· представники наукових кіл та приватних некомерційних організацій.

Рада формує, обґрунтовує єдиний погляд на ті чи інші проблеми з урахуванням оцінок, підготовлених ЦРУ, РУМО, розвідувальними службами чотирьох видів збройних сил, Агентством Національної Безпеки, Бюро розвідувальної інформації та досліджень держдепартаменту США, а також розвідувальними підрозділами міністерств фінансів, енергетики та ФБР. Керівники цих організацій входять до Виконавчого комітету Розвідувального співтовариства (Community Executive Committee). Вони розглядають і затверджують кожну оцінку, до того як її сформовано в остаточному вигляді та подано Президенту, а також іншим високим посадовим державним діячам.

Таким чином, "основним засобом здійснення зовнішньої і внутрішньої політики, є інформація, подана в усній чи письмовій формі" [5]. Виходячи з цього, доречно процитувати американського професора Йєльського університету Шермана Кента. Як фахівець у галузі розвідки у своїй книзі "Значення стратегічної розвідки для світової політики США" він зазначив: "Розвідка дає знання, на яких повинна базуватися зовнішня і внутрішня політика ... як у воєнний, так і у мирний час" [6].

У сучасних умовах, коли форми і способи силового вирішення проблемних питань на міжнародній арені відходять на другий план, а натомість активно впроваджуються методи і прийоми несилових впливів, серед яких провідне місце займає саме інформаційне протиборство, яке базується "... на добуванні, аналітичній обробці та наданні визначеним законом органам державної влади розвідувальної інформації для здійснення спеціальних заходів, спрямованих на підтримку національних інтересів в економічній, політичній, воєнній, військово-технічній, екологічній та інформаційних сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку, захисту та охорони державного кордону." [1], в якості основних завдань для вдосконалення механізмів функціонування органів державного управління стає їх забезпечення:

· необхідними вихідними даними для визначення основних напрямів зосередження їх зусиль та прийняття ними найбільш доцільних рішень;

· інформацією відповідних посадових осіб (ЗМІ) для цілеспрямованого впливу на інформаційний простір супротивної сторони та вирішення в ньому спеціальних завдань в інтересах національної безпеки держави;

· інформацією в інтересах захисту власного інформаційного простору, недопущення втручання сторонніх інформаційних структур, надання йому властивостей живучості і незалежності. Сили та засоби повинні забезпечувати своєчасне виявлення інформаційного тиску на керівництво своєї держави, її населення, викривати кінцеву мету та механізми його реалізації. Це забезпечить ефективну протидію таким негативним факторам.

Деталізація цих завдань показує розгалуженість сфер діяльності, що зумовлює небезпеку, яка може виникати в разі використання неякісної (хибної) інформації, на основі якої приймаються важливі політичні чи інші рішення. Пріоритетність використання самостійно узагальненої інформації для підготовки та формування відповідних рішень полягає в тому, що для добування необхідної інформації розвідка застосовує специфічні методи, способи та джерела. А інформація, яку вона постачає відповідним органам державного управління, містить поряд з відомими конфіденційні, закриті, таємні відомості, які часто недоцільно використати в інтересах інформаційно-психологічної протидії з огляду на необхідність дотримання морально-етичних міркувань.

Усебічне інформаційне та психологічне забезпечення в сучасній воєнній доктрині США (відомій концепції "Force XXI") до сфер ведення бойових дій, крім традиційних - земної поверхні, моря, повітря та космосу віднесено також інформаційний простір, причому останньому відведено першорядну роль. Викриття системи управління, дезорганізація зв'язку між її структурними елементами, психологічний тиск на особовий склад, нав'язування противнику своєї волі та свого варіанту дій, а також організація та здійснення надійного захисту від інформаційного тиску супротивної сторони дадуть можливість здобути перемогу навіть над таким противником, який матиме чисельну перевагу.

Так, наприклад, у США систематично проводяться масштабні військові інформаційні навчання Millennium Challenge ("Виклик нового тисячоліття"). Створюється обстановка (модель ситуації), яка, за прогнозами фахівців, має бути характерною для прогнозованого інформаційного стану. Основна мета навчань, в яких беруть участь усі види збройних сил, - практичне відпрацьовування принципово нової концепції збройних сил США і напрямів їхнього структурно-функціонального трансформування. Один з ключових постулатів концепції

тотальна комп'ютеризація всіх операцій з підготовки і ведення бойових дій, яка повинна забезпечувати можливість інтенсивного інформаційного адресного впливу на структури і системи добування даних та прийняття інформаційних рішень супротивною стороною.

Проведені навчання переконливо довели актуальність і перспективність використання найновіших інформаційних розробок і технологій у підготовці та веденні операцій різного масштабу, використання різноманітних дезінформаційних заходів, які виступають складовою і невід'ємною частиною психологічного забезпечення будь-яких дій держави на світовій арені. Сприяючи викривленню даних щодо реальної обстановки, вони стають одним з основних стратегічних чинників реалізації політики в інформаційній сфері. Їх використання виключає об'єктивність або ускладнює процес прийняття рішень на всіх рівнях керівництва, що зрештою забезпечує успішне здійснення запланованих заходів.

У цьому контексті надзвичайно актуальними стають такі завдання, як чітке понятійне визначення дезінформаційних заходів, наукова класифікація різновидів дезінформації, оцінка ефективності її впливу на функціонування систем добування даних та прийняття рішень.

З огляду на зазначене, основними напрямами вдосконалення механізмів функціонування органів державного управління в умовах трансформації технологій зовнішнього інформаційно-психологічного впливу повинні бути:

· системний аналіз інформаційно-психологічної обстановки у світі та можливих конфліктів відповідно до компетенції для обґрунтування перспективних напрямів і актуальних завдань щодо вдосконалення і розвитку необхідних сил і засобів;

· запровадження інформаційної підтримки моніторингу та прогнозування геополітичних і регіональних кризових ситуацій для своєчасного ефективного вироблення рішень щодо запобігання і нейтралізації їхніх негативних впливів;

· розвиток методів і засобів з протидії інформаційно-психологічним заходам проти національних силових структур;

· підвищення рівня інформаційних ресурсів;

· створення та