УДК 332.37:004(477)

В. А. БОКЛАГ

ІНТЕГРОВАНІ ЗЕМЕЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЯК МЕХАНІЗМ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

Обґрунтовано необхідність створення кадастру нерухомості, акцентовано увагу на питання формування нормативно-правової бази ведення земельно-інформаційної системи, доведено важливість розробки інтегрованої земельно-інформаційної системи на основі різних відомчих кадастрів.

In the article grounded necessity of creation of cadastre of the real estate, attention is accented on the question of forming normatively-legal base of conduct of the earth-informative system, importance of development of the computer-integrated earth-informative system is well-proven on the basis of different departments cadastres.

Процес прийняття рішення багатогранний і включає соціальний, психологічний, організаційно-технологічний та інформаційний аспекти. З підвищенням рівня управління змінюється і його направленість. На нижніх рівнях управління завдання, які вирішуються, мають тактичний характер. Це пояснюється тим, що, з одного боку, управляючий орган розміщений у безпосередній близькості від об'єкта, що управляється і може отримувати детальну інформацію про будь-які відхилення від плану і швидко приймати відповідні рішення. З іншого боку, наявні ресурси не дозволяють вирішувати довгострокові завдання.

Вищі органи управління в основному вирішують стратегічні завдання, пов'язані з перспективним плануванням, перерозподілом ресурсів, але не можуть вирішувати тактичних завдань у такому ж об'ємі, як на нижніх рівнях. Ця здатність систем управління не завжди відображається в інформаційних системах. Потоки інформації, що йдуть від нижчих рівнів управління до вищих, представляють собою практично одні й ті ж відомості, які лише підсумовуються, узагальнюються по мірі просування до верхніх рівнів управління. Саме тому з цим пов'язана та обставина, що чим більше рівень управління, тим більше дублюються відомості, менше коефіцієнт їхнього використання.

Метою статті є обґрунтування необхідності створення кадастру нерухомості, який дозволить забезпечити регулювання суспільних відносин у сфері нерухомості, при якому вся інформація про нерухоме майно (земельні ділянки, будівлі та споруди, розташовані на ній) представляється у вигляді єдиного банку даних; дослідження питання формування нормативно-правової бази ведення земельно-інформаційної системи, яка забезпечила б управління земельними ресурсами та здійснення державної земельної політики; доведення важливості розробки інтегрованої земельно-інформаційної системи на основі різних відомчих кадастрів (земельний, водний, лісовий, містобудівний та ін.), забезпечення узаконеної системи обміну інформацією.

Проблема інформаційного забезпечення органів державної влади, місцевого самоврядування, а також усіх суб'єктів земельних відносин може бути вирішена на основі єдиної інформаційної політики (у країні, регіоні, муніципальному утворенні) і створенні єдиного інформаційного простору, яке дозволить сформувати цивілізований ринок інформаційних ресурсів, що містять відомості про земельні ділянки та інших об'єктів нерухомості.

Створення комплексної територіальної інформаційної системи - одне з важливих завдань у сфері державного і муніципального управління територією. Вона включає формування і взаємоузгодження ведення різних відомчих кадастрів (земельний, водний, лісовий, містобудівний та ін.), реєстрів, що забезпечують органи державної влади і муніципального управління достовірної і комплексною інформацією про об'єкти середовища життєдіяльності людського суспільства.

Базовим елементом створення єдиного інформаційного простору повинні стати земельні ділянки, до яких прив'язані будівлі (споруди, комунікації тощо), розміщені на відповідній території (область, район, місто, селище). Земельні ділянки формують "каркас", на який накладаються всі інші елементи і події "територіального середовища".

Такий підхід полегшує створення титульної системи реєстрації, яка включає експертизу юридичної чистоти титулу і присвоєння об'єкта унікального кадастрового номеру. При цьому держава гарантує права на нерухомість, а об'єкти нерухомості стають товаром тільки після державної реєстрації. Для формування і функціонування земельного ринку потрібна чітка ідентифікація прав власності та меж земельних ділянок. Для проведення економічної оцінки земель потрібна ідентифікація ділянки, інформація про його межі, площі і накладення обмежень (обтяжень), екологічних і просторових умовах [1].

Система інформаційного забезпечення управління земельними ресурсами повинна сформувати єдиний інформаційний простір, забезпечити інформаційну підтримку ринку нерухомості; створити базу для оподаткування; підтримати інвестиційні проекти; бути основою різних географічних інформаційних систем, у тому числі для управління розвитком території. Єдиний інформаційний простір забезпечується за допомогою таких заходів:

вироблення єдиного методичного підходу до організації кадастрового ділення, присвоєння кадастрових номерів для об'єктів нерухомості;

просторової прив'язки будь-якої відомчої інформації на основі цифрової топографічної основи земельного кадастру;

формування єдиної системи структур, форматів і семантичного змісту словників, класифікаторів, довідників для всіх структур у галузі управління земельними ресурсами;

узгодженості технологій інформаційної взаємодії, включаючи актуалізацію і обмін базами даних, словниками, класифікаторами;

узгодженості програмно-технічних засобів телекомунікаційної взаємодії всіх держателів інформації в інтегрованій інформаційного середовища;

узгодженості програмних засобів конвертування;

формування довідників і словників баз даних.

Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", об'єктом нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення [1]. Отже, для більшої деталізації і достовірності інформації про земельні ділянки вона не буде повною, якщо не дана характеристика нерухомості, яка розташована на ній.

Таким чином, буде формуватися не тільки державний земельний кадастр, а можна застосувати таке поняття, як державний кадастр нерухомості (ДКН), яке буде більш широке. Кадастр нерухомості буде забезпечувати процес регулювання суспільних відносин у сфері нерухомості, при якому вся інформація про нерухоме майно представляється у вигляді єдиного банку даних.

Державний кадастр нерухомості дозволить реалізувати основні принципи, які повинні задовольнити банк даних нерухомості: єдність банку даних, що виключає дублювання інформації