Роль державних цінних паперів у розвитку фондового ринку України недостатній. Як засвідчив іноземний досвід, державні боргові зобов'язання відігравали суттєву роль у становленні фондових ринків. За останніми даними, у США на операції з державними цінними паперами (казначейськими зобов'язаннями) припадає більше половини загального обсягу торгів, у той час як в Україні цей показник становить лише 8,5 % [4].

Операції держави на внутрішньому ринку скорочуються, а натомість збільшуються обсяги залучення коштів на зовнішніх ринках капіталу, зокрема емітованих державою євробондів.

Потягом останніх років боргова політика уряду була спрямована на активізацію операцій з розміщення євробондів на зовнішніх ринках при відносному скороченні обсягів запозичень на внутрішньому ринку. Переорієнтація уряду на відносно дешеві зовнішні джерела фінансування дефіциту бюджету призводить до стримування розвитку національного фондового ринку та зменшує можливості використання Національним банком України державних цінних паперів в якості інструменту рефінансування комерційних банків [1].

Відсутність розвинутого ринку державних цінних паперів позбавляє інституційних інвесторів надійного напряму вкладення накопичених ресурсів, адже саме державні облігації, як найменш ризиковані фінансові інструменти, становлять основу фондових ринків більшості країн.

За реальної ревальвації гривні така політика Уряду дійсно має переваги, оскільки дає можливість заощаджувати бюджетні ресурси, призначені для здійснення виплат по зовнішнім зобов'язанням. Проте визначення основною метою Національного банку забезпечення внутрішньої стабільності гривні (перехід до таргетування інфляції) передбачає поступовий перехід до плаваючого обмінного курсу гривні до іноземних валют. За таких умов зростає потреба в розширенні спектру та збільшенні обсягів інших інструментів грошово-кредитної політики, зокрема й державних боргових зобов'язань.

Надаючи додатковий імпульс розвитку власне фондового ринку, збільшення обсягу операцій держави як емітента цінних паперів дозволить Національному банку України розширити використання цього інструмента грошово-кредитної політики, який використовується для підтримки ліквідності банківської системи. Крім цього, наявність на ринку достатньої кількості цінних паперів з мінімальним ризиком формуватиме цінові орієнтири для учасників ринку, сприяючи тим самим його стабільності. Це також надасть інституційним інвесторам, зокрема недержавним пенсійним фондам, додаткові можливості вкладення залучених коштів у високоліквідні та надійні цінні папери.

Підвищенню ліквідності ринку державних боргових зобов'язань сприятиме запровадження інституту уповноважених осіб, що підтримуватимуть двосторонні котування облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП) на вторинному ринку. За рахунок цього потенційні інвестори матимуть можливість у будь-який момент як придбати в необхідній кількості ОВДП, так і продати їх за стабільними цінами, управляючи за рахунок цього власною ліквідністю.

Таким чином, дефіцит рахунку поточних операцій є основною змінною, яка не повинна виходити з-під контролю, навіть якщо його спричинено перевитратою приватного сектора і держава має збалансований фіскальний бюджет.

Структура великих надходжень капіталу в країну - співвідношення між короткостроковими і прямими або довгостроковими інвестиціями - дуже впливає на вразливість країни.

Спосіб використання іноземних інвестицій (у споживчих або продуктивних цілях) має велике значення для стабільності економіки.

Використання фіксованих або жорстко прив'язаних валютних курсів як інструмент стабілізації несе в собі внутрішню небезпеку. Складно здійснити м' яку посадку.

Недоліки банківського сектора країни можуть підвищити ризик проблемного кредитування, що може поглибити кризу.

Можливість виникнення фінансової кризи можна спрогнозувати шляхом аналізу розбалансування основних економічних взаємозв'язків. Але точний час, глибину і поширення кризи передбачити складно.

Якщо в країні починається фінансова криза, єдиним способом повернути довіру є жорстка фіскальна, грошова і економічна політика, підкріплена значними зовнішніми фінансовими ресурсами.

Банки країни повинні розробити плани екстреного фінансування, в яких будуть визначені можливості використання різних джерел фінансування і розроблені необхідні надзвичайні заходи зі швидкого забезпечення такого фінансування.

Необхідно розглянути доцільність створення державної компанії з повернення активів (на кшталт американського трастового фонду RTC) для купівлі та розв'язання проблеми деякої частини поганих активів банків.

Необхідно упровадити всебічну програму економічних реформ для поліпшення інвестиційного клімату України і відновлення зростання.

Зважаючи на ризики виникнення фінансової нестабільності, доцільно переглянути проект бюджету на 2009 р., збільшивши обсяги капітальних видатків, у тому числі будівельних, не посилюючи при цьому дефіциту. Також важливо передбачити створення Стабілізаційного фонду, кошти якого спрямовуватимуться на забезпечення всіх гарантійних зобов'язань держави, що посилить довіру до намірів уряду проводити виважену та збалансовану бюджетну політику.

Література:

1. Данілишин Б. Світова фінансова криза - тест для України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.news.finance.ua 2008| 10| 17

2. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика : [пер. с англ.] / Э. Дж. Долан, К. Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл ; под общ. ред. В. Лукашевича. - М., СПб. : Профико; Мосинбанк; ЛО СП "Автокомп", 1994. - 496 с.

3. Кидуэлл Д. С. Финансовые институты, рынки и деньги / Д. С. Кидуэлл ; [пер. с англ]. - СПб. : Питер, 2000. - 749 с.

4. Світова фінансова криза і можливі наслідки для України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ua.glavred.info 2008| 10|03

5. Тьюлз Р. Дж. и др. Фондовый рынок / Р. Дж. Тьюлз ; [пер. с англ.]. - М. : ИНФРА-М, 1999. - 543 с.

6. Шарп У. Ф. Инвестиции : учебник / У. Ф. Шарп и др. ; [под ред. У. Ф. Шарп, Г. Дж. Александер, Дж. В. Бэйли]. - М. : ИНФРА-М, 2001. - 376 с.