апаратури оповіщення і зв'язку, запасних частин, забезпечують удосконалення зазначених СЦО [Там само, п. 61].
З метою підтримання цієї апаратури в готовності до використання за призначенням Положенням про організацію оповіщення передбачено, що підприємства електрозв'язку забезпечують на договірних умовах її експлуатаційно-технічне обслуговування (далі - ЕТО). Оплата вартості такого обслуговування здійснюється за тарифами Держкомзв'язку.
У свою чергу, підрозділи з питань НС ОДА здійснюють фінансування реконструкції, удосконалення регіональних СЦО, ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку за рахунок асигнувань, що передбачаються кошторисами на утримання цих місцевих ОВВ [Там само, пп. 5, 6] (тобто за рахунок коштів Державного бюджету - А.С.).
Практика свідчить, що ОДА в основному фінансуються видатки лише на ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку. Однак все одно заборгованість за цим видом видатків у регіонах станом на 10 жовтня 2006 р. складала 15,5 млн грн [13, с. 7]. Щодо реконструкції та вдосконалення регіональних СЦО, то ці напрямки майже не фінансуються.
За інформацією МНС, апаратура оповіщення і зв'язку використала встановлений ресурс експлуатації і потребує заміни, ремонтні комплекти до неї також використано майже повністю. Відповідна апаратура та ремкомплекти до неї вироблялись ще за часів СРСР, і на даний момент в Україні їх аналогів не виробляється, а процес модернізації в масштабах країни вимагає значних фінансових затрат [10].
Така ситуація з технічним станом апаратури оповіщення і зв'язку може стати причиною неспрацювання будь-якої регіональної СЦО в потрібний момент, наслідки чого можуть бути трагічними.
За відповідних обставин, на сьогодні належне ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку є чи не єдиним засобом і водночас гарантією нормального функціонування регіональних СЦО.
Проте організаційно-правовий механізм забезпечення ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку, визначений Положенням про організацію оповіщення [6], а також Інструкцією про порядок ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку підприємствами електрозв'язку України, затвердженою наказом МНС та Держкомзв'язку, зареєстрованим у Мін'юсті (далі - Інструкція) [11], має суттєві недоліки.
По-перше, пунктом 2.1. Інструкції передбачено, що ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку здійснюється на підставі договору (він укладається між підрозділом з питань НС ОДА, з одного боку, та відповідною філією ВАТ "Укртелеком", на об'єктах якої розміщена апаратура - з іншого - А.С.), зразкова форма якого до Інструкції додається [Там само].
Слід зазначити, що низка положень цієї зразкової форми договору, зокрема щодо порядку здійснення розрахунків між сторонами, перевірки повноти та якості послуг з ЕТО, обґрунтованості кошторисно-фінансових розрахунків, форм і меж відповідальності сторін за невиконання взятих на себе зобов'язань, містить достатньо розпливчаті та юридично некоректні формулювання. До того ж, ці положення є застарілими і багато в чому не відповідають нормам чинного бюджетного та цивільного законодавства, які регламентують відповідні питання. На практиці це призводить до того, що угоди на ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку укладаються не завжди своєчасно, із затримкою, оскільки багато часу займає переддоговірна робота філій ВАТ "Укртелеком", які виступають виконавцями даних послуг, з підрозділами з питань НС ОДА, що є їх замовниками. Нерідко виникають серйозні суперечки і розбіжності між сторонами щодо істотних умов договорів на ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку, які тривалий час не вдається врегулювати. У зв'язку з цим виникають ризики щодо припинення філіями ВАТ "Укртелеком" надання послуг з ЕТО даної апаратури, а отже, і ризики щодо її неготовності до функціонування за призначенням.
Крім того, наведені вище чинники ускладнюють можливість здійснення підрозділами з питань НС ОДА дієвого внутрішнього фінансового контролю за ефективністю витрачання бюджетних коштів на ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку. А це суттєво, оскільки майже кожним із згаданих підрозділів (залежно від реальних обсягів фінансування) щорічно витрачається на згадану мету сотні тисяч гривень коштів Державного бюджету. Так, лише за минулий рік фактичні видатки управління з питань НС Луганської ОДА на ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку відповідної регіональної СЦО склали близько 382,00 тис. грн (для порівняння у 2006 р. - близько 344,00 тис. грн).
Враховуючи викладене, вбачається за доцільне внести зміни до Інструкції, в частині Зразкового договору на ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку, які б дозволили врегулювати вищезазначені проблемні питання.
По-друге, з прийняттям Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" [2] у підрозділів з питань НС ОДА з'явився обов'язок проводити в установленому порядку процедуру закупівлі послуг з ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку.
Беручи до уваги те, що на відповідні послуги відсутня конкуренція з технічних причин (оскільки ВАТ "Укртелеком" є монопольним постачальником послуг з ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку), їх закупівля здійснювалася на підставі процедури закупівлі в одного учасника.
Практика проведення управлінням з питань НС Луганської ОДА закупівлі зазначених послуг довела, що, дотримуючись визначених Законом про закупівлю стадій державних закупівель, а також інших норм законодавства з цих питань, укласти договір про придбання послуг з ЕТО апаратури оповіщення і зв'язку в поточному році й здійснити відповідно до його умов хоча б перший платіж імовірно не раніше ІІ півріччя (після остаточного завершення цієї процедури закупівлі).
Тобто цілком реальною є ситуація, коли протягом декількох місяців упродовж бюджетного періоду, підрозділ з питань НС ОДА з об'єктивних причин не може (він просто не має на це права) укласти з відповідною філією ВАТ "Укртелеком" договір на надання послуг з ЕТО апаратури оповіщення