На кожному адміністративно-територіальному рівні необхідно створити єдиний інформаційний простір, який міг би задовольнити потреби земельної служби та інших зацікавлених відомств та організацій.

Єдиний інформаційний простір забезпечується за допомогою таких чинників:

узгодженням між різними відомствами про обмін інформаційними ресурсами (умови, формат обміну даними, об'єм інформації, що надається);

виробленням єдиної методики ідентифікації земельних ділянок та інших об'єктів нерухомості на всіх територіальних рівнях (кадастрове ділення території, присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам та іншим об'єктам нерухомості, визначення місто положення та меж земельних ділянок);

формування єдиної структури банків даних, форматів і семантичного змісту словників, класифікаторів, довідників для всіх структур у сфері управління земельними ресурсами;

узгодження програмно-технічних засобів, що застосовуються для взаємодії всіх держателів інформації в інтегрованому інформаційному середовищі;

сумісністю програмних засобів ведення баз даних і їх конвертування, сумісністю довідників і словників;

прив'язкою картографічної інформації на основі баз даних земельного кадастру.

Державні органи влади зацікавлені у створенні кадастрових систем для формування ринкової економіки, збереження контролю за ресурсами, забезпечення збирання податків, регіональні і муніципальні органи влади - для реєстрації об'єктів нерухомості, операцій з ними, контролю за дохідною частиною бюджету, забезпечення інформаційної підтримки управління земельними ресурсами. Тому формування інтегрованої земельної інформаційної системи можна представити трьома складовими:

оргкомітет зі створення земельної інформаційної системи, куди входять: адміністрація муніципального утворення як генеральний замовник і користувач ЗІС; регіональні та муніципальні органи державних служб, які ведуть державні реєстри, що є основою для ЗІС; муніципальні і приватні організації, які беруть технічну участь у створені ЗІС;

фірми - розробники апаратного і програмного забезпечення, консультаційні та експертні організації;

співвиконавці створення ЗІС (усі зацікавлені республіканські, регіональні і муніципальні органи, відомства, служби і організації, які володіють галузевими та іншими базами даних, що мають юридичні права на отримання інформації про ресурси, які містяться в базі даних ЗІС).

Організаційне забезпечення процесів створення і функціонування інтегрованої земельної інформаційної системи включає систему юридичних осіб (організацій), що визначають порядок формування, ведення і використання інформаційних ресурсів, тобто власне систему управління; виробничі організаційні структури, що безпосередньо здійснюють створення, ведення і надання користувачам інформаційних ресурсів.

Функції головного замовника земельної інформаційної системи такі: організація і координація робіт по інтеграції окремих баз даних в єдину систему інформаційних ресурсів; участь у розробці єдиного методичного, нормативно-правового й організаційного забезпечення створення та функціонування інформаційної системи; організація контролю за дотриманням системних вимог при створені інформаційних ресурсів; організація і участь у проведенні експертизи інформаційних ресурсів; організація фінансування робіт зі створення інформаційних ресурсів.

Основні завдання виконавця, який створює інтегровану ЗІС на базі ГІС-технологій: розробка і створення баз даних; реєстрація територіальних баз даних, їхній облік і статистичний аналіз; контроль за дублюванням і оптимізація розміщення баз даних загального користування; перевірка цілісності, непротиріччя і повноти даних, що є в різних базах даних; ведення загальносистемних лінгвістичних засобів (класифікаторів, словників, довідників); стандартизація представлення даних, мова для опису даних і запитів; розповсюдження і тиражування описів і мета даних для проектувальників і власників баз даних; організація доступу до інформаційних ресурсів.

Вимоги ринку (в першу чергу та іншої нерухомості) і суміщення центру політичних і фінансових інтересів у регіоні диктують необхідність об'єднання зусиль заінтересованих сторін на умовах повної самоокупності створюваних ЗІС і рівноправної участі партнерів у розподілі прибутку від сумісної експлуатації ЗІС. Джерело отримання прибутку - інтегрована ЗІС, що працює, в якій обліковуються всі земельні ділянки та інші об'єкти нерухомого майна; зареєстровані пріоритетні для даного регіону об'єкти власності (їх співвідношення значною мірою змінюється від регіону до регіону): земля, ліси, мінеральні ресурси, нерухомість, об'єкт інфраструктури; контролюються всі операції з об'єктами нерухомості.

Прибуток від функціонування ЗІС буде також формуватися за рахунок збору платежів від використання інформаційного ресурсу з наданням юридичних гарантій на документи, що видаються, та інформацію, що продається. Світовий досвід показує, що в ринкових умовах вартість ділянки землі з будівлями, зареєстрованими і описаними певним чином в інформаційній системі з юридичним закріпленням прав власника збільшується до 70 % порівняно з такою ж ділянкою, що немає відповідного опису в системі.

На сучасному етапі розвитку земельних відносин є досить питань, які потребують прийняття кардинальних рішень, що впливають на сучасний стан економіки країни і перспективи її розвитку. Одним з таких питань є інформаційне забезпечення управління земельними ресурсами, яке на даний час є не досить досконалим. Вирішенням цієї проблеми може бути створення єдиного інформаційного простору, що дозволить сформувати цивілізований ринок інформаційних ресурсів.

Інформаційна політика, що направлена на вирішення питань у галузі регулювання земельних відносин повинна включати в першу чергу прийняття законодавчих та нормативних актів, що регулюють забезпечення необхідною інформацією про нерухомість органи влади та органи місцевого самоврядування. Така інформація повинна акумулюватися в єдиній комплексній територіальній інформаційній системі, яка формується на веденні різних відомчих кадастрів. Інформаційна система, яка об'єднає в собі відомості про земельні ділянки та об'єкти нерухомості, які прив'язані до них (споруди, комунікації тощо) повинні формувати державний кадастр нерухомості, який буде забезпечувати процес