Цінні папери, що розміщуються за кордоном. Держава розміщує цінні папери за кордоном для того, щоб залучити кошти приватних чи інституціональних іноземних інвесторів. У деяких випадках ці папери можуть вільно обертатися, тобто бути ринковими.

Боргові сертифікати. За формою та умовами реалізації подібні до контрактів на одержання кредиту, але мають самостійну вартість і можуть (з деякими обмеженнями) бути продані власником іншим особам.

Облігації урядових установ випускаються урядовими установами для залучення коштів в окремі галузі народного господарства. Вважаються високодохідними, оскільки передбачається, що уряд гарантуватиме виконання таких зобов'язань.

Як правило, першим серед великих ринків боргових зобов'язань з'являється ринок державних облігацій. У багатьох країнах держава має найбільшу кількість випущених облігацій. Ціна державних облігацій слугує базою для визначення ціни боргових зобов'язань інших позичальників, які мають кредитний ризик.

Досвід США свідчить, що підйом ринку боргових зобов'язань розпочався після випуску облігацій для фінансування участі США в Першій світовій війні. Люди, які за інших обставин не купували б фінансові цінні папери, купували ці облігації з патріотичних міркувань. Позитивний досвід, отриманий від операцій з цими цінними паперами, заохотив людей вкладати кошти в корпоративні цінні папери. Це забезпечило ліквідність ринку корпоративних цінних паперів і дало можливість суттєво розширити ці ринки у подальшому [3].

Проте не можна стверджувати, що держава, яка здійснює консервативну фіскальну політику, не може сприяти виникненню міцного ринку боргових зобов'язань. Приклад Гонконгу свідчить, що це не обов'язково так. Зрештою, для розвитку ринку має значення загальний борг, а не чиста боргова позиція держави.

Крім забезпечення витрат бюджету державні цінні папери мають обіг серед широкого загалу інвесторів і в усьому світі є не лише надійним та ліквідним фінансовим інструментом для диверсифікації вкладень, а й визначальним орієнтиром (еталоном) для встановлення дохідності за корпоративними запозиченнями. Наприклад Гонконг розробив орієнтовну криву доходності цінних паперів біржі, находження від яких використовуються, в основному, для інвестування на міжнародних ринках, а не на фінансування державних витрат [2].

Якщо уряд ставить перед собою мету сприяти створенню міцного ринку боргових зобов'язань, він повинен прагнути розробити орієнтовну криву дохідності, яка може слугувати безризиковим орієнтиром для визначення ціни інших цінних паперів. Це означає прийняття зобов'язання здійснювати програму регулярних випусків цінних паперів з відповідними термінами погашення - як правило, три місяці, шість місяців, один рік, три роки, п'ять років і, зрештою, десять років. З самого початку потрібно визнати, що мета створення міцного ринку боргових зобов'язань може конфліктувати з метою мінімізації вартості державних запозичень.

Вирішальне значення має визначення процентної ставки за державними облігаціями саме ринком, а не адміністративними засобами. Якщо держава намагається маніпулювати ринком боргових зобов'язань, щоб скоротити вартість державних запозичень, то буде втрачена важлива інформація, а це може призвести до викривлень у розміщенні капіталу. Це означає, що держава не повинна вимагати від певних установ утримувати свої боргові зобов'язання або створювати спеціальний режим оподаткування державних боргових зобов'язань, відмінний від режиму оподаткування інших цінних паперів. Тут знову спостерігається природне протиріччя між сприянням створенню міцного ринку боргових зобов'язань та мінімізацією вартості державних запозичень.

Загалом, прискоренню процесу визначення ціни сприяє поєднання конкурентних аукціонів по розміщенню нових випусків з розміщенням через мережу первинних дилерів, які виступають у ролі андерайтерів. Рекомендується запрошувати іноземні компанії виступити у ролі первинних дилерів на тих самих засадах, що і національні компанії. Це може сприяти прискореному запровадженню найбільш ефективної практики світового рівня на внутрішніх ринках боргових зобов'язань та доступу національних позичальників до довгострокових іноземних джерел фінансування. До первинних дилерів повинна бути висунута вимога формувати ринок випущених цінних паперів шляхом постійного котирування ціни покупця та продавця та бути готовими купувати чи продавати їх за заявленими цінами.

Хоча природними клієнтами держави, готовими придбати більш довгострокові цінні папери, стануть установи, які мають більш довгострокові пасиви, такі розміщення не сприятимуть розвитку ліквідного вторинного ринку, оскільки ці установи, як правило, купують цінні папери і тримають їх до настання терміну погашення. Тому важливо залучити інших інвесторів, які були б зорієнтовані на торгівельні операції. Наприклад, слід залучати взаємні фонди до участі у роботі ринку.

Облігації внутрішніх державних (ОВДП) та місцевих позик.

З макроекономічної точки зору ринок державних боргових зобов'язань має виконувати декілька функцій, зокрема: фінансування дефіциту бюджету, регулювання обсягу грошей в обігу та ефективного розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів.

На українському ринку цінних паперів держава представлена облігаціями внутрішніх державних та місцевих позик. Обсяги випуску

ОВДП зростали до кризи 1998 p., після тенденція змінилась на протилежну (табл. 2).

Місцеві позики були здійснені містами Києвом, Харковом, Дніпропетровськом, Черкасами, Запоріжжям та іншими великими містами. До 1998 р. випуски облігацій місцевої позики не підлягали реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Але після того, як, відповідно до Указу Президента України "Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичень, що провадяться органами місцевого самоврядування" від 18 червня 1998 року № 655/98, ДКЦПФР було надано відповідні повноваження, вона затвердила "Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик", яким установлювався порядок реєстрації випуску облігацій та інформації про їх випуск у ДКЦПФР, порядок подання звіту про результати розміщення випуску облігацій, звіту про погашення облігацій та скасування реєстрації випуску цих