Підводячи загальний підсумок античного періоду в історії України, особливо слід відмітити той значний вклад, який внесли Причорноморські міста-держави в розвиток давньогрецької культури і той помітний вплив, який вони справили на народи Східної Європи. Зв'язок української традиції з античною культурою простежується на глибинному рівні - на рівні психологічної подібності двох народів. Найяскравіший приклад того, що характер обох народів - греків та українців - сформовано морем. Вітчизняний історики вказували на "морську складову" української етнічної традиції як особливості, яка відрізняє українців від усіх слов'янських народів.

Античний духовний спадок є свого роду генетичним кодом європейської цивілізації. Територія України, особливо південна її частина, підпала під вплив античної цивілізації. У цьому сенсі українці можуть вважати себе повноправними нащадками античності разом з іншими європейськими народами.

Йшли часи, а проєвропейська лінія розвитку українського суспільства не зникала, а протягом усього часу історичного розвитку українського народу давала про себе знати. Багато суперечливих історичних питань знаходять свої відповіді в об'єктивному їх вивченні й осмисленні проєвропейських настроїв усіх верств української спільноти протягом досить тривалого часу.

Ще один досить яскравий приклад того - феномен українського козацтва. Навіть якщо не розглядати Конституцію П. Орлика (тому що це досить обширна тема для окремої праці), яка, як відомо, була першою в світі розробленою на демократичних засадах європейського суспільства, ще залишається багато цікавих питань, відповідь на які опосередковано чи безпосередньо вказує на той факт, що Україна є складовою в європейській сім'ї народів.

Кому все ж таки вдалося направити енергію кримінальної стихії низового козацтва в конструктивне русло державного будівництва? Як стало можливе, що ця "безголова бестія", "релігіозні нулі" (за словами П. Куліша) стала державними захисниками, захисниками нації та церкви? Хто фінансував будівництво фортець? Звідки у кріпаків з'явились навички володіння зброєю? Хто обучив їх основам військової стратегії та тактики? Нарешті, хто налагодив систематичні дипломатичні зв'язки козаків із цивілізованою Європою?

Приходила ця лицарська західноєвропейська культура безпосередньо із Західної Європи з австрійськими, шведськими, папськими посольствами, які привозили клейноди - братські дари лицарства європейського для лицарства українського, ставлячи його тим самим на рівні з собою, долучаючи його до великого братства захисників християнської віри та західноєвропейської цивілізації. Можна стверджувати, що українське козацтво формувалося з представників усіх верств і прошарків усіх звань, а політичне виховання козацтва здійснювалося завдяки зусиллям усього тодішнього українського суспільства.

"Безумовно, провідну роль тут відіграла староукраїнська аристократія, чия заслуга зводиться до того, що вона надала європейський вигляді хоча б козацькій верхушці, направивши тим самим колосальну енергію січовиків у конструктивне русло українського державотворення" [2, с. 232].

Беззаперечний факт відсталості України від розвиненої Європи, від Західної цивілізації пояснюється тим, що протягом тривалого часу Україна була змушена розвиватися в ізоляції від свого природного центру тяжіння, підпадаючи під інтенсивний вплив з боку незахідних цивілізацій. Із-за втрати живого зв'язку зі своїм минулим мільйони українців втратили своє етнічне самобутнє обличчя.

Як же все-таки став можливим занепад європейських традицій в Україні? Де потрібно шукати причини нашого нинішнього відчудження від Європи? Чому в нас взяли гору антизахідні сили? І нарешті, як вийти зі стану історичного шоку, в якому перебуває вже давно українська етнічна традиція?

До причин занепаду традиційної України відносно можна віднести зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх факторів слід віднести насправді складне геополітичне розташування, яке завадило українському народу реалізувати своє історичне призначення. Здавна Україна була ареною жорсткого та безкомпромісного протистояння між цивілізаціями: спочатку між землеробною та кочовою, потім між християнською та ісламською, тепер - між західною (атлантичною) та російською (євроазіатської).

Європейський проект майбутнього України - це на сьогодні єдина найбільш конструктивна ідея, яка може об'єднати всю українську політичну націю. Бо всі її громадяни, незалежно від етнічної та релігіозної приналежності, хочуть жити нормально, цивілізовано - значить, по-європейському. Саме незалежна Україна дає всім своїм громадянам, усім народам, які проживають на її території, унікальний історичний шанс потрапити до Європи не тільки географічно, а й політично, соціально, стати частиною великої Західної цивілізації.

НАТО та Україна ведуть співпрацю з багатьох питань, серед яких: боротьба з тероризмом та реформа оборонного комплексу. Крім того, ведеться співробітництво в галузях науки і техніки, а також з питань регіональної безпеки та надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Для України є ключовим питанням реформування оборонного комплексу. Північно-Атлантичний альянс прагне допомогти Україні в реалізації цих реформ, що покликанні зміцнити контроль інституцій громадянського суспільства над її збройними силами, приведення стану збройних сил України у відповідність до сучасних стандартів, а також перетворення численного українського війська, що базується на застарілій системі призову, на більш ефективну, професійну, меншу за розміром та краще підготовлену армію. Українській владі ще потрібно провести реформу з питань більшої відкритості армії з точки зору захисту прав людини.

Наша держава активно долучається до ініціатив НАТО, спрямованих на укріплення загальної євроатлантичної безпеки. У межах співробітництва з Північно-Атлантичним альянсом та його боротьби проти світового тероризму Україна надала