УДК 35:083:174(73)

В. М. ШАМРАЄВА

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОРМ СЛУЖБОВОЇ ЕТИКИ У СТРУКТУРАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ США

Проаналізовано досвід Сполучених Штатів Америки з проблем забезпечення норм службової етики у структурах державної влади. Визначено основні положення "морального кодексу" державних службовців щодо виконання посадових обов'язків, політичної діяльності тощо. Окреслено позитивні сторони такої практики та можливості її використання при подальшому вдосконаленні функціонування вітчизняної державної служби.

In the article it is analyzed the experience of the United States of America on the problem of the guarantee of standards of official ethics in the structures of power of the state. It is determined the basic condition "moral code" civil agent for the fulfillment official obligations, political activity, etc The positive sides of this practice and possibility in the process of an improvement in the functioning of domestic civil service are determined.

Сьогодні перед Україною стоїть важливе завдання подальшого вдосконалення роботи державних службовців на всіх рівнях. Головною проблемою на цьому шляху постала боротьба з корупцією та неетичною поведінкою державних службовців при виконанні службових обов'язків. У такій ситуації було б доречно при використанні своїх національних інструментів частіше звертатися і до закордонного досвіду, накопиченого демократичними державами за кілька століть. Так, наприклад, Сполучені Штати Америки мають високо розвинуту систему законів та правил, що покликані запобігати порушенню етичних норм, виявляти та корегувати таку проблемну поведінку державних установ і посадових осіб, що суперечить суспільним інтересам.

Проблемами, що пов'язані з розбудовою та функціонуванням державної служби у Сполучених Штатах займається достатньо широке коло як закордонних, так і вітчизняних науковців. Серед таких фахівців доцільно особливо підкреслити роботи В. Аверьянова, Н. Тарасової [2; 4]. Статті з визначеної проблематики досить часто публікуються і в російському періодичному виданні "Вестник государственной службы" [1; 3].

В американській політичній науці прийнято виокремлювати кілька блоків проблем, що пов'язані із забезпеченням етичної поведінки державних службовців: сумлінність органів державного управління; політична діяльність державних службовців; захист держслужбовців, які повідомили про порушення; конфлікти інтересів та службова етика; кримінальні конфлікти інтересів; розкриття інформації фінансового характеру; кодекси поведінки.

Метою даної публікації є аналіз механізму забезпечення норм службової етики в державних установах США, з відокремленням положень, які можуть бути використані при подальшому реформуванні вітчизняної державної служби.

Основними рисами моделі державної служби, яка існує сьогодні в Сполучених Штатах, є:

· висока роль політичних призначень у системі державної служби, особливо на тих посадах, де мають прийматися ключові стратегічні рішення;

· наявність "системи заслуг", залежність оплати праці та просування службовими сходинками від результатів роботи державного службовця;

· спрощені процедури звільнення державних службовців, заохочення високої мобільності державних службовців;

· висока децентралізація системи державної служби, що пов'язано з наявністю і федеральної державної служби, і державної служби суб'єктів федерації (закони суб'єктів федерації про державну службу співпадають у загальних рисах один з одним та із законом федерального рівня);

· незначна уніфікація державної служби: існують публічні службовці, під якими розуміють всіх тих, хто працює за наймом в установах США; урядові службовці призначаються за політичною ознакою; цивільні службовці - професійні бюрократи (ця категорія становить приблизно 60 % від загальної чисельності державних службовців;

· важливе місце відведено проблемам етики державних службовців.

У 1993 - 1999 рр. у США було проведено найглибшу за останній час реформу державної служби. Її розробкою та впровадженням займалися не кадрові службовці, а посадовці, призначені за політичною ознакою. У 1992 р. було проведено "загальнонаціональну перевірку результатів діяльності", на основі якої в 1993 р. було прийнято закон про показники та результати діяльності органів державної влади. Результатами реформ стало вдосконалення критеріїв, за якими проводиться оцінка ефективності діяльності державних службовців та скорочення чисельності федеральних державних службовців на 17 %.

Принципи, які забезпечують сьогодні етичні аспекти діяльності федеральних та місцевих органів влади, в США були закладені ще за часів становлення американської держави у роки війни за незалежність. Утіленням основних принципів побудови влади у Сполучених Штатах стала Конституція, яка закріпила принцип розподілу влад, систему стримувань і противаг та головний принцип демократичної держави, згідно з яким державні службовці зобов'язані служити народу, що наділяє їх певним обсягом повноважень.

Основним принципом у функціонуванні американських органів державної влади всіх рівнів є їх сумлінність і робота в межах визначеної законом компетенції. Послідовність і прозорість процесу діяльності органів влади є ключовим компонентом системи, яка покликана забезпечити сумлінність органів державного управління.

Прозорість діяльності забезпечують кілька федеральних законів та низка інших нормативно-правових актів. Основними серед них є закон про адміністративну процедуру та закон про гласність у системі управління США. Відповідно до них державні установи повинні дотримуватися процедур адміністративної діяльності та здійснювати цю діяльність прозоро для суспільства. У свою чергу закон про свободу інформації забезпечує широкий доступ суспільства до документів та інформаційних ресурсів державних установ.

Якщо організації громадянського суспільства або окремі громадяни помічають порушення вказаного принципу, вони можуть звернутися з позовом до федерального суду. Крім цього всі (в тому числі за участю державних службовців усіх рангів) судові процеси з цивільних та кримінальних справ повинні проводитися відповідно до стандартів і закріпленими законом правилами максимально можливої прозорості.

Головною проблемою у функціонуванні сучасної Української державної служби є раціональне