У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


логіки процесів, що відбуваються у сфері міжнародної безпеки, в тому або іншому ключі, вони вибудовували свою власну поведінку в цій галузі [5]. Часто учасники й спостерігачі подій у сфері міжнародної безпеки у зв'язку із тим, що нерідко одна й та сама подія бачилася й оцінювалася ними по-різному приходили до висновків, які зовсім відрізнялися один від одного. При цьому прихильники того або іншого підходу вважали власну інтерпретацію єдино правильною й очевидною. Така розбіжність підходів часто є однією з основних причин конфліктності у сфері міжнародної безпеки, нерідко з важкими практичними наслідками. Але, незважаючи на інтенсифікацію досліджень у цій галузі отримати універсальну формулу чіткого й безапеляційного визначення правильності або помилковості тієї іншої логіки розвитку подій, скоріш за все є проблематичним. Це обумовлено тим, що міжнародна безпека має багатомірний, системний характер. Її основними складовими виступають безпека воєнна, економічна, політична, науково-технологічна, екологічна й інший види безпеки [2]. У певних умовах можуть вийти на перший план інші аспекти міжнародної безпеки (наприклад, медико-епідеміологічна безпека) або окремі складові того або іншого з її основних видів (наприклад, паливно-енергетична безпека в рамках економічної, проблема нерозповсюдження ядерної зброї в галузі воєнної безпеки). Взагалі, створення та розвиток теорії і, головне, реалізація в сучасних умовах ефективної міжнародної безпеки, яка забезпечуватиме захист людства від різноманітних загроз, без глибокого наукового дослідження фундаментальних проблем організації і розвитку людського суспільства, вивчення природи його інтересів і протиріч та механізмів їхнього вирішення - практично неможливо. Спроби емпіричного вирішення сучасних проблем міжнародної безпеки, багато з яких за змістом і масштабами не мають аналогів в історії, не дають бажаних результатів, а іноді навіть посилюють негативні наслідки.

Багатофакторність сфери міжнародної безпеки вимагає системного й комплексного вивчення подій, процесів і явищ, та поєднання певних пізнань в різних галузях науки, міжнародних відносин і світової політики, міжнародного права. Кожна із цих наук має свою специфіку, логіку, науковий апарат, нарешті, власну термінологію. Тому, мабуть, єдиним більш-менш об'єктивним критерієм для оцінки і встановлення істинності тих або інших закономірностей розвитку подій є накладення різних теорій на практику й з'ясування того, яка з них найкраще дозволяє прогнозувати хід процесів при цьому доцільно аналізувати конкретні події по черзі під кутом зору кожної з різних теорій і вибирати ту з них або таке їх поєднання, що краще за інші дозволяє зробити прогноз таким чином, щоб він потім якомога точніше підтвердився практикою.

Але розглядати теорію міжнародної безпеки лише як певну суперпозицію складових інших теорій не є правильним. Таким чином, незважаючи на певні успіхи в дослідженні низки фундаментальних проблем, але враховуючи на вищезазначені міждисциплінарність та метанауковість цього наукового напряму ще й досі не створено всеосяжної теорії міжнародної безпеки, яка б забезпечувала науково обґрунтований підхід до комплексного їх вирішення. У той же час продовжується формування її специфічних основ, включаючи визначення принципів, методів, термінів тощо. Розглянемо основні з них.

Так, під міжнародною безпекою пропонується розуміти стан захищеності від загроз життєво важливим інтересам людства, держав, міждержавних та регіональних об'єднань, за якого забезпечується можливість їх реалізації.

Як головне завдання теорії міжнародної безпеки слід розглядати виявлення та визначення основних закономірностей, методів, критеріїв тощо, які надають можливість виключення або зниження до прийнятного рівня ймовірності порушення миру або створення можливостей для реалізації будь-яких загроз безпеці народів у будь-якій формі.

Для досягнення цього здійснюється пошук шляхів побудови такої універсальної системи міжнародних інститутів, механізмів, заходів i гарантій та діяльності держав, що в сукупності виключає застосування сили для вирішення будь-яких питань та нейтралізації інших факторів, що можуть загрожувати існуванню людства.

Міжнародна безпека формується на основі національної безпеки окремих країн і народів, регіональної (субрегіональної) безпеки груп держав і районів миру та інтегрується до рівня глобальної міжнародної безпеки, коли мова йде про захист і реалізацію загальнолюдських інтересів та загрози планетарного характеру, до яких відносяться будь-які загрози, які за своїми масштабами і впливом виходять за національні границі держав і здатні впливати на безпеку інших держав.

Створення систем колективної безпеки, покликаних забезпечувати загальну безпеку держав у регіональному або глобальному масштабі їхніми спільними зусиллями, передбачено чинним міжнародним правом. У свою чергу національна і регіональна безпека в кожному конкретному випадку обумовлена характером міжнародних відносин, станом глобальної безпеки та перспективами підтримання (збереження) стратегічної стабільності.

Таким чином, у міжнародній безпеці слід виділяти складові, які відповідають питанням безпеки глобального і міждержавного рівнів.

Глобальна міжнародна безпека - міжнародна безпека в планетарному масштабі, яка стосується інтересів усього людства в цілому [2; 5]. Глобалізація світу ставить завдання забезпечення глобальної безпеки, яка стає все більш різносуб'єктною і неподільною.

Регіональна міжнародна безпека - міжнародна безпека в масштабі однієї частини світу (регіону, континенту) [2].

Під регіональною безпекою, пропонується розуміти стан відносин усередині і між соціально-територіальними загалами певного регіону, при якому для всіх держав, що відносяться до нього, народів, громадян, суспільних інститутів і груп забезпечується захищеність і можливість реалізації їх життєво важливих інтересів, надійне існування і стабільний розвиток.

Регіональна безпека складається і реалізується на різних рівнях: у рамках якої-небудь частини країни, її окремих адміністративно-територіальних одиниць; стосовно декількох сусідніх районів, областей тієї або іншої держави; у масштабі групи країн, що входять в


Сторінки: 1 2 3 4 5 6