УДК 35.088.6

Богданова Н.О.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОСТІ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

У статті розглядаються особливості державної кадрової політики, а також шляхи формування професійності та компетентності кадрового потенціалу державного управління, зокрема в регіонах України. Акцентується увага на важливості та першочерговості професійної підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації державно-управлінських кадрів.

Ключові слова: кадрове управління, процес реформування, шляхи вдосконалення, кар'єра, професійність, державні службовці, кадрова політика, регіональна система.

В статье рассматриваются особенности государственной кадровой политики, а также пути формирования профессиональности и компетентности кадрового потенциала государственного управления, в частности, в регионах Украины. Акцентируется внимание на важности и первоочередной профессиональной подготовки, переподготовки и повышении квалификации государственно управленческих кадров.

Ключевые слова: кадровое управление, процесс реформирования, пути усовершенствования, карьера, профессиональность, государственные служащие, кадровая политика, региональная система.

The characteristics of the state staff policy and also the methods of the formation of the professionalism and the competence of the staff potential of the public administration particularly at the regions of Ukraine have been considered at the article. The special attention has been focused at the importance and the first priority of the professional training, re-training and professional development of the public administration staffs.

Key words: personnel management, conversional process, ways of improvement, career, professionalism, public servants, personnel policy, regional system.

З кожним роком зростають вимоги до кадрів управління, які формують поступ держави шляхом незалежності, будуючи демократичну, правову, рівноправну європейську державу. Вимоги до кадрового потенціалу країни зростають у міру того, як в Україні розширюватиметься і поглиблюватиметься процес реформування системи, конкретизуватимуться завдання перед керівниками, усім персоналом управління, суспільством.

Необхідність формування системної кадрової політики, суттєвих змін у підготовці та просуванні кадрів аналізується в роботах відомих українських вчених та фахівців В. Авер'янова, О. Воронька, О. Губи, С. Дубенко, В. Князєва, П. Когута, Г. Лелікова, В. Лугового, П. Назимка, Н. Нижник, В. Олуйка, П. Павленчика, С. Серьогіна, В. Цвєткова, Г. Щокіна, О. Яковенко, В. Яцуби, В. Яцюка, О. Яковенка та ін. [4; 6; 9; 11].

Дослідженню основних проблем професійного навчання державних службовців та шляхів його удосконалення присвячували свої праці українські фахівці: В. Александров, О. Воронько, Л. Гогіна, Р. Ільясов, В. Князєв, В. Куценко,

Луговий, П. Назимко, Н. Нижник, О. Оболен- ський, Г. Опанасюк, Н. Протасова, В. Понеділко,

Серьогін, О. Слюсаренко, А. Чемерис, О. Яку- бовський, В. Яцуба [1; 4; 5; 14; 15; 25].

Активно досліджується ця проблема російськими вченими Г. Атаманчуком, Т. Гордєєвою, Б. Герасимовим, К. Магомедовим, О. Турчино- вим, Н. Яковлевою та ін. [2; 26].

Не зменшуючи наукового вкладу попередніх фахівців, наголосимо, що проблема кадрового потенціалу державного управління у сучасних умовах придбала нову гостроту та актуальність.

Мета статті полягає у висвітленні основних завдань, проблем та недоліків державної кадрової політики, зокрема її регіональної складової, а також шляхів їх подолання. Акцентується увага на вагомості та першочерговості професійної підготовки державно-управлінських кадрів в сучасних умовах, з огляду на те, що становлення системи безперервного професійного навчання державних службовців стало нагальною потребою та найсуттєвішим чинником зміцнення державності України.

Здійснення адміністративної реформи, підвищення ефективності й результативності державного управління потребують відповідного кадрового забезпечення, професійно компетентних кадрів. Саме кадровий корпус, його підготовка, умови стабільної служби і соціального захисту, неперервне вдосконалення становлять основу професіоналізації державно-управлінської діяльності [25, с. 202].

У фаховій літературі є різні визначення поняття «державна кадрова політика». На думку О. Воронько, «державна кадрова політика - вираження назрілих потреб суспільства, вимог життя, докорінних інтересів народу, важлива складова політики держави, її головна лінія у сфері добору, розстановки та виховання кадрів». Кадрова політика покликана забезпечити реалізацію всієї політики держави. Вона формується і здійснюється на науково-теоретичній основі, постійному аналізі практичної діяльності [4, с. 144].

У програмі кадрового забезпечення державної служби, затвердженій Указом Президента України від 10 листопада 1995 р. № 1035 [16], зазначено, що успіх радикальних перетворень в Україні залежить, насамперед, від ефективної роботи органів державної влади всіх рівнів, комплектування їх висококваліфікованими кадрами. В основу кадрового забезпечення мають бути покладені принципи демократичного добору, просування по службі за ділові якості, постійного навчання державних службовців, заохочення їх до службової кар'єри, систематичного оновлення кадрів та здійснення контролю за їх діяльністю [25, с. 202].

У Стратегії реформування системи державної служби, затвердженій Указом голови держави від 14 квітня 2000 р. № 599 [22], удосконалення кадрового потенціалу, становлення професійної державної служби, що включає організований відбір працівників із подальшою її підготовкою до роботи в нових умовах, належне використання й просування на службових посадах, також визнано пріоритетними завданнями. Крім того, визначено, що суттєвих змін потребує характер діяльності кадрових служб органів виконавчої влади. Вони мають зосередитися, насамперед, на аналітичній та організаційній роботі з кадрового менеджменту, аналізу професійної діяльності кожного державного службовця, забезпеченні їх навчання та моніторингу ефективної роботи. Заходи щодо реалізації зазначеної Стратегії передбачають запровадження стратегічного планування професійного навчання державних службовців [25, с. 202].

На необхідності вдосконалення системи добору, призначення на посади, просування по службі, ротації державних службовців, їх професійного навчання, оцінювання та стимулювання роботи наголошено в Концепції адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, схваленій Указом Президента України від 5 березня 2004 р. №