УДК 351.862:354.61; 351.86(477)

В. В. ГОВОРУХА, Ю. Г. ДАНИК, В. В. КЛЕВЕЦЬ

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЙ ЗОВНІШНЬОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА НИХ

Розглянуто елементи сучасних технологій зовнішнього інформаційно-психологічного впливу на об'єкти і суб'єкти національної безпеки держави та запропоновано напрями вдосконалення механізмів функціонування органів державного управління в умовах цього впливу.

The paper considers the elements of modern technologies of external information and psychological influence exerted on the objects and subjects of the state's national security, and proposes the lines to improve mechanisms for functioning of public administration bodies under these conditions.

Серед основних завдань органів державного управління будь-якої країни, що відстоює демократичні цінності, є забезпечення реалізації інтересів громадянина та суспільства в усіх сферах їхньої життєдіяльності, в тому числі в інформаційній сфері. Реалізація інтересів громадянина та суспільства в інформаційній сфері передбачає задоволення його потреб вільно отримувати та розповсюджувати інформацію в часі і просторі як вітчизняного, так і іноземного походження, за винятком ситуацій, передбачених національним законодавством з метою захисту національної безпеки. Тим більше, що розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій на цей час надає можливість будь-якій державі впливати, в інформаційній сфері, на населення будь-якої іншої держави практично без обмежень. Тобто, аудиторія будь-якої країни, знаходячись на власній території, час від часу, а то і постійно, може перебувати під інформаційним впливом однієї або групи держав. В її інформаційному просторі неявно або явно може бути цілеспрямовано сформований інформаційний підпростір (підпростори) іншої держави або групи держав.

Таким чином не тільки національна територія, але, не в меншому ступені й сфера реалізації інтересів громадянина, суспільства, держави як об'єктів інформаційної безпеки країни зумовлює необхідність захисту, так і її територіальної цілісності, її інформаційного простору. При цьому об'єктивним фактором є те, що в сучасних умовах національний інформаційний простір, у результаті інформатизації майже всіх сфер людської діяльності все глибше інтегрується в єдиний світовий інформаційний простір.

Очевидним є те, що можливість швидкого обміну політичною, економічною, науково-технічною та іншими видами інформації, використання новітніх інформаційних технологій в усіх сферах суспільного життя, особливо у виробництві й управлінні, може бути як певним благом, так і джерелом серйозних проблем [7]. Особливої гостроти набувають проблеми забезпечення безпеки використання інформації, які насамперед пов'язані зі зростанням обсягів інформації в усіх сферах суспільної діяльності. Однією з найважливіших проблем такого характеру є забезпечення управлінської діяльності органів державної влади [4].

У провідних країнах світу спостерігається перехід від індустріального етапу розвитку до інформаційного, і головним національним ресурсом стає інформація та інформаційні технології. Відомо, що порушення в роботі комп'ютерних мереж, які використовуються в системах управління державними і банківськими структурами США, через виведення з ладу обчислювальних засобів і засобів зв'язку або знищення інформації завдасть такої шкоди економіці держави, якої може спричинити хіба що застосування ядерної зброї.

За деякими прогнозами, швидке вдосконалення методів цілеспрямованого впливу на інформаційні процеси в системах управління евентуального противника не тільки впливатиме на стратегічний баланс сил у світі, але й змінюватиме сучасні критерії його оцінки на основі співвідношення геополітичних, економічних і воєнних факторів [3].

Крім того, поява нових загроз зумовлена можливістю несанкціонованого доступу до інформаційних мереж, метою якого є руйнування інформаційного ресурсу, добування конфіденційної інформації тощо.

Масштаби завданої в такий спосіб шкоди такі ж колосальні, як і внаслідок руйнування об'єктів техносфери [8; 9]. Це призводить до того, що руйнується традиційна інтерпретація загроз, яка передусім передбачає географічний аспект безпеки, оскільки комп'ютерні мережі не обмежені мовними, територіальними або національними кордонами. У світі відбувається формування глобальної світової спільноти, утворюються нові типи відносин. Створення глобальної інформаційної інфраструктури дає можливість розширювати межі спілкування на різних рівнях - від особистого до урядового.

Сутність впливу такою інформацією полягає в тому, що з її застосуванням можна контролювати матеріально-енергетичні процеси, параметри яких набагато вищі за параметри самої інформації. Отже, поряд з економічним, військовим та іншими потенціалами інформаційний потенціал стає одним з найважливіших чинників гарантії не тільки функціонування певного органу управління, а й загалом національної безпеки держави, складовою частиною якого є та чи інша структура органу державної влади. Тому питання, які розглядаються є, безумовно, актуальними в сучасних умовах і на перспективу для будь-якої держави і для України зокрема.

Для визначення напрямів удосконалення механізмів функціонування органів державного управління в умовах трансформації технологій зовнішнього інформаційно-психологічного впливу на них розглянемо основоположні складові найбільш розповсюджених елементів, реалізованих у відомих моделях деструктивного впливу на інфосферу держави та її соціуму в цілому, і на систему управління нею зокрема.

Зрозуміло, що рішення, які приймаються в межах компетенції органів державного управління, завжди мають інформаційне підґрунтя. Від їхньої відповідності ситуації та правильності залежить увесь подальший розвиток системи в цілому. Вони можуть бути як популістськими, нераціональними, апріорі ворожими і деструктивними, так і вдалими, такими, що сприяють сталому розвитку у відповідній сфері реалізації національних інтересів. Такі управлінські рішення можуть бути зрозумілими або незрозумілими, популярними і непопулярними в суспільстві, сприйматися різними прошарками населення з різним ступенем прийнятності. Наслідки їх прийняття великою мірою залежать від того, наскільки своєчасно зібрано та наскільки правильно проаналізовано і трансформовано потрібну, повну та об'єктивну