Проаналізуємо наведені ознаки з позицій реконструкції можливих проблем розвитку міста. Зауважимо, що в подальшому викладенні нумерація блоків стислого аналізу і відповідних вісей типологічного простору (рис. 3) співпадатимуть.

1; 2; 3 - наголос на різноманітті сфер діяльності в місті, що міститься у визначеннях: місто як... місце концентрації різноманітної діяльності; ...локальний майданчик, на якому розгортається весь універсам життєдіяльності.; .концентрація населення із властивими йому особливостями демографічної поведінки, трудовими навичками, образом життя; ...населений пункт із міським (несільським) образом життя; тощо закладає підстави для диференціації проблем розвитку міст за сферами життєдіяльності й господарювання громади. На наш погляд, найбільш узагальнено проблеми розвитку за сферами людської діяльності можна структурувати за такими ознаками:

проблеми формування соціальних інститутів та рівні міста, наприклад, інститутів влади й управління; економічних інститутів; соціокультурних тощо;

проблеми розбудови інфраструктури міста: житлово-комунальної, містобудівної, транспортної, санітарної, рекреаційної, тепловодоенергозабезпечення тощо;

проблеми виробництва товарів та послуг: промислових і споживацьких товарів; туристичних; торгівельних та інших послуг;

Враховуючи проблематику нашого дослідження, окремою сферою можна виділити проблеми управління розвитком міст, які можна поділити на: теоретико-методологічні, проектні і технологічні проблеми управління. Проблеми управління структуруємо також за ознаками: проблеми оперативного, тактичного, стратегічного управління, а також за можливими видами забезпечення розвитку міста: інформаційне, аналітичне, кадрове тощо.

Сукупність ідей у визначеннях міста (табл. 1), а саме: наявність різноманітних соціальних груп, що діють та взаємодіють у місті, їх ієрархії та структурованості (цих груп) відносин (як горизонтальних, так і вертикальних), каркасоутворювальна роль міста для інших метасистем, ідея цілісності феномену міста (як внутрішньої, так і зовнішньої) прямо вказують на контекстуальність існування територіальної громади, яку ми маємо розглядати як "специфічну соціальну групу", яка існує, діє та взаємодіє в контексті дій та взаємодій інших соціальних груп.

Сукупність ідей у визначеннях міста (табл. 1), а саме: наявність різноманітних соціальних груп, що діють і взаємодіють у місті, їх ієрархії та структурованості (цих груп) відносин (як горизонтальних, так і вертикальних), каркасоутворювальна роль міста для інших метасистем, ідея цілісності феномена міста (як внутрішньої, так і зовнішньої) прямо вказують на контекстуальність існування територіальної громади, яку ми маємо розглядати як "специфічну соціальну групу", яка існує, діє та взаємодіє в контексті дій та взаємодій інших соціальних груп.

До диференціації проблем розвитку міст наведені міркування мають відношення у двох аспектах. Перший - будь-яка проблема не існує сама по собі, поза контексту суб'єкт-об’єктних або суб'єкт-суб’єктних відносин. Другий - визнання контекстуальності за типологічну вісь задає додаткові бінарні опозиції диференціації проблем розвитку міста, а саме: проблеми зовнішніх і внутрішніх, горизонтальних і вертикальних взаємовідносин, взаємозв'язків і взаємодії складових громади міста.

Представлення міста як центрального майданчика формування суспільства, фокус територіальних і технологічних перетворень, центр соціальної активності, .ядро урбанізованої системи., економічний, культурний центр, концентрована на вираження цивілізації, зміна типів цивілізації визначає зміну типів міст. інше актуалізує диференціацію проблем розвитку міст по вісях: центр-периферія, глобальне-локальне, минуле-майбутнє, старе-нове.

Диференціація типів міст за масштабом, функціональною ознакою, що покладені у більшість класифікацій міст [1] дає підстави і диференціювати проблеми міст за типом міського поселення, а саме виокремлювати проблеми розвитку: агломерацій, мегаполісів, метрополій-столиць, великих міст, середніх міст, малих міст, моно профільних міст, історичних міст тощо.

Представлення міста як складної системи актуалізує розділення проблем міста на загальносистемні, загальнопредметні й індивідуальні.

Представлення міста як організму, живої системи, що знаходиться в певному середовищі, задає такі зони потенційних проблем розвитку, як проблеми, що пов'язані із задоволенням потреб цієї живої системи, як у цілому, так і за складовими. Найбільш укрупнено ієрархію потреб можна представити як потреби у зручному, комфортному, стійкому і безпечному середовищі для її існування.

Іншим не менш важливим для існування системи чинником є ефективність і економічність внутрішніх і зовнішніх обмінів (метаболічних) процесів у цій системі [9], які безпосередньо пов'язані з продуктивністю як системи в цілому, так і її складових [14].

Похідною цих двох груп типологічних ознак є проблеми (ефективного, економічного тощо) використання ресурсів міста: фізичних, трудових, земельних, майнових, віртуальних (нематеріальних), інформаційних, фінансових, інтелектуальної власності.

Усвідомлення важливості та значення поняття принципу організації як першооснови розгортання конфігурації будь-яких відносин у соціальній системі, розгляд міста, як "... місця зіткнення цих принципів" наштовхує на думку про важливість диференціації проблем розвитку міста за новими принципами організації, що засвоюються системою або виникають у внутрішньому та зовнішньому контекстах її існування. Наприклад, новими принципами організації зовнішнього контексту для існування українських міст, що стрімко змінюють їхній вигляд, є глобалізація, інформатизація, демографічних вибух у країнах третього світу, енергоресурсообмеженості тощо. Новими принципами існування українських міст є утвердження принципів ринкової економіки, впровадження інституту приватної власності, принципів місцевої демократії тощо.

Представлення міста як множини різних мов опису співорганізованої сукупності діяльності найбільш впливових акторів. місто зіткнення принципів. указує на проблеми комунікацій між основними акторами міського розвитку. Ці проблеми можна структурувати на такі, що: створюються принциповими відмінностями на майбутнє міста у головних акторів розвитку [8]; створюються несумісністю професійних мов представників різних професійних груп (архітектори, фінансисти, соціологи, культурологи, інженери тощо) [Там же]; відсутністю процедур міжгрупової комунікації й досвіду спільної міжгрупової роботи [12]; породжуються несумісністю форматів ключових документів розвитку, наприклад генплану і