УДК: 342.03

А. В. ЩЕРБА

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОЦЕДУР ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Розглянуто нормативно-правові акти, які регламентують здійснення адміністративних процедур органів місцевого самоврядування та розкрито механізм їх практичної реалізації.

The analyses of normative-legal basis of the legislation in force concerning the administrative procedures of organs of the state management has been conducted and the mechanisms of its practical realization have been considered.

На сьогодні питання розв'язання проблем у сфері здійснення адміністративних процедур органами місцевого самоврядування в Україні як ніколи почало привертати увагу, оскільки наша держава взяла на себе зобов'язання привести норми вітчизняного законодавства у відповідність до міжнародних норм. Ці процедури становлять вкрай важливу сферу, завдяки якій існує можливість повного і всебічного забезпечення прав і свобод людини.

В умовах проведення адміністративної реформи та формування дієздатного децентралізованого державного управління особливої уваги заслуговує правове регулювання адміністративних процедур органами місцевого самоврядування.

Метою цієї статті є аналіз вітчизняного законодавства та аргументування на його основі особливостей організації та функціонування такого суб'єкта державного управління, як органи місцевого самоврядування, зокрема, здійснення ними правовстановлюючих, правонаділяючих адміністративних і правоохоронних процедур.

Окремі аспекти багатопланової проблематики правового регулювання організації та функціонування органів місцевого самоврядування стали предметом дослідження багатьох вітчизняних науковців, зокрема В. Авер'янова, О. Андрійко, Ю. Битяка, В. Борденюка, Васильєва, І. Голосніченка, Є. Додіна, В. Колпакова, В. Кравченка, М. Корнієнка, В. Опришка, М. Пітцика, В. Погорілка, а також того російських учених Г. Атаманчука, Ю. Козлова, Ю. Тихомирова, Чиркіна, В. Юсупова.

Слід зазначити, що на місце права, правового регулювання, нормативно-правового забезпечення в організації будь-якої діяльності в державі та суспільстві неодноразово зверталась увага в науковій літературі. Як обґрунтовано підкреслює Р. Халфіна, право регулює не тільки відносини, які виникають у процесі управління, але й саму організацію системи; структуру органів управління; їхні функції, порядок діяльності, встановлення певних процедур. У праві закріплюється структура органів управління на всіх рівнях, установлюються права, обов'язки, відповідальність кожної ланки, її можливість впливу на керовані об'єкти, місце в системі органів [1, c. 117].

В юридичній літературі категорія "правове регулювання" розглядається в декількох аспектах: сукупність форм і методів юридичного впливу держави на поведінку учасників суспільних відносин, який здійснюється з метою підпорядкування поведінки встановленому у суспільстві правопорядку [2, с. 11]; юридичний вплив на суспільні відносини, що здійснюється за допомогою норм права і всієї сукупності правових засобів [3, с. 165].

На думку В. Кравченка та М. Пітника, закріплено Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими нормативно-правовими актами засади правового становища органів місцевого самоврядування базуються на громадівській теорії місцевого самоврядування [4, с. 7]. Ця теорія відображена разом з державницькою теорією через закріплення на законодавчому рівні за муніципальними органами обов'язків щодо виконання функцій та повноважень держави. Так, справи, які покликані вирішувати органи місцевого самоврядування, поділяються на "власні" - здійснювані незалежно від волі державної влади, та "делеговані" - справи, вирішення яких здійснюється під контролем та адміністративною опікою органів державної влади [5, с. 638]. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють питання делегування повноважень, є Конституція України [1], Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" [3] та Закон України "Про місцеві державні адміністрації" [4].

Стаття 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріпила визначення поняття "делеговані повноваження", згідно з яким це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад. Виконання делегованих повноважень покладається на виконавчі органи місцевого самоврядування, які здійснюють значний обсяг як делегованих, так і власних повноважень згідно зі ст. 27 - 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Європейська хартія місцевого самоврядування передбачає та дозволяє контроль за реалізацією органами місцевого самоврядування делегованих повноважень [7]. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 339 "Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади" встановлює процедуру контролю щодо здійснення відповідних повноважень, передбачає здійснення контролю шляхом аналізу актів органів місцевого самоврядування, надання органами місцевого самоврядування інформації про виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади, проведення перевірок діяльності виконавчих органів місцевих рад.

Так, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" розширив форми безпосередньої участі громадян у вирішенні місцевих питань, зокрема, через проведення загальних зборів, громадських слухань, розгляду місцевих ініціатив; надав нормативно-правове визначення таких важливих категорій, як територіальна громада, адміністративно-територіальна одиниця, місцевий референдум, а також низку юридичних норм, які стосуються діяльності рад та їхніх виконавчих органів, посадових осіб місцевого самоврядування.

Закон України "Про місцеві державні адміністрації" абстрактно регулює взаємовідносини між місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування (ст. 34, 35). Така взаємодія забезпечується шляхом: внесення на розгляд відповідної ради питань, пов'язаних з виконанням делегованих повноважень, та інших пропозицій; участі голови держадміністрації на засіданні відповідної ради з правом дорадчого голосу; звітування голови держадміністрації на пленарному засіданні ради.

У взаємовідносинах між місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування територіальних громад установлюється механізм консультацій між їх посадовими особами шляхом участі в засіданнях цих органів з правом висловлювати пропозиції та зауваження (ч. 2, 3 ст. 35 Закону України "Про