УДК 328.185(477)

Шведова Ганна Леонідівна, викладач Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили

ОКРЕМІ ПИТАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУБ'ЄКТІВ КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ: ПОЛІТИКО-КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

У межах статті розглянуто політико-кримінологічні ознаки характеристики суб'єктів корупційних злочинів. Визначено особливості їх правового статусу, що безпосередньо впливає на ефективність системи протидії корупції та на рівень антикорупційної політики держави в цілому.

In this article the author considers the political and criminological aspects of the character of the subjects, who have done the corruption crimes. The peculiarities of their lawful state are determined, that have influence on the effect of the system of the corruption's counteraction and on the anti-corruption policies level on the whole.

Проблема корупції належить до низки проблем глобального масштабу на даному етапі розвитку світової спільноти. Явищем корупції вражені більшою чи меншою мірою всі країни на планеті, і жодна з них не в змозі зупинити це явище на кордонах чи знищити внутрішні джерела його генерування.

Досить прозоро прослідковується і взаємозв'язок корупції з іншими глобальними явищами. Зокрема, якщо говорити про зв'язок корупції з міжнародною організованою злочинністю, то тут корупція виступає як технологія при досягненні кримінальних за своєю суттю цілей кримінальних угруповувань, наприклад, як спосіб підкупу чиновників на митниці при транспортуванні наркотиків через кордони, чи при реєстрації підставних туристичних фірм, що потім будуть займатися постачанням живого товару - жінок в інші країни. З іншого боку, якщо в певних країнах організована злочинність має зв'язки з державним апаратом високого рівня, то вона без вагань буде використовувати такі зв'язки у своїх цілях, і це використання також може кваліфікуватись як корупційні дії.

Схожим чином можна простежити і зв'язки проблеми корупції з проблемою забруднень навколишнього середовища та загального погіршення екології на планеті. Річ у тім, що дотримання певних екологічних норм, безпечних для навколишнього середовища, потребує додаткових і часто досить значних витрат при виробництві, на що не кожна фірма, корпорація чи навіть країна в цілому згодні. У справі міжнародного екологічного законодавства ще далеко до дисциплінованого виконання всіх вимог щодо обмеження викидів шкідливих речовин та забруднення навколишнього середовища - атмосфери, водних ресурсів, материків.

Прослідковується також певний, але дещо інший зв' язок і між проблемами корупції і тероризму, навіть якщо останній приховується під гаслами "боротьби за визволення та самовизначення народів" в окремих країнах. У цьому поєднанні глобальних проблем досить часто одним з пунктів у програмах дій терористичних організацій є якраз боротьба з корумпованими режимами (урядами) - боротьба відповідними засобами. Особливо це характерно для терористичного руху в європейських країнах ФРН, Італії у 60-ті роки минулого століття.

Але найбільшим чином пов'язані між собою проблеми корупції і зубожіння в країнах третього світу. Прослідковується абсолютно однозначний зв'язок між рівнем корупції та загальним рівнем бідності населення країни. Як характерний приклад цього можуть слугувати країни Африканського континенту. Власне корупція не є джерелом бідності, але вона виступає суттєвим чинником, точніше, гальмом на шляху економічного розвитку бідних країн. По-перше, високий рівень корупційних відносин перешкоджає ефективному розвитку національного бізнесу, економіки, по-друге, через корупцію у вищих ланках державного істеблішменту практично розкрадається й міжнародна допомога, що надається світовими організаціями бідним країнам. Фактично через корупцію формується своєрідне замкнене коло, в яке потрапляють економіки бідних країн: існують серйозні перешкоди у внутрішньому розвитку економіки (в широкому розумінні), а зовнішні потуги також не досягають мети і не дають бажаного ефекту в розвитку, на які, власне, їх і було спрямовано.

Корупція є складним, багатогранним і синтетичним явищем, що впливає на розвиток та організацію суспільства і держави, відносини між членами суспільства.

Ментальність певної нації, рівень свідомості й морально-етичного виховання є суттєвою складовою у формуванні, розвитку і підтриманні певного рівня корупційних відносин у суспільстві. На теренах минулого СССР був достатньо високий рівень освіти, але ментальність і морально- етичний рівень нової історичної спільності - радянських людей - залишалися не на найвищому рівні: за часи сталінського терору, колективізації, штучних голодоморів знищено мільйони кращих представників цієї країни. Перехід республік СРСР у статус незалежних країн з відповідними свободами й правами вибору створив для людей альтернативи в досягненні власних економічних цілей. Корупційні відносини часто полегшують і спрощують досягнення цих цілей, а вибір такого шляху керується головним чином ментальністю та морально-етичним вихованням.

Взагалі корупція має багато вимірів, і для того, щоб обмежитися в подальшому певними її аспектами, використаємо наступну класифікаційну схему для даного явища. Класифікацію здійснимо за ознакою поширення корупції у вертикалі державних інститутів. З цього погляду можна виділити три рівні корупції в суспільстві. Перший низовий рівень утворюють корупційні відносини на "побутовому" рівні громадян у сфері обслуговування, охорони здоров' я, освіти тощо. Це власне корупція у формі хабарництва, "гешефтів", "подарунків", головним чином у вигляді грошей чи матеріальних предметів - подарунків, матеріалізованих "подяк".

Другим середнім рівнем корупції будемо називати корупцію на місцевому рівні, зокрема, у місцевих органах. На цьому рівні корупційні діяння стосуються вже не стільки громадян, а здебільшого суб'єктів підприємницької діяльності - дрібного та середнього бізнесу, місцевої мережі банківської системи тощо.

Ця корупція здебільшого вже не має ознак грубого хабарництва в грошовій чи матеріальній формі, але загалом