Цілком очевидно, що до дестабілізації суспільного життя й постійних, тривалих внутрішньополітичних криз призводять "незрілість" суспільних відносин та відсутність демократичних традицій.

Одним із важливих чинників успішної інституціалізації демократії у традиційних суспільствах є легітимність інститутів, тобто розуміння значною частиною населення необхідності того або іншого інституту демократії та інформованості про його діяльність.

Саме тому подолання кризи легітимності пов'язане з виконанням двох завдань: по-перше, підвищити довіру до інститутів демократії шляхом поліпшення матеріального стану основних соціальних груп. Це завдання можна реалізувати шляхом поетапного впровадження ринкових механізмів. По-друге, створити механізм подолання соціокультурних суперечностей. Це завдання можна реалізувати шляхом забезпечення політичного представництва соціальних груп, які орієнтуються на цінності раціоналізму, ефективності та рівності. Важливим етапом має бути створення порівняно однакових економічних можливостей для представників різних соціокультурних верств шляхом гарантування свободи вибору форм власності. Також важливо в подоланні соціокультурних суперечностей сформувати серединну культуру, яка органічно поєднає на принципах поваги та діалогу історичні, традиційні й сучасні цінності.

Найважливішими факторами розвитку підприємництва є ліквідація корупції, запровадження реального верховенства права і закону, тобто запровадження "прозорих правил гри", створення ефективної податкової системи та досконалішої банківської системи, сприяння розвиткові нових приватних підприємств, залучення прямих іноземних інвестицій тощо.

Сьогодні в Україні значною мірою необхідна підтримка законодавчою та виконавчою владою формування такого соціального інституту, як середній клас, наслідком чого має стати зміцнення продуктивних сил країни, здатних до самоорганізації з високою мобільністю в обстоюванні власних інтересів і налаштованих на застосування цивілізованих форм тиску на інститути влади.

Узагальнюючи викладене, можна стверджувати, що в ситуації, де владні інститути існують формально, хоч і мають законну основу та визнаються суспільством, але майже не впливають на механізми прийняття рішень, це призводить до їхньої внутрішньої деградації, падіння їхнього престижу в суспільстві і, як наслідок, втрати їхньої легітимності. Такий стан інститутів влади залишає мало шансів для подолання політичної кризи в країні і зводить до мінімуму шанси України вийти із системної кризи з найменшими втратами як для економіки країни, так і для її незалежності.

Література:

1. Бекешкіна І. Демократичний процес в Україні : політичний портрет України [Електронний ресурс] / І. Бекешкіна // Бюлетень Фонду "Демократичні ініціативи". - 2001. - № 23. - С. 9. - Режим доступу : http://dif.org.ua/ua/publications/pp

2. Визначення рівня задоволеності громадян роботою місцевих органів влади [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua

3. Кравченко А. И. Социология для экономистов / А. И. Кравченко ; [учеб. пособие для вузов]. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 336 с.

4. Лациба М. Державне регулювання та стан розвитку громадянського суспільства в Україні / М. Лациба, О. Вінніков, Л. Сідєльнік, Д. Український // Пріоритети розвитку громадянського суспільства України ; Український незалежний центр політичних досліджень. - К., 2008. - C. 18.

5. Пилипенко В. Є. Людина в ринковому суспільстві: орієнтації, поведінка, культура / В. Є. Пилипенко - К. : Фоліант, 2005. - 224 с.

6. Телешун С. Нові українські політичні реалії і процес формування засад громадянського суспільства / С. Телешун // Політичний менеджмент. - 2008. - № 1 (28). - С. 1-7.

7. Цимбалюк М. М. Онтологія правосвідомості теорія та реальність : [монографія] / М. М. Цимбалюк. - К. : Атіка, 2008 - С. 249-271.