Однією зі складових механізму формування кадрового потенціалу державної служби є робота з кадровим резервом, яка є важливою, невід'ємною частиною формування складу кадрів як при зарахуванні на державну службу, так і при висуненні, переміщенні на більш високі посади. На жаль, ця робота має дещо формальний характер: у період з 2004 р. по 2006 р. жодна особа не була зарахована до УВМ в Харківській області з кадрового резерву. Це підтверджує те, що кадровий резерв як механізм відбору та просування по службі є недостатньо ефективним, хоч сама його ефективність і зросла, за даними Т. Гаман [2], у 2004 р. та 2005 р. у цілому по державній службі в Україні до 10 %.

Розвиток і коригування інтелектуальної складової кадрового потенціалу державної служби здійснюється за допомогою навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації державних службовців.

Аналіз стану підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, які працюють в УВМ в Харківській області, у період з 2003 р. по 2006 р. довів, що кількість працівників, які здобули вищу освіту в рамках магістерської підготовки за напрямом підготовки "Державне управління" в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, є незначною - дві особи в 2004 р., одна - у 2005 р., одна - у 2006 р. За професійними програмами підвищили кваліфікацію у 2004 р. п'ять державних службовців, у 2005 р. - 31, у 2006 р. - 20 осіб.

Низький рівень підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини за даним напрямом можна частково пояснити тим, що керівники установ ветеринарної медицини не завжди ретельно підходять до рекомендації на навчання працівників, значна частина з випускників магістерських програм не висувається на більш високі посади.

Іншим напрямком продовження освіти фахівців державної служби ветеринарної медицини Харківської області є підвищення кваліфікації в закладах фахового спрямування в рамках спеціальності "ветеринарна медицина", яке відбувається відповідно до щорічних "Планів-графіків підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів агропромислового комплексу України" у Навчально-науковому інституті післядипломної освіти Національного аграрного університету (м. Київ); Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету (м. Біла Церква Київської області); Інституті післядипломної освіти Харківської державної зооветеринарної академії (м. Харків); Інституті післядипломної освіти Львівської Національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (м. Львів). У 2006 р. "План підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини" по Харківській області було виконано на 97 %.

Таким чином, для кадрового забезпечення діяльності УВМ Харківської області проблемними є питаннями, пов'язані з недосконалістю механізму формування кадрового потенціалу: досить високою є плинність кадрів, при звільненні переважать суб'єктивні причини; прийняття на посади державної служби протягом останніх років здійснюється переважно на конкурсній основі, фактично не діє механізм зарахування працівників з кадрового резерву; низьким є представництво жінок на керівних посадах. Особливу увагу доцільно приділити підвищенню рівня освіти серед державних службовців, які займають посади спеціалістів (7 % працівників мають неповну базову вищу освіту). Попри наявність в УВМ державних службовців, які мають наукові ступені кандидатів наук, що позитивно характеризує кадровий склад установи, доцільним є збільшення чисельності осіб з науковими ступенями кандидатів і докторів наук, вченими званнями. Потребує інтенсифікації процес підготовки і підвищення кваліфікації державних службовців ветеринарної медицини за спеціальністю "державне управління".

Кадровий потенціал УВМ у Харківській області з огляду на вимоги сьогодення потребує зміцнення, котре пропонується здійснювати в таких напрямках, як підвищення престижу державної служби з метою зменшення плинності кадрів, забезпечення рівномірного розподілу керівних посад між жінками і чоловіками, підвищення освітнього рівня персоналу.

Перспективою для подальших досліджень у даному напрямку може стати аналіз кадрового потенціалу державних службовців УВМ інших областей України.

Література:

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" від 16 листопада 2006 р. №361-V // ВВР України. - 2007. - № 5-6. - Ст. 53.

2. Гаман Т.Ж. Аналіз стану кадрового потенціалу державної служби // Держава та регіони. - 2006. - № 1. - С. 25 - 28. - (Серія "Державне управління").

3. Гончарук Н.Т. Формування й реалізація державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки України: Автореф. дис. ... к.держ.упр.: 25.00.03 // УАДУ при Президентові України. - К., 2002. - 20 с.

4. Кадровое обеспечение государственной службы: Монографія // В.Г. Игнатов, В.А. Сулемов, А.И. Радченко и др. - Ростов н/Д: Литера-Д, 1994. - 208 с.

5. Пархоменко-Куцевіл О.І. Механізм формування кадрового потенціалу державної служби в Україні: Автореф. дис. ... к.держ.упр.: 25.00.03 // НАДУ при Президентові України. - К., 2005. - 20 c