УДК 329
УДК 329.058
П.В. ВОРОНА
ПЕРЕДВИБОРЧІ ПРОГРАМИ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ: СУЧАСНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Досліджено особливості програм політичних партій України, їх побудову та специфіку програмових ідеологічних засад. Розкрито причини недосконалості партійних документів та їх роль у виборчому процесі.
The features of the programs of political parties of Ukraine on the features of their construction and specific of programmatic ideological bases are explored. The reasons of imperfection of party documents and their role in an electoral process open up.
Для ефективного проведення політики, спрямованої на захист інтересів особистості, необхідним є подальше закріплення і розвиток демократичних основ Української державності, яка у своєму розвитку має орієнтуватися на впровадження та реалізацію кращих моделей світової демократії і, водночас, відповідати історичним державно-правовим і національно-культурним традиціям Українського народу. Не останнє місце в розвитку демократичних основ держави належить політичним партіям. За О. Реннеєм, "політичні партії створили демократію"... і сучасна демократія не уявляється інакше, як у партійному вигляді [13]". Тому проблема партійних програм є однією з ключових у питанні підвищення ролі партій у політичній системі та у розробці пропозицій щодо вдосконалення системи публічної влади. Окремі аспекти партології (науки про політичні партії) досліджували В. Баштанник (партії і місцева влада), Я. Бурч, Д. Горшков, В. Кампо, А. Зельницький, П. Удовенко (партії у виборчому процесі), В. Куйбіда (діяльність РУХу), А. Пахарєв (перспективи української багатопартійності), І. Поліщук, М. Примуш (демократія і політичні партії), О. Конотопцев (імперативний мандат), О. Радченко (використання адмінресурсу), зарубіжні дослідники Ю. Древаль, М. Дюверже та ін. Але вивченню програм політичних партій уваги науковців приділено недостатньо, тому мета роботи - дослідити особливості програм політичних партій в України в сучасних політичних умовах.
В усталених демократіях програми політичних партій містять їхні позиції щодо шляхів розвитку основних сфер суспільного життя та засоби вирішення нагальних суспільних проблем. В Україні політичні партії також розробляють програмні документи, що є необхідною умовою для реєстрації партій, а виборчі платформи партій загалом відповідають власне партійним програмам, проте мають нахил до популізму та не розраховані на серйозний аналіз з точки зору оцінки можливостей їх реалізації. Найхарактернішими недоліками партійних програм є, по-перше, визначення цілей без зазначення засобів, якими передбачається їх досягти; по-друге, зазвичай партії уникають наведення в програмах конкретних завдань, цифрових показників, термінів реалізації тощо.
Нині громадяни України голосують, орієнтуючись переважно не на зміст партійних програм, а на особистості лідерів, що підтверджується, зокрема, створенням "іменних" блоків у парламентських кампаніях 2002 р., 2007 р. Згідно з даними соціологічних досліджень, лише незначна частина громадян вважає, що партії служать інтересам виборців, у той же час як переважна більшість виборців вважає, що партії відстоюють інтереси партійних лідерів і фінансових та бізнесових структур.
Звітність за виконання партіями висунутих ними програм не має системного характеру та використовується переважно як технологічний засіб пропогандистських кампаній напередодні виборів. Лише деякі з парламентських партій регулярно звітують про свою діяльність у Верховній Раді через партійні мас-медіа та під час безпосередніх зустрічей з виборцями. Програмні ініціативи партій у Верховні Раді, що безпосередньо не стосуються виборів, є зазвичай лише "довготривалими інформаційними приводами", що мають на меті утримання партії в полі зору ЗМІ. Зазначене є одним з чинників, що спричиняють низький рівень довіри громадян до політичних партій та незадоволення діями їхніх представників у парламенті. На нашу думку, має існувати безпосередній зв'язок між програмою партії, передвиборною партійною програмою і урядовою програмою (якщо партія входить до урядової коаліції). І хоча іноді інтереси створення коаліцій вимагають компромісів партій з приводу тих чи інших підходів, такі компроміси не мають порушувати принципових програмних засад політичних партій. На нашу думку, для підвищення якості партійних програм необхідно внести зміни та доповнення до Закону України "Про політичні партії в Україні", що передбачають чіткі вимоги до структури та змісту партійних програм і забезпечити взаємообумовленість партійної програми, виборчої платформи партії та програми діяльності парламентсько-урядової коаліції; а також обов'язкове застосування партійних програм як підґрунтя для діяльності партії та її парламентської фракції [4].
Програми політичних партій і їх виборчі програми суттєво відрізняються. По-перше, якщо програма партії конче необхідна при її реєстрації, не обмежена в розмірах і, як правило, становить досить масивний документ з пропозиціями і баченням розвитку країни в нинішній час і в майбутньому, то передвиборні програми політичних партій обмежені в розмірах. Згідно з вимогами Закону України "Про вибори народних депутатів України" [2], програма не повинна перевищувати трьох тисяч друкованих знаків. Ця ж норма передбачена і в Законі України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" [1]. І тому якраз у передвиборних програмах проявляється майстерність вітчизняних політиків і політтехнологів подати виборцям найпривабливішу "маркетингову обгортку" своєї партії, тобто програму, дуже обмежену в шпальті.
По-друге, в більшості своїй передвиборні програми політичних партій дуже схожі між собою за декларованими цілями, пропагують одні і ті ж цінності, шляхи досягнення цілей. Для порівняння візьмемо передвиборчі програми партій - переможців дострокових виборів до Українського парламенту 2007 р.
У передвиборчій програмі блоку "Наша Україна - Народна самооборона" зазначалося: "Скасуємо депутатську недоторканість: