Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 354:353

УДК 354:353

О. Б. КОРОТИЧ

ДИНАМІКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА ЇЇ РЕГІОНІВ

Викладено соціально-економічні показники розвитку України, їх позитивну динаміку, а також показано високу міжрегіональну диференціація.

In last years is observe positive dynamic of social-economic exponent of development of Ukraine, but conservation high differentia between regions.

Завдання забезпечення стрімкого соціально-економічного розвитку України, який має вивести її на рівень найбільш розвинених країн Європи в умовах сьогодення істотно ускладнюється через світову фінансову кризу, внаслідок якої розпочалося згортання експортоорієнтованих українських виробництв, відбувається знецінення національної валюти та обмежується доступ підприємств до кредитних ресурсів. У той же час поступовий вихід Української держави з кризи середини 1990-х рр. надає підґрунтя для сподівання на мінімізацію втрат за умов своєчасного, адекватного та консолідованого реагування керівництва країни на світові виклики.

Позитивна динаміка соціально-економічних показників розвитку України, що спостерігалася за останнє десятиліття, дійсно є обнадійливою, проте багато проблем, пов'язаних із здобутками країни в соціальній сфері та наявною міжрегіональною диференціацією є невирішеними. Питання забезпечення подальшого соціально-економічного розвитку України та її регіонів піднімаються у працях багатьох відомих науковців, серед яких

Амоша, З. Варналій, З. Герасимчук, Г. Губерна, Б. Данилишин, М. Долішній, В. Дорофієнко, Л. Зайцева, А. Землянкін, А. Кінах, Б. Кліяненко, О. Крайник, Т. Максимова, Л. Масловська, С. Мельник, Михасюк, О. Осауленко, Н. Павліха, В. Павлов, Н. Прокопенко, С. Романюк, В. Симоненко, Д. Стеченко, М. Чумаченко, М. Янків та ін. Проте додаткові розвідки в цьому напрямку, які спираються на оновлені дані про ситуацію, що складається у країні та регіонах, сприятимуть виявленню сучасних тенденцій і шляхів вирішення актуальних для України проблем.

Головною метою статті є представлення результатів соціально-економічного розвитку України та її регіонів, що мають враховуватися під час формування подальшої стратегії розвитку країни. Зокрема наведено соціальні та економічні показники за кілька років, що відбивають динаміку розвитку країни, а також проведене співставлення здобутків регіонів

України в різних сферах, що відображає ситуацію стосовно міжрегіональної диференціації та ставить завдання щодо здійснення відповідної державної регіональної політики.

Загальне уявлення про соціально-економічні здобутки України, починаючи з 2000 р., можуть бути представлені через співставлення індексів зростання низки показників, рівня 2007 р. щодо рівня 1999 р., які розраховано за офіційними статистичними даними [5; 6; 10] (табл. 1). За останні сім років і наявна інформація по них, яка охоплює повний рік, індекс зростання валового внутрішнього продукту в розрахунку на одну особу перевищив індекс зростання валового внутрішнього продукту та склав 584,7 проти 546,6 %, що може свідчити про збільшення продуктивності праці та перевагу інтенсивної складової в розвитку країни. На жаль, нарощування реального валового внутрішнього продукту було не таким відчутним, як його обсягу у фактичних цінах, бо споживчі ціни за аналізований період зросли більше, ніж у 2,3 рази.

Треба відзначити, що, починаючи з кінця минулого століття, встановлювана урядом України мінімальна заробітна плата зростала відповідно до збільшення валового внутрішнього продукту, який припадає на одну особу (їхні індекси за цей період майже співпали). У той же час індекс зростання середньомісячної заробітної плати до рівня 1999 р. істотно перевищив індекс зростання валового внутрішнього продукту в розрахунку на одну особу (в 1,3 рази), що свідчить про помітне підвищення соціального захисту населення, що працює. Поряд з цим, за останні сім років майже в 7,4 рази підвищилися пенсійні виплати, що разом зі збільшенням рівня середньомісячної заробітної плати спричинило зростання середньомісячних доходів населення понад 6,8 рази. Докладніше динаміка показників розвитку України за 2000 - 2007 рр. наведено в табл. 2.

Очевидно, що щорічне збільшення показників щодо середньої заробітної плати в Україні безпосередньо вплинуло поетапне підвищення рівня встановлюваної в країні мінімальної заробітної плати, незважаючи на штучне встановлення її рівня. Протягом останніх років в Україні простежується досить стійка (майже прямопропорційна) залежність, згідно з якою середня заробітна плата приблизно в 2,66 рази перевершує мінімальну оплату праці, що відповідає світовим економічним закономірностям, за якими мінімальна зарплата становить 35 - 40 % від середньої [7]. В Україні за 2000 - 2007 рр. у середньому співвідношення між цими показниками, виходячи з наведених розрахунків, склало 37,91 %. Отже, законодавче збільшення мінімальної заробітної плати автоматично приводить до підвищення рівня середньомісячної заробітної плати працівників та може слугувати прогнозованим важелем її збільшення в майбутньому.

Для оцінки рівня життя, що забезпечується працівникам при певному рівні середньої заробітної плати, важливо співставити її з прожитковим мінімумом для працездатних осіб. До 2001 р. включно в Україні середньомісячна заробітна плата була нижчою за прожитковий мінімум працюючих, та випереджальне збільшення середньомісячної заробітної плати сприяло тому, що в 2002 р. вона склала 376 грн, що нарешті на 3 % перевищило встановлений прожитковий мінімум у 365 грн. У наступні роки розрив між середньомісячною заробітною платою та прожитковим мінімумом істотно збільшився і склав у 2003 р. - 27 %, у 2004 р. - 53, а в 2005 р. - 78 %; у 2006 р. перебільшення сягало 2,1 рази, а у 2007 - 2,44 рази [6; 10; 12, с. 25, 29, 68, 387, 389, 391, 396], що свідчить про підвищення рівня життя населення в останні


Сторінки: 1 2 3