метою зведення до мінімуму випадків дублювання в роботі і недопущення неконтрольованих сфер фінансових відносин, пропонується законодавчо закріпити такі форми взаємодії між органами державного фінансового контролю:
погодження нормативно-правових актів, які встановлюють або змінюють статус, функції, права і обов'язки суб'єктів контролю, процедуру контролю;
координація дій при плануванні, організації та проведенні контролю;
проведення спільних організаційних заходів з питань контролю, делегування представників суб'єктів контролю до складу колегіальних органів, створених за їх участю;
обмін інформацією, необхідною для проведення контролю, та інформацією про його результати.
Для вирішення проблеми фінансового забезпечення розвитку системи державного фінансового контролю з урахуванням кращого вітчизняного і зарубіжного досвіду було б доцільно створити тимчасовий відповідний Фонд [1, с. 49], закріпивши право зарахування до нього коштів у розмірі п'яти - десяти відсотків від суми виявлених перевірками збитків, завданих державі, а також добровільних внесків. При цьому в положенні про фонд мало б бути передбачено право спрямування коштів, що надійшли до фонду, виключно за рішенням Асоціації по співробітництву органів державного фінансового контролю і лише на потреби перепідготовки спеціалістів за передовими технологіями та вдосконалення нормативно-правової бази державного фінансового контролю.
Разом з тим, і надалі залишається необхідність створення Координаційної ради з питань фінансового контролю [4], яка взяла б на себе координацію дій усіх структур щодо розробки і реалізації заходів, спрямованих на вдосконалення державного фінансового контролю та підготовку для Президента, Парламенту і Уряду інформації про негативні процеси в бюджетних і інших фінансових потоках, що несуть загрозу фінансовій безпеці держави.
Слід зазначити, що механізм зовнішнього контролю дотримання і застосування законів органами державного фінансового контролю має включати періодичну звітність про завдання, форми і методи роботи органів державного фінансового контролю перед Кабінетом Міністрів України із попереднім обговоренням і погодженням звіту з такими організаціями і громадськими об'єднаннями, як Фонд сприяння розвитку місцевому самоврядуванню України при Президентові України, Асоціацією міст України.
Нагальним є питання розробки і відповідного оформлення у вигляді стандартів базових принципів і основних процедур здійснення як зовнішнього, так і внутрішнього державного фінансового контролю, причому, на всіх рівнях влади. На сьогодні затверджено лише Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.
Використання всіма суб'єктами державного фінансового контролю у своїй діяльності єдиних базових принципів і основних процедур, як показує світовий досвід, буде сприяти підвищенню якості контрольних заходів, більш повному охопленню ними фінансових операцій, а також створенню умов для аналізу й оцінки ефективності бюджетних послуг.
Система стандартів державного фінансового контролю має структурно відповідати єдиній системі державного фінансового контролю, виходячи з того, що державний фінансовий контроль містить у собі дві підсистеми - зовнішнього і внутрішнього контролю. До підсистеми зовнішнього контролю відносяться органи, що здійснюють "зовнішній аудит бюджету", - це Рахункова палата України, тобто орган, сформований законодавчою (представницькою) владою. Контроль, що здійснюється відповідними органами виконавчої влади, слід віднести до підсистеми внутрішнього державного фінансового контролю, головним координатором якого є Мінфін України.
У зв'язку з тим, що державний фінансовий контроль має різновиди, тобто він здійснюється і як зовнішній, і як внутрішній контроль, вони повинні регламентуватися тими групами стандартів, що встановлюють для них загальні правила і процедури, причому на всіх рівнях: державному, регіональному і місцевому. Тому представляється за доцільне за кожною групою стандартів закріпити по 1000 кодів. При цьому в кожній групі стандартів повинно бути десять підгруп, об'єднаних відповідними темами.
Структуру кодифікованої системи стандартів державного фінансового контролю доцільно представити у вигляді схеми, зображеної на рисунку. Пропонована схема стандартизації державного фінансового контролю - це лише невелика, і разом з тим дуже важлива, органічна частина єдиної кодифікованої системи стандартів фінансового контролю в Україні, створення якої в даний час для нашої країни є нагальною потребою.
Рисунок. Пропонована структура кодифікованої системи стандартів державного фінансового контролю
Єдина система кодифікованих стандартів фінансового контролю дозволить наблизити вирішення загальної для України проблеми - забезпечення законності і доцільності використання фінансових, матеріальних, трудових і інших видів ресурсів, можливість виведення з тіньового обороту до 20 % ВВП. Більш того, це найважливіший фактор підвищення дієвості й ефективності фінансового контролю в цілому, а діючий і ефективний державний фінансовий контроль, і особливо зовнішній, як відомо, є запорукою створення умов для фінансової стабілізації і сприяє забезпеченню фінансової безпеки держави.
На основі запропонованої вище системи стандартів державного фінансового контролю дозволяє підійти до питання прийняття базового закону про засади фінансового контролю і ефективної організації системи державного фінансового контролю діяльності органів державного управління.
Тому, зваживши на підготовлені Кабінетом Міністрів України проекти законів України "Про фінансовий контроль в Україні", "Про систему державного фінансового контролю в Україні", "Про державний фінансовий контроль", можна запропонувати такий розподіл функцій органів державного фінансового контролю в частині контролю діяльності органів державного управління.
Такими функціями доцільно визнати: виявлення суб'єктів державного управління, які дестабілізують економічну ситуацію; установлення правильності ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності; установлення правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати обов'язкових платежів; перевірка дотримання обмежуючих параметрів при використанні державних коштів, наданих суб'єктам державного управління в будь-якій формі; оцінка ефективності використання державного і комунального майна.
Для реалізації таких функцій територіальні представництва Рахункової палати, наприклад, у проекті закону України "Про систему державного фінансового контролю" доцільно наділити повноваженнями щодо здійснення аудиту фінансової