УДК 332.025.12

В. В. АКІМОВ

КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНА СЛУЖБА В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ. ФУНКЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

Розглянуто організаційну структуру та функції контрольно-ревізійних управлінь та підрозділів. Наведено факти їх практичної діяльності щодо боротьби з різними проявами порушення фінансової дисципліни. Проаналізовано повноваження підрозділів КРУ, відмічено їхнє безпідставне звуження. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.

Powers of auditing units are analyzed, their groundless shrinkage is marked. Proposals concerning the improvement of valid legislation are developed.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби в Україні (далі - ДКРС) Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні зі змінами і доповненнями" [1] (далі - Закон) визначено здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреб у бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектора економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які визначені Законом як підконтрольні установи.

Чіткі вимоги закону та його завдання переконливо підтверджують, що державний фінансовий контроль є невід'ємною складовою єдиної системи державного управління, що сприяє здійсненню ефективної загальнодержавної економічної політики, веде постійний нагляд за фінансовими ресурсами, стоїть на заваді будь-яким порушенням фінансової дисципліни, зловживанням у сфері управління державною та комунальною власністю.

Ефективне виконання закону залежить від чіткого визначення структури і функцій усіх підрозділів контрольно-ревізійної служби, виконання обов'язків службовими особами.

Цим питанням контрольно-ревізійного процесу у своїх наукових працях розглядали В. Авер'янов, В. Афанасьев, М. Білоус, М. Білуха, Ю. Битяк, Ф. Бутенець, Т. Коломоєць, В. Лукін, Н. Малюга, Ю. Маляревський, Н. Петренко, В. Понікаров, О. Рябченко та ін.

Слід відзначити, що серед вищезгаданих науковців існують різні підходи до проблем фінансово-господарського контролю.

Так, М. Білуха та Ф. Бутенець розглядають контроль як функцію фінансів, В. Авер'янов та О. Рябченко - як функцію управління.

Представники третього напрямку Є. Алісов, О. Дзісяк, О. Козирін - досліджують контроль як складову фінансового права.

На жаль, і сьогодні ці наукові напрямки, законодавча та нормативно-правова база розвиваються окремо, що не сприяє, а іноді заважає прийняттю правових рішень.

На наш погляд, це стосується відсутністю в Законі чіткого визначення об'єктів контролю, виявленню наявних фактів порушення законодавства, встановленню винних в їх допущенні посадових і матеріально-відповідальних осіб, звуженню функціональних обов'язків контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах (далі КРП), порушенню конституційних прав учасників контрольно-ревізійного процесу, суперечності його іншим законодавчим актам.

У цій статті розглянуто функціональні аспекти контрольно-ревізійної діяльності. У зв'язку з чим вважаємо за необхідне, з метою вдосконалення контрольно-ревізійного процесу, зосередити увагу на вирішенні таких завдань:

· проведення аналізу чинного законодавства щодо функціонування всіх підрозділів контрольно-ревізійної служби;

· доведення єдності і нерозривності економічної, юридичної та управлінської складової контрольно-ревізійного процесу;

· обґрунтування та внесення змін та доповнень до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Слід відзначити, що прийнятий 26 січня 1993 р. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" [2] за роки своєї чинності зазнав чисельних змін і доповнень.

Внесені зміни цілком природні, оскільки Україна за роки своєї незалежності пройшла складний шлях від переважно державної до різноманіття форм власності.

У цілому в нову редакцію Закону внесено більше семидесяти змін і доповнень, дванадцять із яких відносяться до організаційних сторін діяльності ДКРС.

На виконання вищезгаданого Закону 20 квітня 2006 р. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 550, якою затвердив "Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою" [3] (далі - Порядок), де більш детально конкретизовано структуру, функції, організацію проведення ревізій, взаємодію з правоохоронними органами, права, обов'язки і відповідальність службових осіб ДКРС при проведенні інспектування, як одного із різновидів державного фінансового контролю.

Аналіз ст. 1 та 4 Закону, п. 3 ч. 5 Порядку дає нам підстави зробити висновок, що державна контрольно-ревізійна служба в Україні, згідно з чинним законодавством, має трирівневу організаційну структуру. Низовий рівень складають контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах (крім міста Києва і Севастополя) і районах у містах.

До проміжного рівня відносяться контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

До вищого рівня належить Головне контрольно-ревізійне управління України (далі ГоловКРУ).

Згідно з чинним законодавством, ДКРС діє і підпорядковується Мінфіну.

ГоловКРУ очолює заступник міністра фінансів, начальник управління, який призначається Кабінетом Міністрів України за поданням міністра фінансів України.

Органи ДКРС координують свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Чітке визначення та виконання посадовими особами ДКРС законів та інших нормативно-правових актів дає позитивні результати.

Так, за дев'ять місяців 2007 р. ГоловКРУ виявило порушень у сфері державних закупівель у 2,4 раза більше, ніж у 2006 р. Порушення виявлені на 1,5 тис. об'єктах на загальну суму 2 млрд грн [4].

Порушення фінансової дисципліни на суму понад 2 млрд 300 млн грн з боку управління житлового господарства Херсонської міської ради виявили ревізори Херсонського КРУ [10].

Проведена ревізія діяльності НАК "Нафтогаз України" засвідчила, що державна компанія перерахувала на користь приватних структур мільярди гривень. Зустрічними звірками, що