Виступаючи 25 травня 2006 р. на першому засіданні ВР України V скликання Президент України В. Ющенко пообіцяв забезпечити мовні права НМ в ЄГПУ. Важливим він бачив мовно-культурне розмаїття. Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування можуть використовуватися мови НМ. Вони застосовуються і вивчаються в державних і комунальних навчальних закладах. МОН України доручили створювати умови для поглиблення їхнього вивчення. Освітні потреби НМ забезпечує розгалужена мережа ЗНЗ. На базі ЗНЗ працюють факультативи та гуртки з вивчення рідної мови, які відвідували понад 170 тис. дітей. При національно-культурних товариствах діяли 76 недільних шкіл. Разом у місцях компактного проживання НМ вивчалося 13 мов як предмети або факультативні курси: у Закарпатській області - угорська, Чернівецькій та Закарпатській - румунська, Донецькій та АРК - новогрецька, Львівській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській та м. Київ - польська, Одеській - молдовська, болгарська та гагаузька, АРК - вірменська та кримськотатарська [12, с. 340]. У мережі ЗНЗ на 2006/7 навчальний рік було 1,305 російських, 91 румунський, 5 польських, 14 кримськотатарських, 7 молдовських, 71 угорський [16, с. 16]. Для розробки підручників залучаються і зарубіжні експерти.

Але це не задовольняє зростаючі потреби НМ. Тому в МОН АРК створено управління освіти кримськотатарською мовою. Зроблено кроки в напряму підготовки фахівців для шкіл НМ на базі Київського, Волинського, Прикарпатського, Одеського, Таврійського державних університетів, педагогічних університетів Києва, Дрогобича, Запоріжжя, Житомира, Одеси, Ізмаїла, Рівного, Рівненського інституту слов'янознавства. Разом з тим, відчувається нестача навчально-методичної літератури. До переліку видань навчальної літератури для ЗНЗ України на 2003-2004 рр. МОН України увійшло 80 книжкових найменувань інваріантної частини для ЗНЗ з російською мовою навчання, 29 - угорською, 22 - польською, 26 - молдавською, 20 - кримськотатарською, 6 - іншими. Середню вартість одного примірника підручника і посібника мовами НМ вдалося знизити з 8,73 грн у 2004 р. до 7,85 грн у 2005 р. [18, с. 15]. Створено нові навчальні програми з болгарської, гагаузької, російської мов. ЗНЗ з навчанням мовами НМ працюють за єдиною навчальною програмою з української літератури та відповідними підручниками [9, с. 91]. Білети з інтегрованого курсу літератури (рідної та зарубіжної) для ЗНЗ з навчанням мовами НМ польською, молдовською, румунською, кримськотатарською, угорською мовами, розробляються МОН АРК, управліннями освіти ОДА, Київської та Севастопольської МДА і погоджуються з МОН України (тексти завдань подавалися українською та рідною мовою до 20 квітня 2007 р.), російською - розробляються і затверджуються безпосередньо МОН України [15, с. 24 - 29].

Одним із завдань інтеграції є книговидання мовами НМ України. Держава заохочує підготовку, виготовлення і розповсюдження цих друкованих видань. Здійснюється залучення НМ до кращих здобутків української національної культури. Державна політика підтримки культур НМ у видавничій справі здійснюється через органи виконавчої влади із залученням національно-культурних товариств. Згідно з Порядком використання у 2007 р. коштів, передбачених у Державному бюджеті України для випуску книжкової продукції за програмою "Українська книга", бюджетні кошти спрямовувалися на забезпечення випуску видань мовами НМ [2, с. 101-102].

На Підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2007 р. відзначено доцільність упровадження системи двомовного вивчення різних предметів у ЗНЗ з навчанням мовами НМ, одночасне застосування мови НМ та української на уроках математики, природознавства, хімії, біології тощо [16, с. 16]. Місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування здійснюються заходи, спрямовані на виховання поваги до рідної і української мов.

Інтеграції сприяє співпраця органів влади з громадськими об'єднаннями НМ. Останніх у державі офіційно зареєстровано понад 1600. Рада представників громадських організацій НМ посилює роль громадського суспільства у виробленні єдності гуманітарного простору. Існують політичні партії НМ. Законодавство гарантує право громадян будь-якої національності для реалізації своїх прав та інтересів у сфері національної культури утворювати об'єднання. Однак громадські об'єднання та церкви НМ за початкових стадій громадянського розвитку, низької легітимності державних інститутів можуть сприяти дезінтеграції. Тому влада зацікавлена у взаємодії з представницькими об' єднаннями НМ.

Завданнями органів державного управління та місцевого самоврядування є вироблення й реалізація державної політики у сфері міжнаціональних відносин, міграції, забезпеченні прав НМ України; управління, міжгалузева координація і функціональне регулювання; узагальнення практики застосування законодавства щодо НМ, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та забезпечення виконання; створення умов для вільного розвитку мов НМ, задоволення їхніх національно-культурних, освітніх потреб, розвитку етнічної самобутності. Органами влади готуються пропозиції з формування й реалізації державної політики щодо НМ, розробляються проекти Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності КМУ, інших державних програм, забезпечується їх виконання; вивчається та аналізується стан НМ України, тенденції їх етнонаціонального, культурного, мовного розвитку; розробляються поточні й довгострокові прогнози; забезпечується взаємодія органів влади; надається сприяння реалізації прав НМ; вживаються заходи щодо реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у частині забезпечення задоволення етномовних потреб НМ України. За участю КМУ створено міжурядові комісії: Українсько- Словацьку з питань НМ, освіти і культури, Українсько-Угорську з питань забепечення прав НМ, Змішану міжурядову Українсько-Угорську з питань забезпечення прав осіб, які належать до НМ [3; 16].

У створенні системи інституційного