошується, що хоча спільнота вважається перш за все економічним проектом без планів розвитку добробуту, який стосується всіх і