Забезпечення непрацюючого населення засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин на сьогодні є вкрай недостатнім. Так, за інформацією МНС, ".внаслідок розбронювання мобілізаційних запасів засобів радіаційного та хімічного захисту на особливий період непрацююче населення не забезпечене засобами індивідуального захисту від бойових отруйних речовин." [Там само].

Тут існує декілька серйозних проблем:

великі обсяги бюджетних коштів, яких потребує реалізація вказаного напрямку РХЗ;

відсутність на території України виробництва засобів захисту органів дихання від бойових отруйних та небезпечних хімічних речовин;

невідповідність місць і умов зберігання цих РХЗ вимогам, установленим відповідними відомчими актами МНС.

На регіональному рівні ситуація ускладнюється невирішеністю питання щодо механізму фінансування видатків на утримання складських приміщень, призначених для зберігання засобів РХЗ. Так, попри те, що склади і майно, яке в них зберігається, утримуються на балансі підрозділів з питань НС ОДА, до 1 січня 2008 р. ці видатки фінансувало МНС за окремою бюджетною програмою КПК 3201250 "Забезпечення навчально-методичних функцій та діяльності служб у сфері цивільного захисту". Однак із вказаної дати, МНС припинило фінансування даних видатків, не передавши при цьому відповідні бюджетні призначення та штатну чисельність ОДА, фактично створивши в такий спосіб умови для перебування зазначених об'єктів державної власності в без господарському стані.

З метою врегулювання наведеної ситуації доцільно збільшити граничну чисельність та видатки на утримання ОДА (за рахунок відповідного зменшення чисельності та видатків на утримання МНС) для того, щоб ці місцеві ОВВ змогли належним чином забезпечувати підтримання у функціональному стані складських приміщень, призначених для збереження засобів РХЗ.

Вбачається, що ситуацію із належним забезпеченням населення засобами РХЗ можливо на національному рівні вирішити виключно шляхом прийняття в установленому порядку відповідної загальнодержавної цільової програми, забезпечивши її належне фінансування за рахунок, передусім, коштів Державного бюджету, а також інших джерел.

Проаналізовані в даній роботі проблеми організаційно-правового забезпечення на регіональному рівні державної політики у сфері ЦЗ щодо оповіщення та інформування населення в НС, а також радіаційного і хімічного захисту дозволяють зробити висновок, що в цій частині національна система протидії НС далека від досконалості і потребує оптимізації. Імовірно, надані пропозиції щодо вирішення окреслених проблем можуть стати в нагоді МНС під час удосконалення законодавства у сфері ЦЗ.

Оскільки зазначена сфера державно-владних відносин передбачає вирішення комплексу заходів (інженерний, психологічний, медико-біологічний захист, спостереження і лабораторний контроль, евакуаційні заходи, укриття в захисних спорудах тощо), для реалізації яких також є характерним цілий спектр недоліків організаційно-правового механізму, подальші перспективні дослідження будуть відбуватись у напрямку пошуку методів та інструментів удосконалення механізмів державного управління сферою ЦЗ на різних владно-управлінських рівнях.

Література:

1. Закон України "Про Цивільну оборону України" від 3 лютого 1993 р. № 2974-XII // ВВР України. - 1993. - № 14. - Ст. 124.

2. Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22 лютого 2000 р. № 1490-ІІІ // ВВР України. - 2000 - № 20. - Ст. 148.

3. Закон України "Про правові засади цивільного захисту" від 24 червня 2004 р. № 1859-rV // ВВР України. - 2004. - № 39. - Ст. 488.

4. Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 20 березня 2008 р. № 150-VT // Офіц. вісн. України. - 2008. - № 25. - Ст. 758.

5. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Цивільну оборону України" від 10 травня 1994 р. № 299 // Зібрання постанов Уряду України. - 1994. - № 9. - Ст. 217.

6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження

7. Положення про організацію оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях" від 15 лютого 1999 р. № 192 // Офіц. вісн. України. - 1999. - № 7. - Ст. 131.

8. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту" від 19 серпня 2002 р. № 1200 // Офіц. вісн. України . - 2002. - № 34. - Ст. 1597.

9. Постанова Кабінету Міністрів України "Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 28 березня 2008 р. № 274 // Офіц. вісн. України. - 2008. - № 25. - Ст. 793.

10. Бюджетний кодекс України // ВВР України. - 2001. - № 37. - Ст. 189.

11. Інформація про стан та проблеми функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру // http://www.mns.gov.ua /ministerstvo/ program_KMU/inform/inform.php

12. Наказ МНС та Держкомзв'язку "Про затвердження Інструкції про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури оповіщення і зв'язку підприємствами електрозв'язку України" від 16 серпня 2000 р. № 210/119, зареєстрований в Мін'юсті 7 березня 2001 р. № 207/5398 // Офіц. вісн. України. - 2001. - № 11. - Ст. 472.

13. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової програми розвитку цивільного захисту на 2009 - 2013 роки" від 20 серпня 2008 р. № 1156-р // http://www.zakon.rada.gov.ua

14. Створюємо сучасну систему цивільної безпеки (Інтерв'ю з начальником Департаменту цивільного захисту