Проведення слухань за участю громадськості дає можливість законодавчому органу з' ясувати ставлення виборців до конкретної проблеми і оцінити їх відношення до політики з цих питань.

Громадськість може ініціювати проведення слухань через окремих депутатів, через секретаріат комітету і керівництво комітету, а також через ЗМІ.

Можливою формою взаємодії громадянського суспільства в Україні є громадські ради при комітетах Верховної Ради. При 23 комітетах нашого Парламенту працюють 5 громадських рад, що недостатньо для представницького органу. Наприклад, при Президентові України створено 27 консультативно-дорадчих органи, з них у 4 залучається до роботи громадськість.

В Парламенті України існує громадська рада при Голові Верховної Ради; громадська рада з питань свободи слова та інформації; наукова громадська експертна рада при комітеті Верховної Ради з питань правової політики; науково-експертна рада при комітеті Верховної Ради з питань європейської інтеграції; громадська рада з питань законодавства для місцевого самоврядування та організацій третього сектора; громадська рада з питань культури і духовності при комітеті Верховної Ради з питань культури і духовності.

Громадські ради створюються як незалежні колегіальні органи при профільних комітетах Верховної Ради України, діють на постійній основі, складаються як із фізичних осіб так і з організаціями, які мають досвід роботи в сфері діяльності комітету.

Діяльність громадських рад зводиться до: громадської експертизи, законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері діяльності комітету; громадська контрольна функція за політикою органі виконавчої влади щодо дотримання прав людини; реалізація державної політики в тій чи іншій сфері; експертно- аналітична допомога при адаптації українського законодавства до міжнародних стандартів; експертиза відповідності українського законодавства до міжнародних зобов' язань України; проведення наукових семінарів із залученням провідних експертів; підвищення політичної і правової культури громадян шляхом роз' яснення змісту законодавчих актів.

Типовий склад громадських рад: координатор; координаційна рада; секретаріат; постійні і тимчасові робочі групи.

Важливим механізмом взаємодії Верховної Ради України і громадянського суспільства виступає організація просвітницьких кампаній в ЗМІ. При цьому використовується розміщення в газетах статей з метою громадського обговорення проблем з наступними зверненнями до Парламенту, розсилка прес-релізів інформаційним агентствам і електронним ЗМІ.

Вплив на парламент і інститути політичної влади здійснюється шляхом формування позитивної для зацікавленої групи суспільної думки. Слід зазначити, що проблемою є те, що діючі в Україні ЗМІ є підконтрольними або владі, або різним фінансово-олігархічним групам. Звідси відбувається маніпулювання суспільною думкою з метою демонстрації реальної або штучної суспільної підтримки тих чи інших ініціатив влади або власників ЗМІ.

Дієвим механізмом взаємодії і взаємовпливу громадськості на парламент є проведення науково-практичних конференцій за участю представників законодавчої та інших гілок влади. Така практика є дієвим механізмом впливу громадських організацій на парламентарів.

Звернення громадян до народних депутатів, телефонні дзвінки, телеграми, візити впливових політиків і діячів використовується як засіб психологічного впливу на депутатів.

Для взаємодії громадянського суспільства і парламенту використовуються і профспілки. Саме вони повинні опікуватися проблемами умов праці, звільненням з роботи, дискримінацією щодо жінок та національних меншин. Аналізуючи проблеми в трудових колективах вони повинні через своїх представників виступати ініціаторами проектів законів про працю та дозвілля, про правове забезпечення гідних умов життя людей. У разі нерозв' язання проблем на законодавчому рівні профспілки на основі інтересів більшості мають право закликати громадян до мітингів та страйків.

За даними Міністерства юстиції України на 1 січня 2001 року, в Україні працюють п'ять всеукраїнських об'єднань профспілок і 74 всеукраїнські галузеві профспілки. Територіальними органами юстиції зареєстровано 161 профспілку, з яких складається 46 регіональних об'єднань.

Першорядними завданнями профспілок наші громадяни вважають боротьбу за підвищення заробітної плати до рівня

ЛІТЕРАТУРА

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. - К., 1996; Бабкин В., Селиванов В. Народ и власть. К., 1996; Горань О.В. Убити дракона. - К., 1993; Кирилюк Ф.М. Політологія новітнього часу. - К., 2004; Рудич Ф.М. Чи багато потрібно владі? - К., 1998; Смолій В.А., Гурій О.І. Як і коли почала формуватися українська нація. - К., 1991; Кухта Б. Основи політичної науки. - Львів, 1998.

Бобик В.М. Політологія: теорія, методологія, практика. - К.: МАУП, 1997; Шморгун О. Україна: шлях відродження. - К., 1994; Рябов С. Політологія. - К., 1996; Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. - К., 1993; Кислий П. Становлення парламентаризму в Україні. - К., 2000.

Тацій В., Погорілко В. Конституційне право України. - К., 1999; Яворський В. Принципи сучасного виборчого права України // Вісн. Акад. прав. наук України. - 2002. - № 3; Кресіна І.О., Пергуда Е.П. Парламентські вибори в Україні: правові і політичні проблеми. - К., 2003; Мельниченко В. Система виборів до парламенту України: сучасний стан, проблеми, перспективи // Наук. зап. Інст-ту політ. та етнонац. досліджень. - 2002. - Вип. 18; Кириченко К.М. Накази виборців як структурний елемент імперативного мандату: історія і сучасність // Держава і право. Серія "Юридичні і політичні науки". - 2002. - Вип. 17; Селютіна Н.Ф. Суспільний діалог "Народ - влада". - Луганськ, 2003.