Поряд із підходами Світового банку та Організації економічної співпраці та розвитку, Європейська Комісія запровадила власну концепцію врядування в Білій книзі з європейського врядування, яка була прийнята Комісією в липні 2001 р. Біла книга містить низку рекомендацій і пропозицій щодо зміцнення демократії в Європі та підвищення легітимності інститутів ЄС шляхом покращання залучення громадськості, вдосконалення регуляторної політики та посилення ролі ЄС у світовому врядуванні. Метою книги є модернізація європейської громадської дії для того, щоб підвищити відповідальність виконавчих органів ЄС перед обраними представницькими органами та відкрити процедури прийняття рішень в Європейському Союзі для надання громадянам можливості брати участь у прийнятті рішень, які їх стосуються.

Більшість із запропонованих Комісією реформ урядування мали бути реалізовані негайно в межах існуючих договорів. Європейська Комісія була серйозно налаштована на здійснення низки заходів з метою втілення у життя змін, запропонованих у Білій книзі. Після завершення громадського обговорення Білої книги 31 березня 2002 р., Комісія в червні 2002 р. прийняла першу серію заходів з уточнення та вдосконалення європейського законодавства. Друга серія заходів (грудень 2002 р.) завершила, на даний час, упровадження реформи європейського врядування. Проте деякі з ініціатив могли бути втілені в життя лише після розробки та прийняття поправок до основоположних договорів ЄС.

В основі ефективного врядування та запропонованих Комісією змін лежать п'ять принципів - відкритість, участь, відповідальність, ефективність та узгодженість - кожен з яких є важливим для встановлення більш демократичного врядування [Там само]. Вони є базовими для демократії та верховенства права в державах-членах, але вони застосовні на всіх рівнях врядування: глобальному, наднаціональному, національному, регіональному та місцевому. Вони є особливо важливими для Європейського Союзу, який постав перед безпрецедентними в своїй історії викликами.

Кожен з вищезазначених принципів є важливим, але жоден з них не може бути реалізований шляхом здійснення окремих заходів чи дій. Політика більше не може бути ефективною, якщо вона виробляється та втілюється в життя без залучення широкого кола зацікавлених учасників.

В основі запропонованої в Білій книзі реформи врядування знаходиться реформування інституційного трикутника ЄС: Європейської Комісії, Ради ЄС і Європейського Парламенту. Реформа має привести до таких результатів [6]:

· більш цільового використання Комісією права на законодавчу ініціативу. Інтенсифікація консультацій і покращення залучення, більш відкрите використання порад експертів та новий підхід до середньострокового планування - все це дозволить Комісії критичніше і виваженіше підходити до вимог інститутів та груп інтересів щодо нових законодавчих пропозицій. Діяльність Комісії буде зосереджена на задоволенні загальноєвропейського інтересу;

· повернення законодавства ЄС до базових принципів. У Білій книзі міститься пропозиція Раді і Європейському парламенту більше зосередитись на політичній складовій і залишити імплементацію виконавчій владі, тобто Комісії. Водночас, ці два інститути могли б удосконалити свій контроль за здійсненням Комісією виконавчих функцій;

· ефективнішого залучення національних гравців в процес формування, застосування та втілення в життя норм, правил і програм Спільноти. Це органічно випливає з пропозицій діалогу, децентралізації, тіснішого співробітництва між органами влади та дійовішого втілення у життя права ЄС. Більше того, чим активнішою є участь у процесі вироблення європейської політики національних та регіональних гравців, тим більше вони будуть готові до інформування громадськості щодо суті та напрямків політики ЄС.

Таким чином, у Білій книзі Комісія фокусується на низці питань, які відображають аспекти руху або можливих напрямків руху від ієрархічної системи. Основний наголос робиться на залученні суб'єктів, що не представляють основні законотворчі органи ЄС, а також зменшення ступеня деталізації законодавства.

Ініціативи, закладені в Білій книзі, також зазнали критики, яка ґрунтується на обмеженій кількості пропозицій щодо змін і ролі Комісії, яка таким чином намагається її підвищити.

Пропозиції, сформульовані в Білій книзі, та розширення ЄС висувають на порядок денний розширення підходів до процесу вироблення політики шляхом активного використання методу відкритої координації тощо.

Узагальнюючи наукові дослідження європейського врядування, можна визначити цей термін як взаємопов'язану діяльність інституцій ЄС, національних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства щодо вироблення та впровадження політики. Поточний аналізу стану розвитку врядування в Європі дає можливість визначити такі перспективні напрямки: реформування інституційного трикутника ЄС з допомогою Лісабонського договору, залучення інститутів громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування до формування та впровадження політики в ЄС.

Подальших наукових досліджень потребують питання вдосконалення критеріїв та показників врядування в окремих країнах та наднаціональних утвореннях.

Література:

1. Жан-Поль Бландиньер. Изменение основополагающих производственных и общественных парадигм. Трансформация общественного сектора в Европе (опыт стран ЕС) / Российско- Европейский Центр Экономической Политики [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.recep.ru

2. Грицяк І. А. Розвиток європейського управління в контексті впливу на державне управління в Україні : автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 "Теорія та історія державного управління" / І. А. Грицяк. - К., 2006. - 30 с.

3. ООН. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unescap.org/pdd/prs/ProjectActivities/Ongoing/gg/governance.asp

4. Топалова Е. X Наближення вітчизняної системи врядування до європейських стандартів: регіональний рівень : автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 "Механізми державного управління" / Е. Х.