Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 32

УДК 32.351:316.334.3

О. О. МЕЛЬНИК

ІНСТРУМЕНТИ ВПЛИВУ ІНСТИТУТІВ ВЛАДИ НА СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В УКРАЇНІ

Викладено перелік негативних явищ, які стали наслідком світової фінансової кризи, а також економічні та соціально-політичні явища, що стали причинами поглиблення наслідків глобальної кризи в Україні. Розроблено перелік механізмів впливу інститутів влади, реалізація яких дозволить створити умови для формування засад середнього класу в Україні.

The list of the negative phenomena which became investigation of world financial crisis, and also economic and socio-political phenomena which became reasons of deepening of consequences of global crisis in Ukraine, is given in the article. Developed the list of mechanisms of influence of institutes of power, realization of which will allow to create terms for forming of principles of middle class in Ukraine.

У жовтні 2008 р. негативний вплив світової фінансової кризи набув в Україні системного характеру. Незважаючи на слабкий рівень інтегрованості економіки України у світовий економічний простір, фінансова криза стала значною загрозою з непередбачуваними наслідками, як для економіки, так і соціально-гуманітарної сфери України. Системна криза охопила всі сфери громадського життя: економіку і політику, культуру, соціальну і правову сфери, національні і міждержавні відносини.

Проте це викликано не тільки впливом зовнішніх економічних факторів, які відбуваються в світі. Основними причинами стали такі внутрішні явища: перманентна політична криза, викликана кволістю та слабкою функціональністю інститутів влади; повільне та непослідовне проведення економічних трансформацій; корупція чиновництва та високий рівень хабарництва для потенційних інвесторів. За даними Всесвітнього банку рівень корупції та хабарництва майже вдвічі знижують рівень інвестицій у валовий внутрішній продукт країни (з 28 до 12,3 %).

Важливою причиною кризи стала відсутність активного внутрішнього інвестора - потужного середнього класу. Це унеможливило в перехідний період забезпечення стійкого економічного зростання України, незалежного від зовнішніх інвестицій, поведінка яких значною мірою підпорядкована глобальним економічним процесам. Так, за даними Всесвітнього банку, рівень внутрішніх інвестицій, який може стати запорукою стабільного розвитку економіки країни повинний складати 17 - 25 % валового внутрішнього продукту.

Початок фінансової кризи в Україні, за даними Національного банка України, відзначився скороченням притоку у вересні 2008 р. прямих іноземних інвестицій на 32,91 %. Саме у вересні почалось стрімке збільшення відтоку короткострокового капіталу - 1,719 млрд дол. порівняно з 796 млн дол. у серпні 2008 р. Масове виведення зовнішнім інвестором капіталу з України, значною мірою підірвало економічну діяльність великої кількості вітчизняних підприємств та фінансових установ.

Саме з метою запобігання масовому виведенню зовнішніх інвестицій та, насамперед, створення сприятливого інвестиційного клімату для внутрішнього інвестора: розширення підприємницького та конкурентного середовища, опрацювання та гарантування дотримання рівних "прозорих правил гри" - це основні завдання інститутів влади.

Актуалізація означеної проблеми зумовлена тим, що деградація системи державної служби перетворює владні структури на корпорації, побудовані за клієнтистським принципом. Консолідація на цьому ж ґрунті економічної еліти навколо декількох центрів тяжіння, політичні суперечності стають ширмою для економічних суперечностей. Це значною мірою дискредитує як конкретних політиків, так і політичну демократію як таку.

Ці процеси стають підґрунтям для корупції, лобіювання "потрібного" варіанту реформ, а недосконалість правової бази, відсутність правового досвіду, методів контролю посилюють ці процеси в Україні. Одночасно корупція підриває довіру до обраних лідерів, визначаючи глибоко цинічне ставлення населення до політики і громадської діяльності.

І найголовніше: недовіра суспільства до державних інститутів і політичних партій призводить до несприйняття населенням непопулярних, але необхідних політичних рішень. Зафіксоване поступове зниження довіри до місцевих органів виконавчої влади і до органів місцевого самоуправління протягом останніх трьох років (2004 - 2007 рр.). За даними проведеної в другому півріччі 2007 р. серії моніторингових досліджень Інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка, Інститутом соціології НАН України "Українське суспільство" та Інститутом соціальної та політичної психології АПН України, у травні 2007 р. узагальнений показник довіри до місцевих органів влади склав 25,9 % (проти 29,9 % у липні 2006 р.), а узагальнений рівень недовіри - 57,6 % (проти 50,2 %). Ця негативна динаміка є частиною більш широкої тенденції зниження рівня довіри до майже усіх органів влади, що у свою чергу, призводить до гальмування економічних, соціальних та політичних реформ, і як наслідок - до гальмування розвитку всіх сфер суспільного життя України [2].

Особливості системи владних інститутів сучасної України визначаються такими негативними факторами:

політична система характеризується яскраво вираженою нестабільністю, схильністю до поглиблення конфліктів між основними політичними партіями та блоками, в тому числі і в середині державного механізму;

системі владних інститутів України властива висока централізованість;

соціальні процеси ініційовані інститутами влади відбуваються досить повільно та не знаходять підтримки переважної більшості населення через високий рівень недовіри до державної політики;

відсутність жорсткого та об'єктивного контролю всіх рівнів влади значною мірою дестабілізують систему управління і врешті-решт робить її безвідповідальною та корумпованою;

політична система характеризується переважанням методів нормативного правового регулювання над методами використання безпосередньо вольових актів органів політичної влади [1].

Наступними важливими ознаками законотворчої діяльності українських інститутів влади сьогодні в питаннях приватизації, перерозподілу власності, оподаткування, ліцензування, експорту та імпорту тощо - здійснюється під впливом представників великого бізнесу, інкорпорованих до системи влади. Дрібні підприємці відчувають труднощі ведення господарської діяльності без установлених "прозорих правил гри", у вирішенні спорів


Сторінки: 1 2 3 4





Наступні 7 робіт по вашій темі:

ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМУНІКАЦІЇ - Стаття - 12 Стр.
ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ОБРАЗУ ЯК СКЛАДОВА ДЕРЖАВОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ - Стаття - 10 Стр.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ ТА В ДЕЯКИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ: ОКРЕМІ ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ - Стаття - 8 Стр.
ІНТЕГРОВАНІ ЗЕМЕЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЯК МЕХАНІЗМ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ - Стаття - 12 Стр.
ДЕОНТОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНИХ ВІДНОСИН - Стаття - 14 Стр.
АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ТЕОРІЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕНТИ В ПАРАДИГМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНИХ ВІДНОСИН - Стаття - 13 Стр.
УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ - Стаття - 10 Стр.