Наростає релігійна активність НМ. Проявами негативу стали масові повалення православних поклінних хрестів у Східному Криму. З іншого боку, активно діють антиукраїнські об'єднання на кшталт "Слов'янського Союзу". Слабкість державної влади, намагання протиставити титульну націю та НМ, невирішеність соціально-економічних потреб останніх, ігнорування їхньої культурної, релігійної, мовної самобутності, створює сприятливий ґрунт для проявів тероризму. Неконтрольоване загострення міжетнічних протиріч, набуття ними збройних форм, може призвести до втрати територіальної цілісності держави. Хоча українське суспільство уникло небезпечного загострення гуманітарної напруги, йому властивий потенціал конфліктності. Відмінність політичних, культурних, соціальних, економічних інтересів титульної української нації та НМ, вплив сусідніх держав, підтримка ними сепаратистських угруповань, негативна пам'ять міжетнічних конфліктів посилює вибухонебезпечність ситуації.

Динаміка поширення ісламу сприяє утвердженню міфологеми щодо його небезпечності і необхідності консолідації для боротьби з цим явищем. Складність процесів відродження ісламу зумовлена особливостями його реінтеграції в доволі усталене православно-слов'янське середовище, сповнене низкою ксеностереотипів. Іслам виступає чинником етнічної мобілізації та панісламської ідентичності на Україні. У 1991 р. було створене Духовне управління мусульман Криму, яке встановило зв'язки з мусульманськими центрами в Туреччині (де започатковано підготовку кадрів мусульманського духовенства), Саудівській Аравії, інших державах [6, с. 16]. Власні національні церкви активно відроджують інші НМ України.

Складовою інтеграції є правове виховання НМ. Національні інтереси вимагають упровадження в їхню правосвідомість обов'язкових елементів суспільних відносин - дозволів, обов'язків, заборон. Має місце певна суперечність між звичаєвими традиціями НМ та засадничо іншою системою українського права. Правова культура регіону формулюється поряд з національним культурним полем, механізмами загальнодержавної ідентичності, єдиними політичним символами. Саме тому ефективність інтеграції зумовлена взаємоузгодженістю правової культури суспільства і НМ. Формування структурованої національної правової системи України впливає на процес становлення особистості. Тому її елементи (норми, цінності, практика, практика регулювання) включені до системи елементів ЄГПУ, формуючи ставлення НМ до інституту Держави, їхній юридичний статус, взаємини з органами влади України, фіксуючи їхнє місце в українському правовому просторі, регламентуючи його через сукупність правових ролей, які вирізняються соціокультурними характеристиками. Державою здійснюється системна діяльність щодо формування толерантності в суспільстві. Це засвідчує упровадження у навчальний процес ЗНЗ курсів, що сприятимуть підготовці учнів до життя в полікультурному середовищі, зокрема курсу за вибором "Розмаїття релігій і культур" упродовж 2007/08 навчального року [22, с. 33-34].

Серед причин високої конфліктогенності незадоволення низки політико-правових вимог НМ (офіційного визнання статусу НМ, виокремлення корінних НМ, визнання їхніх представницьких органів, мов, установлення квоти в органах влади). Послаблення контролю з боку центральних органів влади в зонах протистояння сприяє розвитку тут тіньової економіки та криміналізації. Серед загроз Україні - локальні конфлікти та іноземний вплив у Закарпатті, Українській Бессарабії, Криму, Донеччині, Луганщині, Одещині, Харкові, територіальні претензії на Тузлу, Севастополь, Крим, Українську Бессарабію, Зміїний, шельф Чорного моря. В АРК 47,3 % мешканців, за даними одного з соціологічних досліджень, виступали за входження півострова до складу Росії. Серед кримських татар низька ідентифікація себе громадянами України - 9 %, тоді як усвідомлення приналежності до власного етносу - 50 %. Свій вплив на півострові посилює Туреччина, надаючи підтримку кримським татарам і розглядаючи їх "великою гілкою турецької нації". Румунський парламент проголосив Північну Буковину і низку районів Одещини румунськими територіями. До російської влади неодноразово звертався З'їзд російських і російськомовних громад Криму. На поверхню піднято "русинство" [14, с. 50; 26, с. 360 - 362; 30, с. 64 - 67].

Зауважимо недосконалість управління інтеграцією НМ у регіональні гуманітарні процеси, зокрема недостатнє їх представництво в центральних та місцевих органах влади. Дисперсність розселення НМ ускладнює обрання їхніх депутатів. Установлення для НМ квот було використано під час виборів до ВР АРК у березні 1994 р. У серпні 1995 р. Міністерству юстиції України та Міністерству у справах національностей та міграції доручили створити робочу групу для вивчення статусу Меджлісу з метою його подальшого уведення в політико-правове поле України. Курултай висловив вимогу узаконити статус Меджлісу в правовому полі України як одну з пріоритетних. 27 березня 1998 р. Президент України створив робочу групу з підготовки пропозицій щодо облаштування депортованих кримських татар. У травні 1999 р. при Президентові Україні створено консультативну Раду представників кримськотатарського народу, до якої увійшли 33 члени Меджлісу. Для підвищення ролі товариств НМ у розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності при Президентові України створено Раду представників громадських організацій НМ. Згідно з оприлюдненими в травні 2004 р. даними, у структурах виконавчої влади АРК представники кримських татар обіймали 7 % посад, у депутатському корпусі - 14 %. На зустрічі з Президентом України В. Ющенком 5 травня 2005 р. представники Меджлісу вимагали збільшити етнічне владне представництво [3, с. 338; 11, с. 318 - 321; 13, с. 93-94].

Інтеграція НМ ускладнена неадекватністю нормативно-правової бази. Більш як два роки залишався без розгляду внесений КМУ до ВР України проект закону України "Про НМ в Україні". Подібна ситуація була з законопроектами "Про концепцію державної етнонаціональної політики

України", "Про реабілітацію та забезпечення прав осіб з числа НМ, що зазнали репресій та були депортовані з території України". Водночас підписано та ратифіковано низку міжнародних угод у цій сфері.