конкурентоспроможність тепер і в майбутньому. Нині вищі навчальні заклади, що готують магістрів державного управління та державної служби, галузеві заклади, здебільшого мають необхідний технічний та інтелектуальний потенціал для їх інтеграції в інформаційний простір. Значно складніше в розумінні наявності необхідних ресурсів, становище обласних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Ще від першого ліцензування Центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців комп'ютерний клас був скоріше винятком, ніж правилом. Приклад Севастополя чи Миколаєва лише підкреслював невтішну ситуацію. Але через декілька років значна частина Центрів таки отримала необхідну техніку. Застосовується вона здебільшого безпосередньо для навчання державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та для роботи на договірних засадах із фізичними та юридичними особами [3, с. 154].

Впровадження в процесі навчання сучасних інформаційних технологій для таких закладів перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів стає питанням виживання в сучасному інформаційному просторі і

конкурентоспроможності.

На даному етапі, наприклад, в чернігівському Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій, створено комп' ютерну мережу та підключення до Інтернету, що дає змогу використовувати її в процесі удосконалення процесу навчання та підвищення його ефективності. Комп'ютерне Інтернет-забезпечення дає змогу вести конференції в режимі реального часу. За допомогою сучасної оргтехніки,

мультимедійних проекторів, портативних комп' ютерів забезпечена необхідна гнучкість і мобільність в унаочненні навчання. Задля більш ефективної інформаційної орієнтації створюються презентації професійних програм підвищення кваліфікації, для висвітлення найбільш перспективніших та гострих тем [3, с. 155].

Нині йдеться про поглиблення та спеціалізацію знань державних службовців в контексті безперервної професійної освіти та здобуття професійної майстерності. Водночас стало очевидним, що слухачів треба орієнтувати на здобуття вмінь пошуку необхідної інформації в Інтернет-мережі та її обробку, навичок користування електронною поштою. Зараз доречно підкреслити здійснення все більшої комп' ютеризації органів місцевого самоврядування, що стає невід'ємною частиною професійного розвитку фахівців в регіоні.

З Інтернетом пов'язано й інші ймовірні напрями роботи. Це сучасний засіб для інформування громадськості про свою діяльність, а отже й відкритості. Майже першим центром в Україні, який розмістив свій сайт, був Кримський. Проте через деякий час свої сторінки в Інтернеті відкрили Чернігівський, Донецький, Кіровоградський центри. Можливості розміщувати на сайтах свої матеріали мають і інші Центри. Але й сьогодні подібна ініціатива виглядає як така, що випереджає реальний попит. Втім, за час, що минув, кількість користувачів Інтернету в Україні зросла з 1% до 8%. За умови збереження таких темпів уже найближчим часом може виникнути загроза відставання Центрів від потреб часу [3, с. 159].

Нині присутність обласних Центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації в Інтернеті залишає бажати кращого. За станом на березень 2004 року (за даними Чернігівського Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів), пошукові системи дають посилання на Вінницький, Донецький, Житомирський, Закарпатський, Івано-Франківський, Київські міський та обласний, Кіровоградський, Рівненський, Черкаський, Чернігівський центри. Причому домінує пасивне відображення роботи більшості центрів, до того ж епізодичне. Можна погодитись з твердженням, що лише розміщення власних сайтів дозволяє говорити про намір змінити ситуацію на краще.

Автор статті вибрав саме цю тенденцію інформатизації роботи державних службовців з наміром привернути увагу працівників державної служби до нових форм та методів роботи з інформацією, які диктує новітній час. Фахівці своєї справи для удосконалення професійної майстерності в рамках зазначеного терміну "безперервної професійної освіти" повинні повсякденно урізноманітнювати свій світогляд, створювати свої наукові методи обробки сучасної інформації,

викристалізовувати понятійний апарат фахової дисципліни та прикладати усіх зусиль для популяризації своєї діяльності через зв'язки з громадськістю, ЗМІ, Інтернет-мережі, телекомунікації. В даному випадку прикладом стала діяльність обласних Центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств та організацій, які є складовою ланкою безперервної професійної освіти державних службовців та зазначають своєю метою вдосконалення стилю роботи, форм та методів, ефективності управлінської діяльності, що значно підвищує сам попит на створення нової генерації державних службовців як висококваліфікованих кадрів, спроможних швидко орієнтуватися в інформаційному просторі та підходити ініціативно та відповідально до прийняття управлінських рішень.

Вимоги часу диктують новий стиль підготовки державних службовців, тому реальним стає впровадження розгалуженої системи

дистанційного навчання в обласних центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Національна Академія державного управління при Президентові України вже декілька років надає можливості державним службовцям отримувати освіту дистанційно, створено Центр дистанційного навчання. Його створення передбачалося Комплексною програмою підготовки державних службовців, затвердженою Указом Президента України від 9 листопада 2000 р. № 1212 [17]. Цим напрямом успішно займаються регіональні Інститути Академії. Але проблема полягає в тому, що зазначена система фактично не поширюється на обласні Центри перепідготовки та підвищення кваліфікації, їх залучення лише планується.

Дистанційне навчання - це якісно новий прогресивний вид навчання, який набув особливого розвитку в останній третині ХХ сторіччя, завдяки технологічним можливостям, що виробились в результаті потреби в інформаційному забезпеченні суспільства. Залучення до процесу навчання інформаційних технологій дає змогу включитися в інформаційне та освітнє середовище, зокрема Європейське і світове. Дистанційне навчання має свої особливості, воно складається з декількох компонентів:

заочна форма - це самостійне опрацювання матеріалу, виконання контрольних робіт на основі спеціальних методик і надання відповідної практичної допомоги;

адаптаційна форма