співпричетність громади до того, що і як робить поліція, не виникла випадково. Така ідеологія формувалась протягом десятиліть і, вважається, буде існувати стільки, скільки потребує реальна дійсність.
Підсумовуючи, зазначимо, що підхід до організації поліцейської діяльності, про який йшла мова у статті, має концептуально нове значення для розвитку поліції, фактично він є відображенням переходу самої системи правоохоронних органів від державно-бюрократичної до ринкової моделі розвитку, яка зорієнтована на якісне обслуговування населення і соціальне партнерство. І це саме той шлях, який сьогодні є вельми перспективним для правоохоронних органів України.
Література:
1. Анисимков В.М. Зарубежный опыт подготовки руководителей полиции (по материалам 1-го Европейского конгресса по вопросам управления качеством работы полиции) // Развитие науки управления и проблемы формирования учебных дисциплин в современных условиях. - М.: Академия МВД России, 1999. - С. 29 - 31.
2. Ермолович Г.П. Население и полиция: противостояние преступности в США. - СПб.: Фонд поддержки науки и образования в области правоохранительной деятельности "Университет", 2004. - 284 с.
3. Участковая служба в Германии: обзорная информация. Зарубежный опыт. - М.: МВД России, ГИЦ, 1996. - 8 с.
4. Энциклопедия социальной работы: Пер. с англ.: В 3 т. - М.: Центр общечеловеческих ценностей, 1993 - 1994. - Т. 2. - С. 272.
5. Saffell D.C. State and local government: politics and public policies. - New York: McGraw-Hill Publishing Company, 1990. - 317 p.