сумісність кваліфікації на доступеневому та післяступеневому рівнях;

привабливість для талановитих людей усіх континентів (передбачає адаптацію програм, ступенів навчання, засобів забезпечення якості);

розширення мобільності студентів та викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом, що є необхідною умовою існування європейського простору вищої освіти.

На таких комунікативних заходах (Празька 2001 р., Берлінська 2003 р., м. Берген 2005 р., м. Лондон 2005 р. та ін. зустрічі міністрів вищої освіти європейських країн) збільшується та конкретизується кількість завдань у межах Болонського процесу, обґрунтовуються основні положення щодо створення єдиного Європейського простору вищої освіти до 2010 року [4; 5; 9].

У межах реалізації Болонського процесу на рівні Європи сьогодні працюють декілька консультаційних органів, а саме:

Рада Європи (її комісія), яка займається справами вищої освіти та науки;

Європейська асоціація університетів - організація, що представляє академічні заклади;

Європейська асоціація вищих навчальних закладів (представляє вищі школи, що не мають академічного статусу, наприклад, коледжі);

Національні спілки студентів Європи - мережа студентських організацій, які діють у європейських країнах;

Європейський центр вищої освіти ЮНЕСКО [11].

На рівні окремої країни Болонським процесом опікуються міністерства освіти (національний координатор), національні комісії, національні конференції ректорів, вищі навчальні заклади.

Динаміка розвитку європейського освітнього простору на основі принципів Болонського процесу вимагає від України осмислених кроків і рішучих дій, з одного боку, для цілеспрямованої інтеграції до Європи, а з іншого - зберігаючи власне "Я" в сучасному мультикультурному суспільстві.

Література:

1. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні" від 3 груд. 1999 р. № 1273-XIV. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/

2. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-

3. Саламанка-Прага-Берлін) / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук [та ін.] ; Тернопіл. держ. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Тернопіль, - 56 c.

4. Колот А. Реалізація основних принципів Болонської декларації при підготовці фахівців економічного профілю / А. Колот // Вища школа. - - № 2-3. - С. 20-33.

5. Комюніке Конференції міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти "Загальноєвропейський простір вищої освіти - Досягнення цілей" (19-20 трав. 2005 р., м. Берген). - Режим доступу : http://www.osvita.org.ua/bologna/stanov/pravo/2005doc_kom.html

6. Комюніке міністрів вищої освіти Європи. - Берлін, 2003. - Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/bolpr/Berl2003

7. Спільна декларація міністрів освіти Європи. - Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/bolpr/boldeclr

8. Baker D. P. The Institutional Crisis of the German Research University / David P. Baker, G. Lenhardt // Higher Education Policy (2008) 21. - Р. 49-64.

9. Barblan A. The Sorbonne Declaration - Follow-Up and Implications : A Personal View / A. Barblan. - Geneva : AEU/CRE, 1999.

10. From Bologna to Prague - Reform of Study Programmes and Structures in Germany. - Bonn : HRK, 2000. - 63 p.

11. Harris Ch. In the Shadow of Bologna / Harris Christopher // EAIE Forum, 2000. - Special Edition. - P. 22-24.

12. Haug G. Trends and Issues in Learning Structures in Higher Education in Europe : background paper commissioned by the European Commission DG XXII for the Bologna Meeting of 18-19 June 1999 / G. Haug.

13. Pedrosa J. Notes concerning the preparation of the Bologna meeting (Sorbonne Declaration) / J. Pedrosa. - Aveiro, 1999