На ефективність управління суттєво впливає норма керованості - чисельність підпорядкованих кожному керівникові осіб, якими він може ефективно управляти. У період з 2003 р. по 2006 р. норма керованості по УВМ в Харківській області коливалась у межах від 1,3 до 1,7, тобто в середньому на 1,5 спеціаліста припадав один керівник структурного підрозділу. Співвідношення чоловіків і жінок (у відсотковому відношенні), які працюють в установі, дорівнювало 77:23 у 2003 р., 75:25 у 2004 р., 74:26 у 2005 р. та 75:25 у 2006 р. При цьому аналіз розподілу керівних посад між представниками різної статі (рис.1), які працюють в організації, показав, що питома вага чоловіків-керівників від загальної чисельності працюючих на управлінських посадах осіб у 2003, 2004, 2005 і 2006 рр. складала 86,8 %; 84,4; 86,2 і 87,7 %, питома вага жінок-управлінців - 13,2 %; 15,6; 13,8 та 12,3 % відповідно.

Співвідношення чоловіків і жінок, які працюють на посадах спеціалістів, у цей період складало в середньому 70:30. Зафіксовано тенденцію до поступового збільшення кількості жінок на посадах спеціалістів - від 27,1 % у 2003 р. до 34,1 % у 2006 р. Відповідно чисельність чоловіків на посадах спеціалістів поступово зменшилась від 72,9 % у 2003 р. до 65,9 % у 2006 р. (рис. 2).

Отже, аналіз динаміки розподілу як управлінських, так і виконавських посад між чоловіками та жінками свідчить про наявність гендерної асиметрії. При цьому зростає чисельність держслужбовців-жінок на посадах спеціалістів, і зменшується на посадах керівників.

Рис. 1. Співвідношення кількості чоловіків та жінок, які працюють на посадах керівників в УВМ в Харківській області (2003 - 2006 рр.)

За віковою структурою найбільшу частку державних службовців УВМ у Харківській області становлять чоловіки вікової категорії від 46 до 54 рр. (26,6 %), жінки віком до 27 років (27,2 %) та від 35 до 45 років (27,4 %). Серед жінок - найменше осіб, які належать до вікової категорії від 50 до 54 років (11,8 %), серед чоловіків - від 55 до 59 рр. (10,2 %).

Рис. 2. Співвідношення кількості чоловіків та жінок, які працюють на посадах спеціалістів УВМ у Харківській області (2003 - 2006 рр.).

Характеризуючи кадровий потенціал УВМ в Харківській області за освітнім рівнем, слід відзначити, що у 2004 - 2006 рр. у середньому 95,8 % працівників мали вищу освіту, 4,2 % - неповну базову вищу освіту. Серед осіб з повною вищою освітою науковий ступінь кандидатів наук мали 1,5 % (від 1 до 3 осіб) державних службовців, докторів наук - 0 %.

Серед керівників повну вищу освіту мали 100 % державних службовців, а науковий ступінь - 1,2 %; 1,3; 1,5 осіб, які працюють у 2004, 2005 і 2006 рр. відповідно. Серед працівників УВМ у Харківській області, які займали посади спеціалістів, повну вищу освіту мали в середньому 93 % осіб, неповну вищу освіти - 7 %, науковий ступінь кандидата наук - 0,97 %. На жаль, сучасна форма звітності не передбачає облік осіб, які мають дві або більше повних вищих освіт, а також профілізацію освіти, що унеможливлює здійснення більш повної оцінки.

Освіта державних службовців має пріоритетне значення у формуванні кадрового потенціалу державної служби, разом з тим за допомогою лише навчання не можна вирішити питання формування якісного кадрового потенціалу державної служби [2]. З підвищенням професійного рівня фахівця підвищується і його сподівання на більш високу заробітну плату, спеціальну винагороду тощо, тому стабільність кадрів державної служби прямо пропорційно пов'язана з мотивацією. Невідповідність диференціації матеріального заохочення фахівців різних кваліфікацій може призводити, з одного боку, до виникнення корупційних явищ на державній службі, з іншого - може зумовити перехід кваліфікованих співробітників до комерційних структур, від'їзд закордон, що спричиняє зниження рівня професійної компетентності кадрів відповідної ланки управління.

Аналізуючи кадровий потенціал з погляду плинності кадрів, слід відзначити, що протягом 2004 р. на державну службу в УВМ в Харківській області було прийнято 34 особи (23,5 % на посади керівників, 76,5 % на посади спеціалістів), у 2005 р. - 19 працівників (21,1 % на посади керівників, 78,9 % на посади спеціалістів), у 2006 р. - 11 співробітників (45,5 % на керівні посади, 54,5 % на посади спеціалістів). Проте у 2004 р. вибули з установи 11 осіб, у 2005 р. - 16, у 2006 р. - 14 працівників відповідно. Тобто майже 1,2 особи з прийнятих звільнялись.

Серед звільнених осіб, з УВМ в Харківській області у 2004 р. - 63,6 % вибули за власним бажанням, 18,2 - у зв'язку зі скороченням штатів, ліквідацією установи, 18,2 - у зв'язку з досягненням граничного віку; у 2005 р. 81,3 % державних службовців - за власним бажанням, 6,3 - у зв'язку з досягненням граничного віку, 15,4 % - з інших підстав. У 2006 р. 78,5 % працівників звільнились за власним бажанням, 21,5 %