УДК 35:327(ЄС)

С. В. СТЕПАНЕНКО

АРГУМЕНТАЦІЯ ЄВРОАТЛАНТИЧНОГО КУРСУ УКРАЇНИ: "ЗА" ТА "ПРОТИ"

Розглянуто питання доцільності євроатлантичного та євроінтеграційного вибору України. Проаналізовано аргументи "за" та "проти" проведення такої політики на державному рівні та ставлення населення до цієї проблематики.

The question of expedience of євроатлантичного and eurointegration choice of Ukraine is considered. Arguments are analysed "after" and "against" pursuing such policy at state level and relation of population to this problematyky.

Україна географічно належить до Європи. Відносини між Україною та НАТО мають вагоме стратегічне значення для гарантування миру та безпеки на євроатлантичному просторі. Північно-Атлантичний альянс зацікавлений у співпраці з Україною, оскільки вона посідає ключове місце на перетині шляхів Східної та Західної Європи. Україні не потрібно доводити свою приналежність до Європи, до європейської культури чи історії. Але якщо українці хочуть належати до європейської спільноти не тільки географічно, але й політично, то потрібно навчитися жити за європейськими правилами, будувати Європу самим у своїй країні. І якщо вже визначилася наша стратегічна мета, то не слід дезорієнтувати суспільство.

Для повної інтеграції до європейської сім'ї народів потрібно бути вірними принципам демократії, сформувати громадянське суспільство, підняти соціальні й економічні стандарти життя громадян. А вступ до НАТО треба розглядати як дуже важливий крок у поступальному напрямку до повноправного членства в Європейському Союзі та одну зі сходинок на шляху до досягнення європейських норм і цінностей та стандартів життя. Населенню не вистачає інформації про діяльність та зміни, які сталися в НАТО, трансформувавши цей Альянс у принципово нову організацію, покликану зберегти мир і стабільність в усьому світі.

У своїх наукових роботах досліджують це питання такі вченні та політики, як В. Горбулін, Б. Тарасюк, О. Зарубінський, О. Шамшур, В. Зубанов, Ю. Сурмін. Та населення все ще з тривогою дивиться на військово-політичний блок НАТО та його діяльність.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Для того щоб населення змінило свої погляди, потрібно посилити проведення роз'яснювальної роботи, проводити адресну аргументацію для всіх верств населення, запровадити системність і комплексність для вирішення цього питання.

Метою статті є аналіз аргументів "за" та "проти" проведення такої політики на державному рівні та ставлення населення до цієї проблематики.

Результати дослідження свідчать про недостатнє усвідомлення населенням сутності процесу євроатлантичної інтеграції та про значний вплив політизації суспільства під час проведення президентських виборів 2004 р. на ставлення населення загалом до євроатлантичного курсу та курсу на політичний союз з Росією як двох альтернатив подальшого розвитку суспільства [3, с. 80]. Під час проведення дослідження на питання: які настрої, на Ваш погляд, останнім часом характерні для більшості населення України у зв'язку з євроатлантичною інтеграцією, - більшість опитуваних відповіли: насторогу - 46,0 %, невпевненість - 45, тривога - 41,8 %. Додає оптимізму той факт, що 46,2 % опитуваних відповіли: очікування змін. Звідси можна зробити висновок, що люди сподіваються на кращі зміни, але з обережністю і недовірою ставляться до Північно-Атлантичного альянсу.

"Лідери країн Альянсу привітали прагнення України щодо цілковитої інтеграції до євроатлантичних структур. Така інтеграція "потребує водночас відданості найвищим цінностям, на яких ґрунтується Альянс", - підкреслив Генеральний секретар НАТО. Глави держав НАТО наголосили, що керівництво України повинно зміцнити демократію та верховенство права і забезпечити свободу слова засобів масової інформації" [1, с. 131]. Україна співпрацює з НАТО в широкому діапазоні питань, зокрема в таких галузях, як оборонна реформа, підтримання миру, планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, боротьба з тероризмом, політична співпраця з питань регіональної безпеки, військове співробітництво, а також наука і техніка. Відомо, що на кожну тезу опоненти знаходять антитезу. Аргументацію Північно-Атлантичного курсу України можна звести в таблицю (табл. 1).

Аргументів "за", як бачимо, набагато більше. Але й ті аргументи, що "проти", можна тлумачити як цілковито позитивний момент в євроатлантичній інтеграції. Як показало опитування, причини за яких населення підтримує або не підтримує вступ України до НАТО, майже одні й ті ж самі (табл. 2).

Як бачимо аргументи "за" та "проти" дуже схожі. Просто кожен розуміє їх по-своєму. Тому завдання керівництва держави знайти більш вагомі доводи, щоб переконати населення в доцільності і правильності євроатлантичного курсу України для досягнення повної інтеграції в європейські структури, аби не залишитися на узбіччі фундаментальних змін, які проходять як в Європі, так і в усьому світі.

Чому Україні потрібно дотримуватись проєвропейського шляху розвитку? Тому, що це найбільш природній шлях для нашої держави, враховуючи її культурні, генетичні особливості з урахуванням специфіки і ментальності нашого народу та історичних витоків. Уся історія України пов'язана нерозривно з Європою, так як вона є невід'ємною складовою частиною континенту, який дав поштовх для розвитку всіх цивілізацій.

Дослідження, проведенні викладачем історії Харківського національного університету ім. В. М. Каразіна М. Чугуєнко, свідчать про те, що арії, будучи пращурами кіммерійців, скіфів, сарматів та українців, безпосередньо чином вплинули на формування антропологічного (фізичного) типу останніх. Хоча, кажучи про культурний вплив давніх аріїв, на українців потрібно бути дуже обережним у реконструкції таких віддалених від нас часів. Потрібно скептично ставитися до намагань штучно збільшити вік українців. "Намагання збільшити історичний вік народу видає той провінціалізм творців подібних теорій і