Он-лайнові петиції/звернення - в багатьох місцях, люди мають юридичне право звертатися до свого уряду з петиціями. Хоча в Інтернет повно сайтів, що дозволяють громадян організовувати свої власні петиції, деякі уряди, як наприклад, Шотландії та Квінсленда (Австралія) спромоглися адаптувати це юридичне право до он-лайнового світу. Автентифікація є серйозною проблемою для офіційних петицій, що пов' язані з урядовим та парламентським процесом. Замість того, щоб автентифікувати ідентичність кожної особи, що поставила свій підпис в он-лайн, пропонується автентифікувати всю петицію цілком, шляхом верифікації наявності відповідної кількості людей, що вимагається для надання петиції чинності (перевіривши телефонні номери та адреси осіб, що підписались, для визначення достатності підписів від реальних осіб; шляхом контактування з представниками заявників для усунення спроб шахрайства).

Відкриті звернення в он-лайн - якщо громадські слухання в он-лайн представляють собою переведення реальних слухань в он-лайн середовище, сприйняття відкритих звернень (політичних заяв) в он-лайн є першим кроком в напрямку інтеграції он-лайнової інтерак- тивності в традиційний процес слухань. Це може спрацьовувати в двох напрямках, - люди з віддалених місць можуть подавати інформаційні матеріали перед, підчас чи після слухань для включення до стенограми слухань, та в зворотному напрямку - люди, що беруть участь в слуханнях, можуть поширювати електронні копії своїх презентацій та заяв для поширення в реальному часі в он-лайн.

Он-лайнові консультації з цільовими групами - консультації в он-лайн не повинні бути широко публічними для досягнення ефекту чи користі. Суттєві можливості існують для представницьких груп, що діють від імені більш широких кіл громадськості. Більш просунуті варіанти консультацій в он-лайн з цільовими групами можуть передбачати створення он-лайнових "громадянських журі" або втілення он-лайнових компонентів в діяльність існуючих в реальному житті журі.

Веб-форуми та списки електронноїрозсипки.

Як справедливо зазначається в документі Організації Економічного Співробітництва й Розвитку за назвою "Залучення громадян онлайн для вироблення кращої політики" (2003 р.), "...технологія - це засіб, а не саме вирішення. Щоб отримати якомога більше від ІКТ, потрібне інтегрування із традиційними "он-лайновими засобами доступу до інформації, консультації, а також участь суспільства в вироблені політики. Забезпечення інформацією он-лайн - важлива передумова залучення, але кількість - це ще не якість. Активне сприяння й компетентне регулювання - є ключем до ефективних он-лайнових консуль-тацій. Перешкоди в активному залученні громадян до прийняття управлінських рішень носять культурний, організаційний та конституційний характер, а не технологічний. Подолання цих перешкод вимагатиме більших зусиль для підвищення обізнаності та спроможностей як урядів, так і громадян" [8, с. 33].

Набагато цікавішою для громадян є участь в обговоренні питань місцевого розвитку, що може виступати сильним аргументом на користь впровадження інструментів е- демократії на місцевому рівні.

Е-петиції. На національному урядовому рівні, яскравим прикладом впровадження в інфраструктуру е-уряду такої технології як е- петиції є приклад Уряду Великої Британії, який пропонує можливість направлення петиції безпосередньо на адресу прем'єр-міністра. Вебсайт прем'єр-міністра із промовистою назвою "Будинок № 10 на Даунінг Стріт" приймає та відповідає на е-петиції, до того ж заохочує ініціаторів петицій створювати веб-сайти, на яких проводити агітацію за відповідні пропозиції. Станом на початок жовтня 2003 року на цьому веб-сайті було розміщено 14 петицій з різних питань, які варіювались від питання закриття місцевої школи (360 підписів, направлена 18 липня 2003р.), опозиції до акту про ліцензування "живої" музики (83440 підписів, направлена 25 червня 2003р.) до антивоєнних вимог щодо ситуації в Іраку (14479 підписів, направлена 11 березня 2003р.) [7, с. 43].

Іншим прикладом офіційного застосування е-петицій є Шотландський Парламент, який спільно з організацією "Міжнародний центр теледемократії" (<www.teledemocracy.org>), розробив та впровадив операційну систему, що дозволяє офіційно ініціювати звернення громадян, збирати підписи і направляти їх до Парламенту в он-лайн. Серед здобутків цього проекту - ініціатива Світового Фонду охорони природи, яка зібрала під петицією на підтримку морських парків як частини національної паркової системи Шотландії 337 підписів [7, с. 43].

Зрозуміло, що для використання цього інструменту демократії вимагається належне юридичне підґрунтя, яке легалізує таку форму комунікації між громадськістю та державними установами як петиція (колективне звернення). Попри те, що е-петиції є чи не найбільш "просунутою" технікою донесення власної думки громадянства до влади, на практиці можуть виникати труднощі юридичного характеру, насамперед, в процедурі збирання підписів. Особливо в тих країнах, де електронні підписи, а з ними й процедура автентифікації, ще не стали звичайними атрибутами суспільного життя (такою є переважна більшість країн світу), для підтвердження справжності волевиявлення учасників е-петицій вимагаються "традиційні" засоби верифікації (шляхом безпосереднього контакту з заявниками, перевірки адресних даних за допомогою довідкових служб тощо), що можуть застосовуватись в партнерстві з громадянським та приватним секторами.

Одним з перспективних напрямків розвитку електронного врядування, створення електронного уряду виступає інструмент електронної участі громадян в прийнятті рішень.

В учасницький (непосередницькій) демократії, участь громадян в процесі прийняття рішень як правило здійснюється шляхом голосування. Багато прикладів прямого волевиявлення народу дає нам антична Греція, де вільні громадяни-городяни приймали чи не