УДК 338.824.5

О. О. ШЕВЧЕНКО

КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Переглянуто й уточнено склад критеріїв, застосовних до оцінки регіональної продовольчої безпеки. Визначено проблемні області для формулювання пріоритетних напрямів державного регулювання.

It is revised and specified composition of criteria applicable to estimation of regional food safety. Problem regions are certain for formulation of priority directions of the state adjusting.

Зміст поняття продовольчої безпеки як для національного, так і для регіонального рівня повинен розкриватися в системі критеріїв і показників, що дають змогу всебічно охарактеризувати її поточний стан, динаміку і тенденції зміни. Необхідність вироблення такої системи визначається об'єктивними потребами управління продовольчою безпекою на регіональному рівні, при цьому особливо важливою є наявність формалізованих критеріїв і показників, що дозволяють як якісно, так і кількісно оцінити рівень продовольчої безпеки конкретного регіону. Такі показники можуть слугувати як базою для порівняння стану продовольчої безпеки в окремих регіонах і країні в цілому, так і основою для формулювання цілей державного регулювання АПК і продовольчого ринку та прийняття управлінських рішень (вироблення плану дій у стратегічній і короткостроковій перспективі).

Питанням державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки приділяли увагу українські та зарубіжні учені. Серед українських авторів слід виділити Ю. Білика, П. Борщевського, В. Гейця, Л. Дейнеко, О. Кочеткова, І. Лукінова, Р. Маркова, Г. Мостового, П. Саблука, В. Трегобчука, В. Юрчишина та ін. Серед зарубіжних теоретиків питаннями забезпечення продовольчої безпеки займалися В. Балабанов, Е. Борисенко, Е. Сєрова та ін.

Метою статті є переглянути й уточнити склад критеріїв, застосовних до оцінки регіональної продовольчої безпеки; визначити проблеми для формулювання пріоритетних напрямів державного регулювання.

З нашої точки зору, запорукою ефективності регіональної системи продовольчої безпеки (забезпечення якої, як було показано, є багатоаспектною проблемою і передбачає врахування багатьох чинників) є наявність процедур комплексної діагностики її стану, яка дає змогу врахувати взаємозв'язок різних чинників.

Адекватна система показників повинна характеризувати стан основних чинників продовольчої безпеки. Як найважливіші чинники пропонується розглянути такі [2, c. 69]:

рівень і структура кінцевого споживання продуктів харчування;

стан продовольчого потенціалу сфер АПК і природних ресурсів сільськогосподарського призначення;

обсяги і структура експорту-імпорту продовольства в регіоні, які характеризують міжрегіональний аспект відтворення;

якість і безпека продовольства.

На сьогодні серед вітчизняних дослідників немає єдиної точки зору щодо системи критеріїв і показників, що дають змогу всебічно охарактеризувати стан регіонального агропромислового комплексу і ринку продовольства з погляду забезпеченості продовольчої безпеки. Для національного рівня існують загальновизнані критерії і показники продовольчої безпеки, проте в рамках справжньої роботи для рівня регіону нагальним є завдання розширення кола таких показників і уточнення критеріїв з урахуванням специфіки регіону, рівня забезпечення продовольчої безпеки (очевидно, що склад критеріїв для даного рівня відрізнятиметься від загальнонаціонального) [3, c. 98; 5, c. 158; 6, c. 89].

Для регіонального рівня вимога дотримання продовольчої незалежності може виявитися нездійсненною для багатьох регіонів. Більш того, імператив досягнення самозабезпечення продовольством (з метою забезпечення безпеки) для регіонального рівня, на відміну від національного, втрачає свою гостроту.

По-перше, прояв зовнішніх загроз, які зумовлені іншими утвореннями того самого рівня (інших регіонів) або соціально-економічною ситуацією в країні в цілому менш вірогідно, ніж прояв загроз національній безпеці з боку інших держав (боротьба за ринки збуту, економічна блокада тощо) або світових ринків.

По-друге, цикли регіонального відтворення продовольства, володіючи світовими властивостями цілісних систем, входять як підсистеми до соціально-економічного комплексу країни, балансують зрештою на національному рівні. Як було зазначено раніше, у формуванні ресурсів, що забезпечують процес відтворення в регіоні, значну роль виконують міжрайонні економічні і соціальні зв'язки. Обмін продуктами праці, територіальний перерозподіл матеріальних і фінансових ресурсів, міжрайонна міграція населення, інформаційні потоки - все це зумовлює відкритий характер економіки регіону як необхідна умова ефективності його економіки, заснованої на територіальному поділі праці.

Найважливішим показником рівня продовольчої безпеки слугує калорійність добового раціону харчування населення (і пов'язана з нею загальна кількість продуктів харчування на душу населення), тобто показник обсягу споживання (у стратегічному або натуральному еквіваленті) і відповідності його міжнародним нормам [1, c. 67].

На нашу думку, потребує перегляду й уточнення як склад критеріїв, застосовних до оцінки регіональної продовольчої безпеки, так і їх значення для даного рівня. При цьому повинні бути відображені два основні моменти: адекватна продовольча забезпеченість населення регіону і можливість її збереження або поліпшення в довгостроковій перспективі, незалежно від внутрішніх і зовнішніх загроз. Така постановка питання дає змогу урівноважити регіональні інтереси доступності продовольства в короткостроковій перспективі і стратегічної орієнтації на стале відтворення АПК регіону, розвиток його потенціалу і насичення регіонального продовольчого ринку власною продукцією.

Найзагальнішими критеріями забезпеченості продовольчої безпеки регіону, на нашу думку, можуть бути:

відповідність рівня і структури кінцевого споживання продуктів харчування раціональним фізіологічним нормам здорового харчування. Даний критерій характеризує економічну і фізичну доступність продовольства населенню регіону;

наявність виробничого потенціалу сфер АПК, достатнього для виробництва основних (життєво важливих) продуктів харчування в обсязі й асортименті, який дає змогу виконати вимогу п. 1 при безпечному рівні регіонального експорту-імпорту продовольства. Цей критерій характеризує необмежену в часі здатність АПК регіону підтримувати продовольчу забезпеченість і гарантувати захист від зовнішніх загроз продовольчій безпеці. Наявність і стан природних ресурсів сільськогосподарського призначення, що служить необхідною умовою сталого відтворення в АПК, так