УДК 342.9

О. О. ЛЕОНІДОВА

ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Розглянуто поняття, зміст та особливості адміністративно- правових засобів протидії правопорушенням у сфері телекомунікацій.

The article is dedicated to notion, maintenance and particularity of administrative-right resources of contraction to offences in the sphere of telecommunication.

Великий науковий та практичний інтерес в науці представляють проблеми застосування правових засобів, їх своєчасного, відповідного, якісного вдосконалення, яке відповідає меті та їх призначенню, оскільки належно обрані правові засоби сприяють попередженню та припиненню правопорушень, вихованню суспільства в дусі законності та в контексті дотримання приписів нормативно-правових актів. Проте категорія "правові засоби" і похідна від неї "адміністративно-правові засоби" ще не вивчена достатньо, а в юридичній літературі ці категорії часто вільно трактуються і застосовуються переважно як узагальнюючі поняття.

Метою даної статті є дослідження категорій "правові засоби" та "адміністративно-правові засоби", визначення їх основних і специфічних ознак, що, у свою чергу, надасть можливість сформулювати поняття адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері телекомунікацій.

Проблемами застосування адміністративно-правових засобів протидії правопорушень у різних сферах займалися в різні часи такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як С. Алексєєв, А. Комзюк, Ю. Колмиков, І. Фролов та ін.

Термін "засіб" трактується як прийом, спосіб, спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чого-небудь; знаряддя, предмет, сукупність пристроїв для здійснення якоїсь діяльності [3, с. 326; 7, с. 96]. Загальним для всіх понять, позначених словом "засоби" є те, що всі вони позначають предмети і явища з точки їх функціонального призначення, можливості використання для вирішення певних завдань.

У загальній теорії права термін "правові засоби" розглядається по-різному. А. Малько вважає, що засіб - це з'єднуюча середня ланка між суб'єктом та об'єктом діяння, між ідеальною моделлю мислення і матеріальним результатом. Тому правові засоби є специфічним посередником, що включають як фрагменти ідеального (інструменти, засоби-встановлення - суб'єктивні права, обов'язки, пільги, заборони, заохочення, покарання), так і фрагменти реального (технологія, засоби-діяння, направлені на використання інструментів, - перш за все акти реалізації прав і обов'язків) [9, с. 360].

В. Хропанюк дане поняття співставляє з поняттями "правовий вплив", "правове регулювання" та вважає, що "ці засоби утворюють цілісний, системний юридичний механізм, що забезпечує врегулювання всієї сукупності суспільних відносин, які є предметом правового регулювання" [11, с. 244-245]. Система правових засобів, згідно з точкою зору В. Хропанюка, є механізмом правового регулювання, основними структурними елементами якого є норми права, правовідносини і акти реалізації юридичних прав і обов'язків.

Чимало авторів вважають правові засоби явищем правової дійсності [4, с. 49 - 51; 10, с. 17, 83-84]. С. Алексєєв заперечує це і зазначає, що "питання правових засобів є не стільки питанням виокремлення в особливий підрозділ тих чи інших фрагментів правової дійсності, скільки питанням їх особливого бачення у ... певному ракурсі - їх функціонального призначення, їх ролі як інструментів, вирішення соціальних завдань" [1, с. 349]. А спроби звести правові засоби до певного кола правових явищ, до того ж таких, які мають "ненормативний" характер, учений вважає безпідставними та необґрунтованими. При цьому позиція автора, як уявляється, відображає лише частину істини. Ігнорування в інструментальному підході засобів-діянь і посилання лише на інституціональну сторону розуміння юридичних засобів не дозволяє повністю враховувати всі ті фактори, за допомогою яких можна досягти поставлених цілей. Адже результат неможливо отримати тільки за допомогою субстанціональних явищ, які автоматично не приводять до потрібного ефекту. Потрібні ще дії та зусилля, пов'язані з використанням наданих у законодавстві інструментів. Засоби-встановлення та засоби-діяння створюють разом необхідний і самодостатній для досягнення конкретної цілі інформаціонно-енергетичний комплекс ресурсів [11, с. 363].

Таке розуміння засобів відповідає переважній більшості науковців у галузі філософії, згідно з яким категорія "засіб" включає як інструментарій, так і його використання при отриманні бажаного результату. "Средства достижения цели - это объективные предметы и действия, включенные в структуру целеполагающей деятельности и обеспечивающие получение определенного результата" [6, с. 206; 8, с. 161].

Як юридичний інструментарій під правовими засобами необхідно розуміти закріплені Конституцією, нормами законів або інших правових актів прийоми, способи впливу на суспільні відносини з метою досягнення певного результату. До правових засобів відносять юридичні норми, правовідносини, індивідуальні правовстановлюючі веління і приписи, акти правозастосовчих органів тощо [2].

У системі зазначених засобів (прийомів, заходів, способів) виділяють кримінально-правові, цивільно-правові, дисциплінарні, адміністративно-правові та інші засоби впливу. Чинне місце серед них належить останнім.

Спираючись на вищевказане, поняття "адміністративно-правові засоби" буде позначати всю систему адміністративно-правових норм, яка розглядається з позиції їх функціонального призначення для вирішення певного кола завдань, регулювання відповідних суспільних відносин. Адміністративно-правові засоби відрізняються найбільшим розмаїттям. Їм притаманна низка властивостей, які, у свою чергу, характерні і для адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у сфері телекомунікацій. Загальні ознаки адміністративно-правових засобів так чи інакше розглядалися такими науковцями, як О. Бандурко, О. Безсмертний, Д. Бахрах, Л. Коваль, Т. Коломоєць, А. Комзюк, В. Комзюк, В. Шкарупа та ін. Спираючись на роботи науковців, зупинимось на аналізі юридичних особливостей (ознак, властивостей) адміністративно-правових засобів взагалі та тих, що застосовуються з метою протидії правопорушенням у сфері телекомунікацій.

Адміністративно-правові засоби в комплексі є одним із ефективних структурних елементів охоронної діяльності органів держави, спрямованої на формування