УДК 35.088.6:352

С.В. КРАСНОПЬОРОВА

"СЛУЖБА" ЯК БАЗОВЕ ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Розглянуто поняття "служба" як базове для контексту професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування. Зосереджено увагу на визначенні служби в загальному розумінні, її диференціації за видами, місці і ролі служби як соціальної діяльності в системі суспільних відносин, головним чином, в інтелектуальному відношенні.

In the article the concept of service is examined as base for the context of професіоналізації of service in the organs of local self-government. An author concentrates attention on determination of service in the general understanding, to its differentiation after kinds, place and roles of service as social activity in the system of public relations, mainly in an intellectual relation.

Витоки зародження служби як одного ".із найсуттєвіших видів цілеспрямованої діяльності людей, а також суспільства" [7, с. 9] характеризуються рисами розвитку насамперед суспільства, а пізніше, з появою держави, - етапами державотворення. Ще на ранній стадії суспільного життя внаслідок розподілу праці в суспільстві, безперервного розвитку виробничих сил, формування різних соціальних груп виокремилась діяльність, яку стали називати службою і яка зайняла своє місце серед основних видів суспільної корисної праці, а тих, хто її здійснював, - службовцями, що склали свою соціальну групу поряд з іншими групами, класами, прошарками. Новий вид людської діяльності був спрямований на забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства, інших видів соціального життя - виробництво (організація, раціоналізація, проектування і конструювання тощо), зовнішні зв'язки, військова справа, розподіл матеріальних та інших благ, охорона порядку і безпеки. Зміст виконуваних призначень обумовив диференціацію служби, на що суттєвим чином вплинув і факт появи держави. Так, з'явилась "служба в державних, суспільних, релігійних, іноземних, міжнародних організаціях" [1, с. 97], виділилась "приватна" та ін. [13, с. 4] служба. У чому ж полягає сутність служби в масштабі усього суспільства, у житті різних об'єднань і індивідів? Остаточної відповіді на це питання немає. Тому в рамках даної роботи спробуємо самостійно з' ясувати сутність служби в загальному розумінні, що надасть можливість детально охарактеризувати процес професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування, що буде предметом нашого основного наукового дослідження.

Важливе теоретико-методологічне значення має, на нашу думку, визначення самого поняття "служба". З приводу його тлумачення відбувається постійна дискусія. Це поняття використовується по-різному, проте у більшості таких випадків:

· як вид людської, соціальної, платної суспільно корисної діяльності (таке поняття служби використовується найчастіше і асоціюється з необхідністю забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства, інших видів соціальної діяльності в системі соціальних відносин) [13, с. 3 - 5]. За С. Ожеговим, служба - це робота, заняття службовця, а також місце його роботи, будь-яка сфера діяльності. При цьому службовець - особа, яка працює за наймом (курсив авт. - К.С.) у різних установах, у сфері обслуговування [6, с. 23]. Майже такого значення набуло поняття "служба" у словниках сучасної української мови: "Служба - дія за значенням служити // Обов'язок, визначений посадою (курсив авт. - К.С.) .служити - виконувати які-небудь обов'язки по відношенню до кого-небудь, працювати, трудитися в ім'я кого-небудь, на користь кого- або чого-небудь" [4, с. 1345-1346]. Цікавим є порівняння понять "службовець" у сучасному українському і радянському трактуваннях, зокрема словник російської мови 1981 - 1984 рр. видання визначає, що службовцями є "працівники нефізичної і розумової праці (курсив авт. - К.С.), які отримують заробітну плату." [14, с. 143-144], а тлумачний словник сучасної української мови навпаки вважає, що службовець - це "той, хто займається розумовою працею, а також фізичною працею (курсив авт. - К.С.), пов'язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-небудь, чого-небудь" [4, с. 1346]. Дійсно, протягом багатьох років вважалося, що служба - це сфера розумової праці, і лише в останні часі зі сторінок спеціальної літератури зникло це визначення як несумісне з дійсністю;

· як управління, забезпечення та здійснення самого управління, соціально-культурного обслуговування громадян [1, с. 97]. Ю. Старілов наводить загальне визначення служби як діяльності, пов'язаної з керівництвом, управлінням, контролем, наглядом, обліком тощо. При цьому працівники, залучені до служби, або створюють духовні цінності, або реалізують функції управління (курсив авт. - К.С.) [6, с. 23];

· як соціально організаційне явище, сутність якого може бути виражено такими положеннями. По-перше, служба виступає як рушійна, потужна система, що надає життя організації. Усі інші частини внутрішньої структури організації лише забезпечують діяльність службовців (курсив авт. - К.С.). Зрозуміло, що саме якість цієї рушійної сили, активність і професіоналізм визначають її діловий статус, рівень позитивної роботи та престиж в очах організацій, населення. По-друге, служба спрямовує діяльність органу та в процесі реалізації компетенції зберігає і забезпечує цей напрям [5, с. 6];

· як соціально-правовий інститут. Важливим елементом здійснення служби, наполягає Ю. Битяк, є включення до змісту службової діяльності організації та правового регулювання внутрішніх взаємовідносин (курсив авт. - К.С.) [2, с. 96];

· як сфера діяльності, що визначає певний соціально-економічний або гуманітарний сектор, нерозривно пов'язаний з системою інституцій (підприємств, установ і організацій та ін.) із забезпечення вирішення певного завдання або реалізації певної функції [6, с. 23].

Узагальнюючи різні тлумачення, на нашу думку, поняття "служба" можна сформулювати так: служба