Наявна широка нормативно-розпорядча база інтеграції різних рівнів, зокрема місцевих органів влади.
Чинником інтеграції НМ в ЄГПУ є співпраця української влади з Верховним комісаром ОБСЄ у справах НМ, який забезпечує моніторинг стану та сприяє вдосконаленню механізмів. Світова спільнота допомогла усунути втручання ззовні в українські справи. Уряд України питання стану НМ розглядав лише як внутрішні. Однак, їхня нерозв'язаність ускладнює міжнародне становище України і дає привід для втручання в її справи з боку сусідніх держав. Керівники держави (Президент, Прем'єр-міністр та Голова ВР України) 27 червня 1995 р. запевнили ПАРЄ в неухильному дотриманні взятих на себе зобов'язань. Це стосувалося провадження політики на основі Європейської рамкової конвенції про захист НМ та положень рекомендації 1201 (1993) ПАРЄ стосовно Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини. Макс Ван дер Стул привернув увагу міжнародного співтовариства до проблем НМ, полегшивши залучення позабюджетного фінансування до відповідних державних та республіканських програм. Моніторинг становища НМ України дозволив зняти звинувачення в недотриманні їхніх прав. Відповідне національне законодавство України визнане прогресивнішим навіть порівняно з Єсівським [5, с. 14-15]. Україна взяла на себе правове зобов'язання дотримання Рекомендації № 1201 ПАРЄ (1993), за винятком визнання колективних прав на територіальну автономію, базовану на етнічних критеріях. Уряд України вжив заходів для нормалізації міжнародної ситуації навколо прав НМ. Досягнуті угоди передбачали підтримку вивчення мов і літератури НМ в Україні, моніторингу ситуації щодо забезпечення їхніх культурно-мовних потреб. Міжвідомчі угоди про співпрацю у сфері міжнаціональних відносин укладені з Росією, Молдовою, республікою Білорусь, Угорщиною, Литвою. 9 грудня 1997 р. Україна ратифікувала Рамкову конвенцію про захист національних меншин. 15 травня 2003 р. ВР України ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин стосовно білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської мов. На заходи з реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у Державному бюджеті 2007 р. передбачено фінансування у розмірі 963 тис. грн [7, с. 441, 453; 8, с. 23; 28, с. 152].
Отже, все вищевикладене дозволяє розглядати інтеграцію НМ як системоутворючий чинник ЄГПУ. Це дозволяє розглядати відповідні дії органів державного управління та органів місцевого самоврядування як складну управлінсько-регулятивну підсистему. Серед чинників оптимізації останньої - застосування аналітико-синтетичних операцій, зокрема системного аналізу та підходу, моделювання, прогнозування, планування. Це дозволить адекватно врахувати в управлінсько-регулятивній практиці особливості самого процесу інтеграції, визначити пріоритети державної стратегії в цій сфері, мінімізувати конфліктні ризики, локалізувати зовнішні загрози процесу та всій системі.
Існує необхідність узгодження курсу інтеграції НМ з державною політикою в мовній, конфесійній, освітній сферах, формування комплексної, системної державної гуманітарної політики, створення механізмів її реалізації на регіональному рівні.
Література:
1. Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 р. №489-V // Уряд. кур'єр. - 2006. - № 243. - 23 груд. - С. 7.
2. Постанова КМУ "Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у Державному бюджеті України для випуску книжкової продукції за програмою "Українська книга" від 21 березня 2007 р. № 534 // Зб. урядових нормативних актів України. - 2007. - № 21-22. - 21 - 28 березня 2007 р. - С. 101-102.
3. Антонюк О.В. Основи етнополітики: Навч. посіб. - К.: МАУП,
- 432 с.
4. Антонюк Р.І. Коли кожний поважає всіх, а всі кожного. Проблеми національних меншин в умовах українського полікультурного аспекту // Гуманітарні науки. - 2006. - № 2. - С. 34 - 38.
5. Волошин В.А. Природа, характер та динаміка співробітництва України з інститутами ОБСЄ. - Автореф. дис. ... к.політ.н. / КНУ. - К.,
- С. 14-15.
6. Григорьянц В. О некоторых особенностях процесса возрождения ислама в Крыму (1989 - 1999 гг.) // Персонал. - 2001. - № 2. - С. 15 - 17.
7. Збірка документів Ради Європи, ратифікованих Україною. - К.: Фенікс, 2006. - С. 441, 453.
8. Європейська хартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої та регіональної демократії в Україні: Наук.-практ. посіб. / Упоряд. О.В. Бейко, А. К. Гук, В.М. Князєв; За ред. М.О. Пухтинського, В.В. Толкованова. - К.: Крамар, 2003. - С. 23, 68-69.
9. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у 2007/08 навчальному році від 11 червня 2007 р. №1/9-361 // Інформ. зб. Мін-ва освіти і науки України. - № 19-21. - Липень 2007. - С. 91.
10. Ішин А.В. Бернадський І.Г. Швець О.Б. До питання щодо проявів етнополітичних суперечностей в Криму на сучасному етапі / За заг. ред. О.Г. Шевчука / Регіональний філіал НіСд. - Сімферополь: СФ НІСД, 2005. - 60 с.
11. Котигоренко В. Етнічні конфлікти і протистояння в сучасній Україні: політологічний концепт. - К.: Світогляд, 2004. - 722с.
12. Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: проблема самоорганізації. - Т. 2: Десятиріччя суспільної трансформації. - К.: Промінь, 2003. - 464 с.
13. Курбатов С. В. Репатріація у контексті міжетнічних стосунків: кримські татари в Україні // Український соціум. - 2006. - № 2. - С. 89 - 96.
14. Кривцова В. Оцінка відчуття власної безпеки населенням Південного регіону в умовах вступу України до НАТО // Євроатлантикінформ. - 2005. - № 6. - С.