Для створення єдиної інформаційної системи щодо управління земельними ресурсами та нерухомістю в цілому, в першу чергу необхідно на державному рівні розпочати формування правової бази ведення земельно-інформаційної системи, яка забезпечила б управління земельними ресурсами, здійснення державної земельної політики.

В умовах розробки і функціонування комп'ютерних систем управління проблема правового забезпечення потребує вдосконалення чинного законодавства про комп'ютерні засоби обробки, зберігання і передачі інформації, надання документам, отриманим з комп'ютера, юридичного статусу оригіналу. Також важливим елементом правових відносин у сфері взаємодії окремих служб адміністративно-територіальних утворень повинні бути узгоджені про регламент права власності на обмінювану інформацію, інформаційні послуги, програмну продукцію тощо.

Створення нормативно-правової бази для регулювання земельно-інформаційних систем буде важливим кроком до вдосконалення системи інформаційного забезпечення управління земельними ресурсами.

Характерна риса перехідного періоду від централізовано управляючої системи до ринково-орієнтовної економіки - зростання самостійності суб'єктів держави, що тягне за собою необхідність для регіональних і муніципальних владних структур обґрунтовувати управлінські рішення, які приймаються, враховувати всю багатогранність діючих на їхній території політичних, економічних, соціальних, культурно-історичних та інших факторів. Ці рішення повинні бути пов'язані з вимогами і вказівками органів влади, координуватися з діями суміжних територій і відповідати вимогам населення, яке проживає на території регіону чи іншого муніципального утворення [3].

Причиною нераціональної побудови системи інформаційних ресурсів на всіх адміністративно-територіальних рівнях є перевага відомчого функціонально-орієнтованого підходу до побудови баз даних. При цьому кожний галузевий орган управління для забезпечення рішення своїх функціональних завдань самостійно створює власну інформаційну систему, в якій міститься інформація, що створена і ведеться в автоматизованому режимі в інформаційних системах інших органів управління.

У регіональних і муніципальних органах державного управління створюється велика кількість різнобічних інформаційних ресурсів у вигляді бази даних і інформаційних масивів у функціональних автоматизованих інформаційних системах (АІС), а останнім часом і в геоінформаційних системах (ГІС). Функціонують організації і служби, які зайняті виключно збором і обробкою інформації: регіональні аналітичні служби і центри, регіональні і муніципальні органи статистики, органи юстиції, які здійснюють реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомості. У результаті уже на етапі збору виникає дублювання інформації, яке на наступних етапах технологічного циклу приводить до багатократного введення однієї інформації в бази даних відомостей і організацій і дублюванню їх при зберіганні.

У той же час така технологія гарантує повноту необхідних даних для кожного конкретного відомства. У випадках, коли для прийняття рішення потрібно залучення інформації, яка збирається іншим відомством, її отримання, як правило, утруднено. Крім того, неузгодженість форматів інформації, яка зберігається в різних системах, строків і технологій її поновлення, використання різних лінгвістичних засобів спричиняє неоднозначність і протиріччя інформації, яка міститься в інформаційних системах різних відомств, і неможливості її сумісного використання при рішенні органами влади і управління країни, а також органами місцевого самоврядування комплексних завдань.

Таким чином, існуюча практика формування інформаційних ресурсів за відсутності на державному, регіональному і муніципальному рівнях єдиних методологічних, технологічних і організаційних принципів і підходів, закріплених відповідними нормативно-правовими документами, може стати причиною таких негативних наслідків:

неактуальність і недостовірність інформації внаслідок створення баз первинних даних в організаціях, що не є джерелом (місцем виникнення) інформації;

дублювання введення і зберігання одних і тих же даних у різних системах;

відсутність комплексної багатоаспектної інформації для прийняття міжгалузевих, міжвідомчих і територіальних рішень;

неспівставленість і неузгодженість даних, що зберігаються в інформаційних системах окремих органів управління, що не мають прямого доступу до первинної інформації;

несумісність створюваних інформаційних ресурсів через використання різних інформаційно-лінгвістичних засобів (класифікаторів, словників, форматів опису даних), як правило, незалежно розроблених у рамках конкретних АІС;

неможливість комерційного використання інформації з направленням частини доходів на розвиток територіальних інформаційних систем.

Галузеві кадастрові системи, що розроблюються, можуть лише частково задовольняти вимогам, що пред'являються місцевим органам влади до територіальних земельних інформаційних систем, що застосовуються для прийняття і обґрунтування управлінських рішень. Такі системи, крім опису і реєстрації земельних ділянок та інших об'єктів нерухомості, повинні забезпечувати ув'язку, аналітичну обробку різнорідної інформації і її надання в інтегрованому вигляді, зручному для сприйняття користувачем. Розробка територіальної земельно-інформаційної системи, яка відповідала б одночасно потребам макроуправління, фінансовим можливостям регіональних (муніципальних) органів влади, місцевим умовам, була б сумісна з державними інформаційними системами, є складним завданням [2].

Перспективне направлення - створення інтегрованої земельно-інформаційної системи на основі різних відомчих кадастрів (земельний, водний, лісовий, містобудівний та ін.), реєстрів і регістрів, забезпечення узаконеної системи обміну інформацією. Інтегрована земельна інформаційна система - сукупність баз і банків даних про земельні та інші ресурси, технологій їхнього ведення і використання, інформаційно-телекомунікаційних систем, функціонуючих на основі загальних принципів і за правилами, що забезпечують інформаційну взаємодію організацій і громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб.

Базовим елементом створення інтегрованої земельної інформаційної системи повинна бути інформація державного