УДК 340

О.І. ЧУДНОВСЬКИЙ

ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ТА ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Розглянуто підходи до визначення поняття "державний кордон" та проаналізовано сучасний стан законодавчого регулювання захисту та охорони державного кордону України.

Approaches of definition of notion "the state border" are considered and modern state of legislative regulation of defense and security of state border of Ukraine.

Поняття "державний кордон" є однією з визначних категорій у міжнародних стосунках, і як постійний атрибут державності, завжди буде актуальним для наукового дослідження та обґрунтування. Молода держава в одному з перших законів проголосила щодо визначення кордону, його наявності та відношення, його непорушності та недоторканості. Аналіз Закону України "Про державний кордон України" свідчить про його певну недосконалість.

Оскільки державний кордон у його соціально-політичний сутності являє собою підсистему соціально-державного життя суверенного суспільства, що постійно розвивається, то й поняття "державний кордон" постійно розвивається, збагачується й наповнюється новими сутнісними елементами. У зв'язку зі змінами відношення різних соціальних сил до самого факту існування державного кордону, особливо до його призначення і функцій, досить частим переглядом міждержавних розмежувань, проблема сутності "державного кордону" перетворилась на проблему теорії державного кордону. Окремі науковці - А. Мостиський, В. Зоєчко, О. Ганько, Б. Захарчук, М. Дністрянський, П. Стецюк - розглядали питання з історичної точки зору. Утворення, установлення, правове оформлення державного кордону досліджували російські науковці-фахівці Б. Павлюк, В. Ярличенко, Ю. Головин, А. Щербаков, В. Рушайло, С. Рябов, Н. Ушаков, Л. Волова, Б. Клименко, А. Порк та ін.

Відсутність комплексних досліджень щодо державного кордону, його режиму, складових прикордонного режиму, таких як "прикордонний простір", "прикордонна безпека", "територіальне море", "внутрішні води" викликає необхідність ретельного дослідження цих питань, які можуть бути використані для подальшого вдосконалення законодавства в цій сфері.

Слід зазначити, що однією з причин, яка протягом усієї історії державного існування людства призводила до війн і конфліктів, була і залишається проблема території держав і їх кордонів.

Кордони - невід'ємний і обов'язковий чинник формування цілісного державно-територіального організму [10, с. 9 - 12]. Без чітко визначених кордонів держава не може реалізувати весь комплекс своїх суверенних прав. Від функціонування державного кордону залежить і розвиток міждержавних та поза державних відносин. Кордон держави вказує на рівень її цивілізованості і відкритості для міжнародного співробітництва [9, с. 61-62].

У той же час, однією з умов забезпечення національної безпеки будь-якої держави є усталені, захищені правом і надійно охоронювані державні кордони [13, с. 340].

В енциклопедичній літературі державні кордони визначаються як території держав одна від одної чи від відкритого моря і визначають межі територіального верховенства [19, с. 97].

За визначенням Н. Ушакова, кордони держав - це позначені на картах (а за найменшої можливості і на місцевості) лінії і вертикальні поверхні, що проходять по цих лініях до межі земного простору з космосом, з одного боку, і з іншого - до центру Землі. А практично - на доступну для проникнення в надра глибину [18, с. 37]. Як офіційно визначену межу, що окреслює територію, на яку й поширюється влада конкретної держави, розглядає С. Рябов [16, с. 139].

Таким чином, можна визначити державний кордон як установлену юридично і фактично штучну лінію (на суші і воді) і вертикальну поверхню, що проходить по цій лінії у надрах, водах і повітряному просторі), які визначають просторові межі території держави і сфери здійснення нею свого суверенітету (територіального верховенства) [6, с. 42].

Правовий статус державного кордону є багатоплановим явищем. Для його позначення вживаються такі терміни, як "законодавство про державний кордон" [17, с. 24 - 41], "правовий режим державного кордону" [9, с. 41 - 47], "прикордонний режим" [10, с. 110 - 114].

Правовий статус Державного кордону України поділяється на державно-правовий і міжнародно-правовий.

У національному праві України правовий статус визначається нормами конституційного, адміністративного, кримінального, цивільного, трудового, екологічного, фінансового та інших галузей права.

Норми міжнародного права регулюють порядок визначення і встановлення державних кордонів, визначають юридичний зміст принципів територіальної цілісності і недоторканості держав, недоторканості і непорушності державних кордонів, підстави і порядок зміни приналежності державних кордонів, правонаступництва державних кордонів, установлюють правовий режим державного кордону, порядок мирного вирішення прикордонних інцидентів і територіальних спорів [12, с. 9-10].

Основи правового регулювання статусу державного кордону України закріплені в Конституції України. Відповідно до її ст. 2, ч. 3, територія

України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою [1]. Таким чином, Основний Закон є найважливішим політико-правовим підґрунтям зовнішньополітичної діяльності держави з метою забезпечення національних інтересів [6, с. 43].

Основним законодавчим актом, який врегульовує питання, пов'язані з встановленням, функціонуванням державного кордону держави, є Закон України "Про державний кордон України" від 4 листопада 1991 р. В його преамбулі зазначено: "Державний кордон України недоторканий. Будь-які порушення його рішуче припиняються" [2], Закон визначає поняття, порядок установлення і позначення державного кордону, зміст режимних правил, що діють у прикордонному просторі України, закладає правові основи охорони кордону, встановлює відповідальність за порушення законодавства про державний кордон України [3; 4, с. 35 - 47].

Основи державної політики України щодо забезпечення її національних інтересів, зокрема і в питаннях, що стосуються державного кордону, закладені Концепцією національної безпеки України [11] та Воєнною доктриною України [7].

Державно-правовий