Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 353:330

УДК 353:330.322

О. А. КИРИЧЕНКО, Ю. Г. КІМ

ДЕРЖАВА НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Викладено проблеми діяльності держави на ринку цінних паперів в умовах глобальної фінансової кризи. Досліджено сутність державних цінних паперів і роль держави у вирішені складних питань фінансування економіки в умовах фінансової кризи.

Проблемы деятельности государства изложены на рынке акционерных капиталов в условиях г лобального финансового кризиса. Исследованная сущность государственной безопасности и роль государства в решительных сложных вопросах финансирования экономики в условиях финансового кризиса.

У 2008 р. Україна увійшла до десятки країн з найбільш високим ступенем фінансового ризику в світі. Основні причини уразливості української економіки такі: великий дефіцит рахунку поточних операцій; тягар зовнішнього боргу; слабкість банківського сектора.

У 2009 р. очікується збільшення дефіциту рахунку поточних операцій до 24 млрд дол., що становить 10 % від прогнозованого ВВП. Такі об'єми потребуватимуть зовнішнього фінансування. Близько 10 млрд дол., цього дефіциту рахунку поточних операцій пояснюються імовірним підвищенням цін на імпортований газ.

Одним з найчастіше використовуваних інвесторами показників дефолтного ризику облігацій є премія по кредитному дефолтному свопу (K/tC). КДС - це договір, подібний до страхового, який передбачає компенсацію збитків по облігаціях у разі невиконання емітентом своїх зобов'язань. Покупець КДС страховки платить страхову премію в обмін на компенсацію збитків у разі дефолту. Ринок КДС було створено в 1994 р. і сьогодні він оцінюється в 45 трлн дол. Дослідження показали, що премії КДС визначають ризик дефолту раніше, ніж облігаційні спреди або рейтинги: це найкращий передвісник дефолтів, і відповідно, ризиків, що насуваються. Премія КДС по п'ятирічних облігаціях, випущених урядами країн, що розвиваються, на даний момент перебуває в діапазоні від 50 до 200 базисних пунктів на рік.

За останні два роки загальний зовнішній борг зростав на 45 % на рік і досяг 100 млрд. Зовнішній борг приватного сектора виріс до 85 млрд дол., з яких 29 млрд дол. становить короткостроковий борг (класифікований по первинному терміну погашення). На даний момент зовнішній борг

України перевищує середній показник по країнах в аналогічній кредитно-рейтинговій категорії: при 60 % ВВП, співвідношення зовнішнього боргу до ВВП в Україні перевищує середній показник в 40 % для країн з аналогічним рейтингом. При 120 % надходжень по поточному рахунку, співвідношення зовнішнього боргу до надходжень по поточному рахунку в Україні також перевищує середній показник в 84 % для країн з аналогічним рейтингом [1].

Уразливість України пояснюється необхідністю погашення великого короткострокового боргу, високим дефіцитом рахунку поточних операцій, швидким зростанням споживчого кредитування і великими зобов'язаннями банків в іноземній валюті.

Такі ризики розкрилися в підвищенні премій по КДС в Україні з 250 до 600 базисних пунктів з середини 2007 р. - більше, ніж в інших країнах. Крім того, надходження портфельного капіталу в Україну зменшилося з и 803,3 млрд дол., у першій половині 2007 р. до 350 млн в аналогічному періоді 2008 р. Частково в результаті цього індекс ПФТС знизився на 65 % з початку року (станом на 19 вересня 2008 p.), що є одним з найбільш сильних падінь у світі. У цих умовах неймовірно зростає роль держави в регулюванні ринкових процесів і особливо на фондовому ринку. Цим зумовлена актуальність і мета дослідження.

Питання ролі та місця держави на фінансовому ринку України мало досліджено. Хоч з цього питання є достатньо розробок таких відомих вчених як М. Азарова, В. Гейца, Б. Данилишина, О. Василика, В. Корнєва, О. Мозгового та ін. Ця проблематика залишається поза межами методології науки.

Мета дослідження полягає в розкритті суті, ролі і місця держави в формуванні ефективного ринку цінних паперів.

Українська національна економічна система, що досить інтегрована у світове господарство, не могла залишитися осторонь світових процесів. І порушення макростабільності на зовнішніх ринках мала знайти відгук у внутрішніх процесах в Україні.

Світова фінансова криза 2007-2008 рр., як і будь-яка інша, проходить кілька хвиль у своєму розвитку. Дві попередні українці пережили досить упевнено, хоча й не без помилок.

Перша хвиля поширилась у 2007 р., коли на світових фондових ринках відбулося перше падіння фондових індексів провідних банків і фінансових компаній. За таких обставин спекулятивний капітал, що шукає стабільні ринки з найвищими прибутками, перейшов із ринків розвинених країн до країн з економіками, що розвиваються, які продовжували демонструвати високі темпи зростання та прибутковості. За оцінками фінансових експертів, співвідношення ризику та прибутковості в таких країнах було досить привабливим. Як наслідок, у 2007 р. фондові ринки таких країн продемонстрували зростання. Китай і Україна стали лідерами такого зростання.

Так само значними були обсяги припливу кредитів. За 2007 р. українська економіка запозичила 24,3 млрд дол. середньо- та довготермінових кредитів.

Друга хвиля стартувала на початку 2008 р., коли падіння фондових ринків світу зумовило переорієнтацію фінансових потоків з одних активів в інші, зокрема сировинні та енергетичні. Ці активи стали більш привабливими, що одразу стимулювало істотне зростання цін на сировинні ресурси. За підсумками січня - липня, ціна на метал у середньому у восьми регіонах світу зросла майже на 81 %, вартість нафти марки Brent - на 32 %. До моменту, коли з'явилися перші позитивні прогнози щодо


Сторінки: 1 2 3 4