У Казахстані, наприклад, створена Державна комісія, яка проектує в 2007 році прийняття Законів «Про соціальну роботу», «Про спонсорство і меценатство», «Про внесення змін і доповнень до Кодексу РК «Про податки» в наданні пільг при здійсненні благодійної діяльності і змін оподаткування некомерційного сектору.

З метою забезпечення розвитку і підтримки благодійної діяльності в республіці Татарстан, здійснення взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, юридичними об'єднаннями, благо - дійними організаціями, громадськими об' єднаннями, юридичними і фізичними особами прийнято Указ Президента Республіки Татарстан у 2006 році «Про Республіканську раду з питань благодійної діяльності». Так, утворено Республіканську раду з питань благодійної діяльності і затверджено її склад. Кабінет Міністрів Республіки Татарстан повинен забезпечити виконання рішення Республіканської ради з питань благодійної діяльності. Цим Указом запропоновано головам муніципальних районів і міських округів Республіки Татарстан, органам місцевого самоуправління активно сприяти реалізації прав громадян і юридичних осіб у сфері здійснення благодійної діяьності, а також забезпечити виконання рішень Республіканської ради на території відповідного муніципального утворення. В положенні Ради перелічено основні завдання її діяльності, серед яких доцільно виокремити - забезпечення взаємодії державних органів республіки Татарстан, органів місцевого самоуправління, комерційних і некомерційних організацій з питань реалізації окремих перспективних соціальних проектів у сфері благодійництва, які схвалить Рада. 16 жовтня 2006 року Президент Татарстану М. Шаймієв на форумі «Суспільство - влада - бізнес: об'єднання зусиль у розвитку благодійної діяльності», оголосив 2007 рік роком благодійності. «Назріла потреба в суспільстві, з'явилось багато людей, які роблять добро. Вони не потребують, щоб про це оголошували засоби масової інформації, тому що в першу чергу благодійність потрібна їм самим, так як породжує всередині і душевні, і радісні почуття», - підкреслив М. Шаймієв [6, с. 55].

Меценатство як соціальне явище в Росії помітно відрізнялося від західноєвропейського. На формування його специфічних рис істотно вплинула панівна ідеологія російського абсолютизму, що базувалася на необмеженому праві карати й милувати. На відміну від Західної Європи, в Росії не відбулось моральної реабілітації багатства, що позначилось на мотивації благодійництва та ге- незі благодійницької ментальності різних соціальних верств, зокрема, підприємців, промисловців та купців. Благодійна діяльність у Росії, на відміну від західноєвропейських країн, де з ХУІІ ст. існувало її законодавче забезпечення, базувалася лише на морально-етичних засадах. Між соціальними верствами російських і західноєвропейських підприємців, як засвідчило дослідження, існували суттєві відмінності. Російське купецтво вийшло на авансцену суспільного життя значно пізніше, ніж західноєвропейське (лише у другій половині ХІХ ст.) і не посіло в суспільстві позицій, що їх західноєвропейські підприємці вибороли ще в добу Відродження, потіснивши аристократію. Крім того, підприємницька верства Росії мала, на відміну від західноєвропейської, соціальну природу, формуючись переважно не з міських громадян, а з селян, які дістали волю внаслідок відміни кріпацтва. На сьогодні, вирішуючи проблему оптимізації меценатської діяльності в соціально-культурній сфері, російські теоретики найчастіше апелюють до національної благодійницької ментальності й потужної російської традиції підприємницького благодійництва й меценатства, що сформувалася в другій половині ХІХ ст. Відсутністю аналогічних ментальних передумов пояснюється і незадовільний стан у сфері благодійності й меценатства в сучасній Росії. Соціальна й ментальна база сучасного російського підприємництва суттєво відрізняється від традиційної. Кадри сучасного російського бізнесу формуються із людей, які мають досвід роботи в бухгалтеріях, сферах торгівлі, обслуговування, різного роду авантюристів тощо. Як наслідок, поряд із філантропічною риторикою, в російській науковій літературі та ЗМІ поширюються приземлені мотиви благодійної діяльності, такі як престижність, комерційний розрахунок.

Характерно, що в останнє десятиліття, особливо в країнах Європи, почали створюватися державні та державно-громадські фонди, що фінансуються за рахунок бюджету та внесків меценатів. У Західній Європі та США близько третини соціальних