У 2007 р. Уряд офіційно проголосив у Бюджетній декларації на 2008 р. заходи щодо стимулювання комплексного та динамічного регіонального розвитку [5]. Дана Бюджетна декларація стала підґрунтям бюджетної політики поточного року, але можна зробити прогноз стосовно того, що динамічного регіонального розвитку цього року досягти не вдасться. Причин дуже багато - як політичного, так і економічного характеру.

На сьогодні є необхідність проведення адміністративно - територіальної реформи і фінансової децентралізації в Україні, що вимагатиме пошук шляхів зміцнення власних доходів бюджетів органів місцевого самоврядування в Україні. Це зумовлено необхідністю створення інституційних і правових принципів місцевого соціально-економічного розвитку, забезпечення місцевих бюджетів реальними фінансовими ресурсами з метою ефективного здійснення повноважень органів місцевого самоврядування. І абсолютно правомірно Г. Машко звертає особливу увагу на необхідність ".чіткого розмежування функцій гілок місцевої влади - державної адміністрації і органів місцевого самоврядування" [10, с. 7].

Необхідність проведення реформи у сфері місцевих бюджетів обумовлена також широким переліком задекларованих державою соціальних зобов'язань; нерівномірністю темпів соціально-економічного розвитку регіонів; високим рівнем дотаційності місцевих бюджетів.

Система міжбюджетних відносин України потребує подальшого вдосконалення з метою забезпечення ефективності діяльності муніципальних утворень в рішенні питань місцевого значення і підвищення якості послуг, що надаються юридичним і фізичним особам органами місцевого самоврядування.

Реформування місцевих бюджетів не може проводитися хаотично. Дана державно-управлінська діяльність являє собою складний процес, який має відповідати певній послідовності. Основними етапами реформування вважаємо:

· створення правової база для реалізації цілей державної регіональної фінансової політики (основне завдання - забезпечення єдиних стандартів якості життя на всій території країни);

· проведення адміністративно-територіальної реформи;

· розробка організаційних механізмів досягнення цілей державної регіональної фінансової політики (територіальне планування, програми соціально-економічного розвитку регіонів, створення міжнародних регіонів економічного співробітництва);

· законодавче закріплення оновленої бюджетної системи, принципів її формування та учасників бюджетного процесу;

· запровадження і використання арсеналу фінансових інструментів досягнення її цілей (спеціальні бюджетні режими для місцевої влади, податкові пільги, створення сприятливих умов для розвитку дрібного бізнесу тощо).

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 23 травня 2007 р. схвалив Концепцію реформування місцевих бюджетів, розроблену Міністерством фінансів України [4]. Цей документ направлений на проведення в період до 2011 р. реформи у сфері місцевих бюджетів відповідно до стратегічного завдання регіональної політики - створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів, забезпечення їх стійкого розвитку, високої продуктивності виробництва і зайнятості населення. Проте наявність значної кількості проектів законодавчих актів, які передбачають зміну політичного, адміністративного і бюджетного устрою підсилює вірогідність виникнення ризиків у бюджетній сфері. Тому представляється необхідним з метою поглиблення процесу децентралізації влади, запропонувати основні напрями реформування бюджетної системи на місцевому рівні.

По-перше, необхідно укріпити дохідну базу місцевих бюджетів. Уряд України пропонує підвищити рівень самодостатності місцевих бюджетів шляхом удосконалення податкового законодавства відповідно до напрямів реформування податкової системи, зокрема системи місцевих податків і зборів, механізму здійснення зарахування податку з доходів фізичних осіб [4]. Дане рішення є своєчасним і необхідним. Проте успіх залежатиме від правильності обраних заходів та інструментарій.

Науково обґрунтовані заходи зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів викладені Г. Машко. Вони полягають у такому: упровадження механізму бюджетування; створення центрів фінансового обліку та центрів фінансової звітності; створення механізму балансування територіального бюджету; стратегічне управління фінансами території [10, с.16].

Необхідним є ділення податків і зборів (обов'язкових платежів) між Державним і місцевими бюджетами. Існуюча система не забезпечує стабільний дохід до місцевих бюджетів. Пропонується передати в повному обсязі окремі джерела поповнення бюджетів у доходи місцевим бюджетам.

Пропозиція Українського уряду про впровадження податку на нерухоме майно (нерухомість) направлена на досягнення соціальної справедливості. Ставки цього податку повинні затверджуватися на регіональному рівні (у межах, що встановлені законом про такий податок), а надходження в повному обсязі прямуватимуть до місцевих бюджетів.

Досвід країн Центральної Європи, які ввели податок на нерухоме майно, переважно на рівні місцевих органів державного управління, може бути використаний при реформуванні вітчизняної податкової системи. Цей податок як додаткове джерело доходів не призводить до викривлень, а також сприяє справедливості [12, с. 49]. Проте таке рішення містить у собі немало суперечностей і проблем.

Фіскальна політика місцевих органів влади є важливим інструментом впливу на економіку і соціальну сферу. Місцеві органи влади мають право в рамках, визначених законодавством, встановлювати місцеві податки і збори. Вони можуть також надавати пільги зі сплати податків, які поступають до місцевих бюджетів. А цей факт є надзвичайно суперечливим, особливо сьогодні.

З одного боку, створюючи особливі або пільгові режими оподаткування, місцева влада привертає додаткові інвестиції, сприяє новому будівництву, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, формуванню спеціальних (вільних) економічних зон (у першу чергу зон промислового будівництва і територій пріоритетного розвитку). А з іншого - це можливість для певних осіб, що має вплив на державних службовців, одержати пільги, не маючи на те законних підстав. Тому є обов'язковою умовою реформування місцевих бюджетів формування бази Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Такий реєстр дасть можливість одержати детальну інформацію про осіб (зокрема членів їх сімей), які мають право на пільги. Прозорість процесу надання пільг зможе запобігти махінації представників влади.

Висновок Г. Машко має бути врахований при розробці концепції реформування податкової системи.