Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 352:061

УДК 352:061.21

Богданова Наталія Олександрівна, начальник управління Миколаївського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, аспірант кафедри державної політики та менеджменту Інституту державного управління Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили. Коло наукових інтересів: система підготовки державно-управлінських кадрів

ЗАРУБІЖНИМ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ КАДРІВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО АДАПТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Статтю присвячено розгляду традиційних моделей підготовки державно-управлінських кадрів у зарубіжних країнах. Основна увага акцентується на обґрунтуванні особливостей північноамериканської та європейської моделі підготовки. Пропонуються шляхи адаптації зарубіжного досвіду до національної системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрового складу державної служби.

The article is devoted to the review of the traditional models of the training of the state - administrative staff in foreign countries. The main idea is the ground of the characteristics of American and European models of the training. The ways of the adaptation of the foreign experience to the national system of the

Постановка проблеми. В умовах демократичних перетворень дослідження світових моделей підготовки управлінських кадрів допоможе уникнути помилок та запозичити кращі традиції, методи, виробити оптимальну стратегію й визначити перспективи розвитку підготовки держслужбовців. В умовах створення загальноєвропейського простору відбувається взаємне проникнення управлінських структур, їхнє зближення.

Для України цінним є досвід зарубіжних країн щодо організації професійної освіти державних службовців. Історично склалося так, що Європа характеризується багатою палітрою щодо організації системи підготовки державних службовців, традиційно поєднує різні концепції та моделі. Згідно з дослідженнями Г. Опанасюк [10, С.268], Л. Титаренко [15, С.209], пострадянські країни беруть за основу одну з моделей підготовки (як правило, англійську, німецьку або французьку), адаптуючи її відповідно до історичних, національних, ментальних чинників. Це передбачає приведення законодавчої бази пострадянських країн у відповідність з європейським законодавством, що, у свою чергу, сприяє не лише зближенню національних систем підготовки управлінських кадрів, а й значно актуалізує потребу в компетентних спеціалістах, здатних орієнтуватися в новому законодавчому просторі.

В останні роки в державній службі європейських країн поширюється тенденція вдосконалення й підвищення рівня професійної підготовки державних службовців.

Створення системи безперервного професійного навчання державних службовців є актуальною потребою і важливим фактором зміцнення державності та становлення якісно нових ринкових відносин і в Україні.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Основні аспекти проблеми професійної підготовки державно-управлінських кадрів аналізуються у працях таких дослідників, як В. Гриненко [3], Н. Грінівецької [11], В. Лугового [5;6], О.Слюсаренко [13], Л. Титаренко [15], Ж.Таланової [14], Г. Опанасик [9; 10], М. Міненко [7], Уткіна Є.А [2] та ін.

Науковці вважають домінантними декілька моделей професійної підготовки державних службовців у зарубіжних країнах. Так, науковець Л. Титаренко [15] визначає три основні, на її погляд, домінуючі моделі: англійську, німецьку та французьку; дослідники О.Слюсаренко [13], а також Ж. Таланова [14] в своїх працях розглядають характерні ознаки добору і фахового навчання в системі кар'єрного розвитку державних службовців країн Північної Америки та Європи. В. Гриненко [3] окреслює професійне навчання вищих керівних кадрів для державної служби в зарубіжних країнах, поділяючи моделі навчання на відкриті (Австралія, Канада, США, Великобританія) та закриті (Німеччина, Франція, Японія), окремо акцентує увагу на таких прикладах, як європейський, американський, британський досвід навчання державних службовців. В. Луговий [5; 6] розглядає підготовку управлінських кадрів крізь призму північноамериканської (США, Канада) та західноєвропейської континентальної моделей (типові представники - Іспанія, Італія, Франція). Особливо цікавим для України є дослідження Г. Опанасюк [9; 10] з професійного навчання державних службовців у країнах Східної Європи, досвід яких може бути найефективніше адаптований до традицій державної служби України. На підвищенні кваліфікації управлінських кадрів у розвинених європейських країнах та значенні їх досвіду для України робить наголос у своїх дослідженнях М. Міненко [7].

Метою статті є обґрунтування традиційних моделей професійної підготовки управлінських кадрів у зарубіжних країнах та дослідження шляхів впровадження інноваційного досвіду зарубіжних країн у процес підготовки нової генерації управлінців в Україні.

Стаття передбачає дослідження моделей професійної підготовки та підвищення кваліфікації державно-управлінських кадрів переважно північноамериканського регіону (США, Канада), країн Західної та Центральної Європи (Франція, Німеччина). Досвід професійної освіти державних службовців країн Східної Європи потребує окремого детального розгляду та аналізу.

Викладення основного матеріалу. За основу системи підготовки та перепідготовки державних службовців в Україні обрано європейську модель, де підготовка здебільшого ведеться в спеціалізованих навчальних закладах - інститутах, академіях, школах, які за статусом часто стоять вище від звичайних закладів вищої освіти, зокрема університетів (наприклад, Національна школа державного управління у

Франції, Федеральна академія державного управління у Німеччині, Коледж державної служби у Великій Британії, Національна школа державного управління в Польщі, Академія державної служби при Президентові Російської Федерації, Вища школа державного управління в Угорщині) [15, с. 213; 7, с.465].

В. Гриненко у своїй роботі поділяє організації державної служби на відкриті і закриті системи. У відкритій системі державної служби (Австралія, Канада, США, Великобританія) характерними рисами є мобільність і конкурентоспроможність персоналу. Система кадрового добору в цих системах здійснюється на основі вільного доступу з урахуванням університетського диплома та незалежного конкурсу у вигляді співбесіди або екзамену (письмового, усного). Оплата праці визначається, в основному, за результатами праці чиновника. Також для цієї моделі характерний досить строгий контроль


Сторінки: 1 2 3 4 5 6